ПАСТОРАЛЬНО-МІСІЙНИЙ ВІДДІЛ УГКЦ

РЕФЕРЕНТУРА У СПРАВАХ МІГРАНТІВ ТА ІММІГРАНТІВ СТРИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ  ТА  БФ "КАРІТАС" СТРИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ

НІЧНА ПІША ПРОЩА СТРИЙ-КОХАВИНО

26-27 травня 2012 р.Б. 

ЗУСТРІЧ МІГРАНТІВ В СТРИЮ.

Пасторально-місійний відділ УГКЦ

Референтура  в справах мігрантів та іммігрантів Стрийської єпархії УГКЦ

БФ "Карітас" Стрийської єпархії УГКЦ

ЗУСТРІЧ МІГРАНТІВ ТА ЇХ РОДИН

НІЧНА ПІША ПРОЩА СТРИЙ – КОХАВИНО

     26-27 травня 2012 р.Б. в м. Стрию при каплиці Св. Свщм. Йосафата Кунцевича по Дрогобицька, 50 на території міської лікарні  інфекційного відділу відбудеться зустріч мігрантів, їх родин та всіх людей доброї волі.

(До лікарні від ж/д вокзалу добиратися любою маршруткою № 1,3 16,15) 

ПРОГРАМА ЗУСТРІЧІ

Субота, 26 травня 2012 р.Б.

 16.00 – реєстрація паломників 

16.30  –  робота в групах;

17.30 – підсумок;

18.15 – вихід до катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий;

18.45 – Молебень до Богородиці біля Чудотворного образу Ліської Богоматері, яку очолить Преосвященний Владика Тарас Сеньків;

19.30 - Вихід на нічну прощу Стрий - Кохавино

23.00 – зупинка в с. Стриганці, праця в групах на тему: «Чи можна стати святим у сучасному світі?»

 Неділя, 27 травня 2012 р.Б.

 00.30 - вихід

 03.00 – Свята Літургія в церкві Святої Покрови Божої Матері в Кохавино.

 04.20 – Хресний хід зі свічками до місця появи Чудотворного образу та цілющого джерела; 

 04.30 – молебень до Богородиці, освячення води.

 06.00 – Благословення на дорогу. Роз’їзд.

До уваги! Перша електричка Ходорів – Стрий (вокзал неподалік) відправляється о 6.20, наступна о 12,30.

Вартість проїзду – 5 грн. Прибуття на ж/д вокзал м. Стрий о 7.00.

Інформацію буде доповнено!!!

 Відповідальні за організацію прощі:

о. Василь Поточняк - виконавчий секретар ПМВ УГКЦ - (044) 280 68 49 

о. Василь Гушуватий - референт у справах мігрантів та іммігрантів Стрийської єпархії УГКЦ - 097-8969511 

Віра Трунова - 099-7420624  або 096-2865775  або 093-6863864

 З собою мати: вервицю, ліхтарик (лампадку), плащ-накидку, гроші на проїзд

 ПРОХАННЯ ДО ВСІХ, ХТО ЧИТАЄ ЦЕ ОГОЛОШЕННЯ: ПОМОЛІТЬСЯ  "БОГОРОДИЦЕ ДІВО" В НАМІРЕННІ ЗА НАШУ ПРОЩУ

ЛІСЬКА (СТРИЙСЬКА) ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

В м. Лісько (Польща) знаходилась чудотворна ікона.

Перші згадки про ікону Матері датуються 1570 роком. Лісько було великим відпустовим місцем.

25 січня 1946 року ікону перевезено до Стрия і вона знаходиться у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

Відпуст відбувається у липні на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці.

В 2005-2007 роках Чудотворну ікону Ліської Матері Божої було відновлено.

Про монастир Св. Герарда та Кохавинську Матір Божу

Історія Кохавини розпочинається від появи у ХVІІ ст. чудотворного образу. Образ від прадавніх часів знаходився при дорозі, яка проходила з м. Жидачева до м. Руди, на старому дуплавому дубі в кохавинському лісочку. На жаль, невідомо хто намалював образ.

