«Ми дякуємо Тобі, Боже, дякуємо; взиваємо Твоє ім.’я, про чуда Твої оповіщаєм» (Пс. 85, 1)

Щоб наслідувати Христа, я твердо знаю, Його треба усім серцем любити, бо тільки любов дає нам крила для духовного росту і сили для терпіння і страждання заради Ісуса. Кожен закоханий погодиться зі мною, що про обрану серцем людину можна говорити безперестанку, бо всі думки тільки про неї. Тому дозвольте мені з великою радістю поділитися з вами свою любов’ю до Ісуса.

Що потрібно зробити, як жити в сучасному світі, щоб сподобатися Ісусу? Як наслідувати Христа?

По-перше, коли ти любиш, то природно хочеш сподобатися, з’єднатися і бути поряд з тим кого любиш. Бог – є любов. І духовне життя базується на любові: кожне живе творіння тягнеться до любові, до Творця її. Господь сотворив нас із любові, вкладаючи в нас природне бажання внутрішньої єдності з Ним. «Господи, Ти нас створив для Себе, і наше серце не відпочине, поки не заспокоїться Тобою, - святий Августин. Я так сильно люблю Ісуса в Євхаристії, Він – істинний хліб, що зійшов з небес, це істинно Його я приймаю у Святому Причасті. Його Найдорожча Кров з’єднується з моєю, Його Тіло живить мою душу і ми стаємо одним цілим. « І ось, Я з вами по всі дні до кінця світу» (Мат. 28,20). Ісус хоче залишитися з нами на всі дні, і Він нас так сильно любить, що хоче бути нашою духовною їжею, даючи Себе їсти всім, кого Він до Себе притягнув. «Хто Тіло Моє споживає і Кров Мою п’є, в Мені перебуває і Я в ньому» (Іоанн 6,56).

По-друге: Бог приходить в наші душі, коли ми в тиші без суєти розмовляємо (молимося) з Ним. «Якщо ти хочеш молитися, усамітнись, увійди в оселю свою і зачини двері, і проси Господа свого, який перебуває з тобою і розділяє таїнство твоєї молитви» (МТ. 6, 6). Приватна молитва повинна тривати не менше однієї години. Можна її розбити на частини, тобто в день молитися декілька раз. Наприклад:

З 8.00 до 9.00 – молитви до Святого Духа;

12.00 – молитви до Ангела;

15.00 – молитви до Божого Милосердя;

18.00 – молитви

20.00 -21.00 – молитви до Святого Духа.

         «Молитися своїми словами… Це не мусить бути мовлення високого стилю, не мусить бути багато різних слів. Може бути скромна коротка фраза, але вона має виходити зі самого серця» (Бл. Любомир Гузар).

Так, коротка молитва (діалог) з Богом буде дієва, коли йде прямий діалог з Ісусом. Він запитує – ми швидко і коротко Йому відповідаєм. Тут головне не те, що ми говорим, а те, що відчуваємо, що у нас на душі. Тут фальші не може бути. Бог бачить нашу душу, тому вчімося завжди говорити правду і тільки правду. «Лицемірство – це грунт, на якому плодиться гріх» (о. Піо). А коли Господь переконається у нашій щирості, і наше прохання не протирічить Його плану, наше прохання виконується швидко. Та якщо плани Господні не збігаються з нашими, Він говорить, що потрібно робити, щоб знайти компроміс, і поволі підводить діалог до того, що Він хоче від нас. Просто дає зрозуміти, що Він пропонує кращий варіант вирішення нашої проблеми. Та Бог не квапить, Він дає можливість подумати і прийняти Його поміч або відкинути. У мене був такий момент одкровення: розум не працює, а працює душа. Я ніби присутня при діалозі Бога і своєї душі. Я не знаю, чому моя душа каже «так», коли я з нею зовсім не згідна. При таких діалогах завжди присутній диявол і як тільки припиняється спілкування з Богом, не соромлячись він починає кричати, переконувати розум, щоб не слухав Бога і робив навпаки. Тоді я просто відключаю свій розум і слухаю серце, я чітко пам’ятаю, що обіцяла і що мені потрібно робити. Власне тут важливо кого ми любимо і кому віддаємо перевагу. Сатана сильний супротивник. На кону стоїть «душа». Тут варто приймати миттєве рішення, не зважаючи, що сатана кричить. І тільки любов до Бога, сила волі, бажання бути біля Ісуса виривають нас із загнаного кута. Такого стану можна добитися, коли наша душа буде завжди молитовно звернена до Бога і не перейматися дрібницями: грошима, кар’єрою тощо. Це все тимчасове. "Яка користь з того, - писав о. Ісидор Пилусійський, - що ти прагнеш до святості, а сам живеш думками, твоя душа занепокоєна злими помислами, то такий її стан отінює наші почуття й усі наші попередні подвиги вкриває неславою, допомагає пристрастям взяти гору над духом».

