Христос Воскрес!

   Вітаю кожного з Вас, дорогі прочани, з Христовим Воскресенням! Ісус воістину воскрес! Сьогодні Він здійснив Пасху, тобто перехід – від смерті до життя. Він сам – наша Пасха, наш Перехід до життя, Дорога і саме Життя! І тільки життя у Христі робить нас справді прочанами – мандрівниками до неба. У цей рік Божого милосердя ми з цілою Церквою переживаємо своє життя як прощу до дому милосердного Батька. Ця дорога вимагає покаяння, смирення, духовної боротьби та труду, але не біймося! Дозвольмо Святому Духові нас вести. В простоті серця будуймо відносини з воскреслим Христом.

   Очевидно, ми не зможемо збудувати міцних відносин з тим, кого ігноруємо. Тому закликаю щоденно звертатися до Воскреслого в молитві, слухати Його в читанні Святого Письма, єднатися у Святих Таїнствах, зокрема Покаяння та Євхаристії. Адже Покаяння – це колосальний досвід відкритих обіймів Божого милосердя, а Євхаристія – «бачення Світла істинного» – воскреслого Христа. Тоді Господь притягне нас до Себе, наповнить Собою, обдарує повнотою пасхальної радості.

   Цього року в величі постає і ще один засіб спасіння – діла милосердя. Йдучи до Зарваниці, ми не раз бачили подивугідне жертовне служіння... Не завжди легко через нього впізнати Христа, та варто наважитись «обмити чужі рани» і побачимо Ісуса віч-на-віч. А в тій зустрічі досвідчимо Його незглибиме милосердя, через яке Він перетерпів страсті, вийшов на хрест, поклався в гробі, зійшов до аду та сьогодні, третього дня, воскрес!

   Наша дорога «Самбір-Зарваниця» – особливий час, щоби бути з Богом: у молитві, слуханні Божого Слова, Таїнствах, а тим більше у служінні. Тому вже нині запрошую всіх, хто бажає зробити крок до Небесного Дому, на цьогорічну прощу. Особливо ж звертаюся до тих, які розуміють, що означає бути далеко поза рідною домівкою, – наших мігрантів-заробітчан, з ініціативи яких і з’явилися ці десятиденні походи.

   Улюблені у воскреслому Ісусі брати та сестри! Відважно довірмося Христові. У Ньому знайдемо мир і радість. Ми здивуємося, як відкриємо для себе тиху пристань милого Христового Серця серед життєвих буревіїв. Інакше ж не знайдемо миру. Не можемо бути щасливими, якщо не перебуваємо з Богом. Лиш у Його пасхальному Таїнстві насправді може спочити наше серце. Лише Христос може витерти кожну сльозу, додати сил, обдарувати надією та повести до дому Отця Небесного, де Він приготував нам місце (пор. Йо. 14).

Дорогі прочани до Дому Отця Небесного! Радіймо і веселімся, бо це день Господньої Пасхи!

Христос воскрес! – Воістину воскрес!

Пасхальне вітання керівника прощі Самбір-Зарваниця 2016 р. Б.

бр. Андрія Кітика