 Офіційного розголосу образ дістав у 1646 р. разом з чудом, яке сталося з дідичкою Руди Анною Воянковською. Згідно усної традиції, яка у ХVІІІ столітті була задокументована, її коні клякнули і не рухались вперед, поки вона не вийшла з карети помолитись. У 1650 році образ вже славився чудотворною силою і був перенесений з дуба процесією до парафіяльної церкви в містечку Руда. В 1680 році Київська воєводина Тереза Виговська побудувала у кохавинському лісі дерев’яну каплицю, куди за наказом Львівського Архієпископа Констанція Липського перенесено образ. На урочистість перенесення прибуло дуже багато паломників. Відтоді це місце стає центром для безперервного паломництва вірних.

У 1740 році прибуває церковна комісія, яка зібрала від людей свідчення про чуда, присягнувши на Біблії. Власник м. Руди Костянтин Виговський у 1748 році починає будувати нову дерев’яну церкву, щоби в ній помістити образ Кохавинської Матері Божої. 12 травня 1755 року Львівський архієпископ Вижицький висилає знову Церковну комісію до Кохавини для докладного вивчення справи, пов’язаної з визнанням чудотворності образу. Опитавши свідків, вони склали під присягою визнання про історію образу і про надприродні чуда та ласки, отримані за посередництвом Кохавинської Матері Божої. На підставі всіх свідчень і заключних актів архієпископ проголошує 26 травня 1755 року образ Матері Божої Кохавинської чудотворним.

22 червня 1755 року, у перший день Зелених Свят за українським календарем, львівський архієпископ Вижицький особисто приїхав на перенесення чудотворного образу з каплиці до новозбудованої церкви.

Із-за чисельності паломників, які не вміщалися у дерев’яній церкві, вирішено будувати велику кам’яну церкву. 7 червня 1868 р. посвячений наріжний камінь під будову нової церкви романського стилю. Її будова просувалася з великими труднощами, і закінчилася щойно у 1894 році.

30 серпня 1894 року відбулося посвячення нової церкви, а 1 вересня урочисте перенесення до неї чудотворного образу Матері Божої, а якому взяло участь близько 30-ти тисяч паломників.

За старанням о. Яна Тшопінського на місці об’явлення чудотворного образу у 1901-02 роках, де стояла стара струхлявіла дерев’яна каплиця, яку не можна вже було відреставрувати, побудовано нову муровану в готичному стилі. В цьому часі також розширюється кам’яну церкву, святилище видовжується на 13 метрів, як також добудовуються бічні абсиди – церква набрала форму хреста.

Найбільшою подією була коронація образу в серпні 1912 року, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, папськими золотими коронами. На день коронації прибуло найбільше паломників за всю історію цього чудотворного місця. Тільки поїздами приїхало 180 тисяч, не числячи піших прочан, подорожуючих каретами чи возами. Сто тисяч прийняло Святе Причастя.

Перед Другою Світовою війною від 1931 р. чудотворним місцем опікувалися оо. Єзуїти, які, втікаючи від радянських військ, залишили Кохавино і забрали з собою чудотворну ікону до Польщі, до міста Глівіци, де вона знаходиться по сьогоднішній день.

З приходом радянської влади чудотворне місце в Кохавино припинило своє існування. Безбожна більшовицька влада з церкви і каплиці зірвала хрести. Пізніше церкву перетворили на льоносховище, а в будівлях монастиря помістили школу-інтернат для розумово відсталих дітей. А для того, щоби затерти сліди чудотворного місця та викинути його з пам’яті народу і з позначення на мапі, уряд вирішив приєднати с. Кохавино до с. Гніздичів, і від тоді історична назва "Кохавино” перестала існувати.

З виходом УГКЦ з підпілля новими господарями Кохавинської Святині стали оо. Редемптористи (Чин Найсвятішого Ізбавителя), а церква отримала нове ім’я на честь Покрову Пресвятої Богородиці. Монастир св. Ґерарда в Кохавино вже десять років має статус новіціятського дому Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя, в якому, під покровом Богородиці, виховується підростаюче покоління молодих редемптористів-місіонерів.

Храм, що був добудований протягом 1901-02 років зберігся до наших днів, а на місці об’явлення образу стоїть капличка.