Мені здається що треба багато, дуже багато молитися, як це робив о. Піо. Наше життя – це постійна покута, молитва, піст, читання св. Письма, жити в чистоті й непорочності тіла або в шлюбі з побожною людиною, остерігатися пустослів’я і блудів язика. «Уста людини повинні завжди бути готові величати молитвою Господа, але їм не вільно відчинятися, аби злословити», - о. Ісидод Пилусійський.

Також, щоб сподобатися Господові, треба любити ближнього, особливо «духовно хворих» Його дітей. В св. Письмі Ісус каже: «Я не прийшов кликати праведних, а грішників до покаяння» (МТ. 9, 13) Ісус довіряє  своїх діточок Господу, щоб Він зглянувся і допоміг їм. «Любов до ближнього – найкращий шлях, аби безпомилково іти до Бога». Щоби задовольнити Божественну справедливість, потрібні були досконалі жертви і любов вибрала мене за жертву, мене, слабке і недосконале сотворіння! Для того, щоби любов була цілком задоволена, вона має опуститись до нікчемності і перетворити цю нікчемність у полум’я» - св. Тереза від Дитятка Ісус. Наша сила в нашій слабкості. Бог не вимагає досконалості. Він хоче любові. Намагаймося служити Ісусу від щирого серця. Думаймо про свою прекрасну любов до Господа та знаймо, що саме це нас спонукає так віддано Йому служити. Все, що ми робимо, робім з любов’ю. Любов – це відповідь. Коли інші ненавидять, або не розуміють тебе, забудь. Сатана їх використовує. Вони сліпі і потребують нашої любові. Будьмо безкорисливі. Не переживаймо, коли інші ображають, кажімо тоді: «Дякую. Ви мені подарували таку можливість для милосердя». Це золотий смуток. Дивімося на розп’яття Христа. Пожертвуймо себе Йому і забудьмо про себе, ніколи не впадаймо у жалість до самих себе. Подякуймо Богу за свої випробування. Це така висока форма молитви, коли ми не реагуємо на чужу злість. Не піддаваймося нападам сатани. Скажімо: «Дякуємо» і робім те, що на нашу думку робив би Ісус. Будьмо терпеливі. Не жаліймося іншим, краще прийдімо і розповімо Ісусу під час праці, вдома, в машині. Бог – найкращий друг і готовий з любов’ю слухати нас. У Нього завжди є можливість і час для спілкування з нами. Ми стаємо в Бога вільними. А постійно потрібно молитися, щоб протистояти сатані. Дорога до Бога – це не меч, це покора. Промовляймо: «Отче наш», хай буде воля Твоя. Дотримування Його волі дорожче за тисячу молитов. Віддаймо свої життя Господу, хай це буде актом повної покори. Будьмо маленькими ягнятками, яких ведуть на заклання.

Ісус висить на хресті в повній покорі. Йдімо за Ісусом. Ось дорога для нас. Ви хочете чинити по-своєму? Дотримуймося Божої волі – це важить набагато більше, ніж будь-яке омертвлення плоті. Це втішає Господа. Підкорімо волі Отця Небесного свої життя. Наш провідник – це внутрішній порив, який підказує Його волю. Чим ближчі ми будемо до Ісуса, тим повніше Він задовольнить наші потреби і тим більше ми зможемо обдаровувати інших. «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав» (Ів. 13, 16). Наслідуймо Ісуса.

Віра Трунова, м. Стрий