Головна | Каталог свідчень | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Навернення [6]
Оздоровлення [11]
Інше чудо [10]
Враження [61]
Подяка [20]
Прохання [24]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Свідчення » Прохання

Дорога в один бік
27.07.2013, 23:04
Помолімося

    Вимучені довгожданним очікуванням покращення життя, захмелілі від чужих розповідей про казкові заробітки вирушають у далекі подорожі мої земляки. Нерідко забуваючи підлікувати назбирані за життя слабості, а попадаючи у зовсім інакшу атмосферу, провокують їх загострення, що інколи обертається плачевним фіналом.

 

Так поспіхом збирався у дорогу -

що і проститись ти ні з ким не встиг...

На заробітки. А попав до Бога.

В бригаду мертвих перейшов з живих.

Чи то платню там кращу обіцяли,

чи від життя втомився і утік -

взяв і помер, і крізь чужі вокзали

уже в труні вертався в другий бік.

Труна розкішна - в нас таких не роблять.

Невже ти ради цього і помер?

Спинися, доле! Розвертай голоблі!

Скромніше прагну жити відтепер.

Ігор Слюсарчук, Португалія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563

Категорія: Прохання | Додав(ла): Оксана
Переглядів: 955 | Завантажень: 0 | Коментарі: 7 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 7
+1  
7 Оксана   (27.07.2013 23:31) [Матеріалу]
Чи вас вимолили сльози,
верби рідні при дорозі?
Чи дощі вам застогнали -
повгинали Вічну пам'ять.
Де ж ви, душеньки спочилі -
Летите під рідні крила?
Чи самотня свічка плаче -
На скорботні труни Ваші.
Стались душі журавлями,
Летите в садчок мамин,
Без війни - війна печалі,
Помолімось над братами.

У Зарваниці постане пам"ятник заробітчанам українцям - постане образ правди. І кожен хто йтиме помолиться за вас. українські Журавлі.

+1  
6 Анатольєвич   (27.07.2013 23:16) [Матеріалу]
Сильний і страшний вірш! Проте, допоки наші злодії-правителі не повиздихають (самі, чи з нашою допомогою,) поки закони і всі органи влади не стануть народними і не будуть працювати - нічого не зміниться... Одні будуть святкувати дні народження вартістю в міліони і вистрілювати в небо фейерверками крадені у народу гроші, а більшість буде ниціти на встановлений для них чудовий непрожитковий мінімум... То ж будуть і далі їхати ...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563

+1  
5 Емма Листопадна   (27.07.2013 23:15) [Матеріалу]
НА ЖАЛЬ...НЕДАВНО ПОХОВАЛИ ДРУГА-ВСЬОГО 30 ЙОМУ БУЛО...ТАКИМ ШЛЯХОМ ДОДОМУ ВЕРНУВСЯ...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563

+1  
4 Віталій Назарук   (27.07.2013 23:13) [Матеріалу]
Знаю таких... Дуже шкода, що наші "вожді" змушують народ їхати з країни. А тут пустує земля, все приходить до занепаду. Хтось жирує, а хтось на чужині лягає у труни...

+1  
3 Горлиця   (27.07.2013 23:11) [Матеріалу]
горлиця, 21.07.2013 - 02:31
Ваші вірші, Ігоре! стрілою проколюють серце! І не порахуєш, скільки родин розбитих лишилося. А все винна та верхівка, яка дбає лиш про себе, а не про народ! Вірш хвилює і заставляє думати.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563

+1  
2 Наталя Мазур   (27.07.2013 23:09) [Матеріалу]
Більшість із заробітчан жене на чужину не жадоба наживи, а прагнення вижити самому та підняти дітей. Тому і забувають про свій фізичний стан, про хвороби...
Вірш, як біль душі. Може, хто прочитає, та передумає... Робота ж і в Україні є, хоча платять за неї мало...

+1  
1 Любов Ігнатова   (27.07.2013 23:07) [Матеріалу]
хотіла заробити і...пропала ..
безслідно зникла ... наче й не було ...
а вдома мати й донечка чекали,
що скоро нею розцвіте село ...
та рік за роком, складений в ïх душі,
гасив надіï промінець слабкий ...
і лиш сільські всезнайки -говоруші
терзали жадібно ïх будень нелегкий ...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[11.06.2024]
Паломницькі вітання пані Лесі Івасиків (0)
[09.06.2024]
Вітання для Люби Саприки з Дрогобича (0)
[08.06.2024]
Паломницькі вітання отцю Євгену Макогону (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024