Головна | Каталог свідчень | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Навернення [6]
Оздоровлення [11]
Інше чудо [10]
Враження [61]
Подяка [20]
Прохання [24]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Свідчення » Подяка

Я Бога в серці несу (віршований твір)
13.04.2012, 20:34
"Не завдавай душі своїй жалю, не муч себе думами сумними.
Радощі серця - то життя людини, а чоловіка веселощі - довголіття.
Розважай себе, втішай своє серце, геть проганяй від себе печаль:
багатьох бо сум уже погубив - немає ніякого з нього пожитку"(Сир.30, 21 -23).

Людина:
Тривожуся кожним словом,
Чи сказане все до пуття?
Як випросить можна у долі
Щасливе і добре життя?

- Чи можна до зір полетіти,
Де в небі ліхтарики світлі?
Бо там, кажуть вічна весна,
Живе Світлий Дух в небесах.

А тут на землі в молитвах
Неначе загублений птах.
- Чи може, хтось крила зрубав?
Журавкою - долю назвав.

Несу на плечах долі хрест,
Та лину щораз до небес.
Простягую руки, шукаю Христа
Та Віра завжди у людини слабка.

Стежини з дитячого світу
Де були любов'ю зігріті
Ведуть у широкі світи,
Де важче і важче іти.

Ангел:
- А ти все люби, не журися нічим,
Знай, світ є веселим, хоч дещо сумним.
Радій, коли в квітах буяє весна,
Як поле в хлібах золотих дозріва.

Всміхайся, щоразу назустріч вітрам
Не плач, бо сльозини втирає Бог сам.
- Ти знаєш, в шорсткому колючім терні
Троянди цвітуть запашні й чарівні?

Співай! Коли змочить краплинами дощ,
Втішайся! Дарма, що до нитки промок.
Люби світ сильніше всім серцем, душою
Хіба ж ти не знаєш, що Він є з тобою?

Втирає з обличчя солоні сльозини,
Лікує всі рани і зболені днини.
- Не можеш збагнути Його доброти?
Прекрасним є світ! А людина це – ти!

Людина:
- В усмішці побачу я Бога,
Бо тіло - це Храм Душі?
Мій Ангеле, Світла Озорий,
- Це хочеш сказати мені?

Ангел:
Хіба ж ти не знала, що Бог живе в серці,
Ти знаєш, що Бог - це Любов!
В солодкому диханні, в тихому плесі
Сліди на піску залишав.

Людина:
Я Віру збагачую словом
Мов птах, а людиною йду.
Хотіла зустрітися з Богом,
А Бога у серці несу!

Несу я у пісні, в молитвах
На арфах Його впізнаю.
То птахою лину у небо,
Шукаю у хмарах дощу.

Любіть свого ближнього, люди!
Шукайте між вами Христа.
Він мертвого навіть розбудить,
Хай буде Любов жива!

Любов є цінніша від скарбу,
Від золота, що блищить.
Хай прийде до кожного Ангел,

І правду таку сповістить.

                                                      Галина КОРИЗМА, Мадрид (Іспанія)                http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328720


Категорія: Подяка | Додав(ла): Оксана
Переглядів: 2064 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 1
0  
1 Лана   (13.05.2012 15:10) [Матеріалу]
дуже дякуємо за таку поезію. Слово несе істину буття людини. Дякуємо!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[13.12.2022]
Вітаємо Андріану Шуригайло з Днем народження (0)
[12.12.2022]
Вітаємо Олександра Федорука з Ковеля (0)
[11.12.2022]
Наші вітання для Андріани Комарницької з Дрогобича (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024