Святий Єфрем Сирійський – творець цієї молитви –
жив у ІV столітті. Ще за життя його цінили як
великого вчителя духовного життя, мудрого проповідника, поета, тлумача Св.
Письма й оборонця Христової віри. Головною його домівкою була печера серед
скель біля міста Едесси (Сирія). Там св. Єфрем провадив суворе аскетичне життя.
Їв ячмінний хліб і городину, спав на голій землі; там і написав він більшість
своїх творів.
Його молитву необхідно практикувати з великою
скрухою Духа і смиренням, часто б’ючи поклони, бо, передана в такому дусі, вона
може бути зрозуміла тільки тим, хто чистим серцем шукає Господа. Недарма цією
молитвою завершуються всі постні богослужіння (крім суботи і неділі – непостні
дні), цю молитву практикують приватно зранку і ввечері у великопостному часі...Читайте далі...
«Минуло декілька років. Питаємо себе: чужинці з
різних кінців світу захоплювалися нашою Помаранчевою революцією, а чому ж ми
про неї забули?» − це риторичне запитання ставить Блаженніший Любомир (Гузар) у
своїй авторській колонці на «Українській правді».
«Країна в напруженні. З уст
самого Президента пролунала осторога про можливі збройні сутички. Що сталося?
Може, ми не зрозуміли тої революції? Чи, може, нам потрібна кривава революція,
на кшталт Французької чи Жовтневої? Не думаю, що хтось у нашому народі бажав чи
ще сьогодні бажає пролиття крові. Не думаю, що ми не зрозуміли… Підозрюю, що
дехто просто не хотів зрозуміти, намагаючись обернути її на політичне
видовище», − вважає Блаженніший Любомир... Читайте далі...
День дев’ятий…Якщо дуже
довіряти – Бог заведе туди, де Він хоче.
О. Василь ПОТОЧНЯК - духовні науки на прощі Самбір-Зарваниця, 2011
Вітаю усіх! У сьогоднішній дев’ятий день прийміть з храму велику віру. З одного боку те,
що ми своїми ногами дійшли до цього чудотворного місця – Зарваниці; з другого
боку – ми оперлись на Господа, довірились Йому. Те, що ми сьогодні тут, –
Господь зробив по нашій вірі. Цієї віри ми вчились дев’ять днів. Якщо дуже довіряти, так аж до кінця, коли вже
нічого свого не маєш, навіть куска хліба, – Бог заведе туди, де Він хоче...Читайте далі...
День восьмий… Тема катехизи: ««Дім Отця мого домом молитви назветься»
о. Василь ПОТОЧНЯК – духовні науки на прощі Самбір-Зарваниця-2011
«Де шукати Бога?». Часто задаваймо собі це
запитання. Може, в телевізорі, в комп’ютері, в кав’ярні?.. Всюди Бог є! Але у тих місцях Його
буде важче віднайти, Він там загублений, або прикритий нашими теоріями. Коли
Марія з Йосифом ішла шукати Ісуса в Єрусалим, то шукала Його між різними
знайомими, шукала там, де Його було важко знайти. Тому на це витратила аж три
дні. Знайшли Ісуса в храмі, у святині.Бога треба шукати передусім у храмі.І на нас чекає Христос у тихій святині...Читайте далі...
День сьомий…Тема катехизи:«Віра, молитва, покаяння»
о. Василь ПОТОЧНЯК – духовні науки на прощі Самбір-Зарваниця-2011.
Віра – це життя. Віра зцілює, несе мир. Віра – це не релігія, це не
просто побожність, це реальна зустріч з Ісусом Христом, це прийняття Його
науки, життя за Його порадами, особистий вільний вибір. Віра народжується з
того, що чуємо. Бог промовляє до нас безперестанно, і з чуття Його Слова
народжується віра. Те, що чуємо, йде попереду того, що бачимо... Читайте далі...
День шостий…Тема катехизи: «Віра, прощення, молитва»
о. Василь ПОТОЧНЯК – духовні науки на прощі Самбір-Зарваниця-2011.
Навіщо молитися?
Підставою молитви є віра. Молиться та людина,
котра вірує. Тому вислів: «Забула помолитися, чи не хочу молитися, чи молитва є
мені нудною», – означає щось глибше: людина не має, або має дуже малу віру.
Якщо ми віримо в Того, Хто нас веде, то з Ним бажаємо контактувати. Саме тому
молитва є такою потрібною для особи віруючої, бо вона кожен крок, навіть кожен
день хоче узгіднити з Богом. Віра розвиває молитву...Читайте далі...
о. Василь ПОТОЧНЯК – духовні науки на прощі Самбір-Зарваниця-2011.
Чи любить Бог грішників?
Божа любов виходить до всіх. Скроплює благодатним
дощем праведних і грішних, бо суттю цієї любові є прощення. Бог, люблячи,
прощає. Це те, що Він нам дарує. Хто відчуває прощення – той відчуває знак, що
Бог його любить. І навпаки, відчуваючи любов Божу, – ми відчуваємо прощення… На початку євангельських оповідей люди чисельно
приходили до Ісуса і просили про зцілення, навіть не відаючи, що ті хвороби
стались наслідками грішного життя. Ісус запитує «вчених» у Святому Письмі: «А
що легше сказати розслабленому – відпускаються тобі гріхи, чи сказати: «Встань,
візьми своє ліжко і ходи?»… Читайте
далі…
День четвертий… о. Василь Поточняк– духовні науки на прощі Самбір-Зарваниця 2011
Блаженний папа Іван Павло ІІ, у своїй Енцикліці про Святого Духа, говорить:
«Людина входить у гріх через обман. У підніжжі людського гріха лежить обман як
крайнє відділення правди, яка міститься у славі Отця».
У Старому Завіті ми здатні
об’єктивно глибоко відчитати тему спокуси. У книзі Буття 3 описується діалог
жінки зі змієм, змія з жінкою, Єви з Адамом, Адама з Євою, Бога з Євою, Бога з
Адамом…Читайте далі…
Ця тема, над якою роздумують упродовж трьох тисяч років. Бог так виховав
юдейський народ, що він став дуже чутливим до Божого слова. Недарма перший заклик
Бога до юдейського народу звучав: «Слухай, Ізраїлю». До кожного з нас на цій
прощі звернене оце: «Слухай, християнине»...Читайте далі...
Ще два-три дні на прощі ми
переживатимемо її початок. Цей час ми ще звикаємо, у нас ще є свої стереотипи,
від яких ми не відірвались, ще тримаємося свого традиційного. Важливо, щоби цей
початок прощі перемінився і щоби нашим справжнім початком не були свої ідеї: я йду,
бо хочу того, чи того – а був сам Христос. Маймо переконання, що я йду, бо хочу
почути, як Бог дивиться на те, в чому я собі не даю ради, або на те, за що я не
вмію належно подякувати і що так легко до мене від Нього прийшло...Читайте далі...
Отець Василь ПОТОЧНЯК
День восьмий… 
День четвертий… 
День третій
День другий…
