Вимучені довгожданним очікуванням покращення життя, захмелілі від чужих розповідей про казкові заробітки вирушають у далекі подорожі мої земляки. Нерідко забуваючи підлікувати назбирані за життя слабості, а попадаючи у зовсім інакшу атмосферу, провокують їх загострення, що інколи обертається плачевним фіналом.

Так поспіхом збирався у дорогу -

що і проститись ти ні з ким не встиг...

На заробітки. А попав до Бога.

В бригаду мертвих перейшов з живих.

Чи то платню там кращу обіцяли,

чи від життя втомився і утік -

взяв і помер, і крізь чужі вокзали

уже в труні вертався в другий бік.

Труна розкішна - в нас таких не роблять.

Невже ти ради цього і помер?

Спинися, доле! Розвертай голоблі!

Скромніше прагну жити відтепер.

Ігор Слюсарчук, Португалія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438563