«Візви до мене, і я озвусь до нього; я буду з ним у скруті, я визволю його і його прославлю» (Пс. 90,15). Слово цього псалма веде до думки про те, що Бог чує те, що ми говоримо,  і відповідає нам. Звернімо увагу на два місця із Біблії як  доказ того, що Бог нас чує.

  І промовив Господь: «Бачу я, бачу бідування народу мого, що в Єгипті, і чую голосіння, що його спричинюють доглядачі. О, я знаю біль його! Тому я й зійшов рятувати його з рук єгиптян і вивести його з тієї землі в землю простору і гарну, що тече молоком та медом» (Вих. 3,7-8). Це слово було сказане Мойсеєві, щоб він вивів народ Ізраїля із Єгипту. Коли вони були в пустелі,  народ почав нарікати. Тепер звернімо увагу на те, що Бог говорить, коли чує нарікання: «І доки ця ледача юрба нарікатиме на мене? Чув я нарікання синів Ізраїля, що ним докоряють мені. Тож скажи їм: Як живу я - слово Господнє, - зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха. (Чис. 14, 27-28).

Запитання для роздумів уголос:

1. Бог чує і бачить кожну хвилину мого життя. Намагайся завтрашній день прожити з пам’яттю про це!

2. Що нового сьогодні я дізнався про нарікання?

3. Що краще: нарікати на теперішнє, чи трудитися для майбутнього?

о. Антон БОРИС