Коли береги всіх турбот потрохи розпливаються і дають місце для океану свіжого літа, починаю по-трохи планувати, як би то і що за цих два місяці встигнути. З-поміж усіх планів виділяються менш та більш важливі. Легким подихом думка зупиняється на серпні, адже саме тоді відбудеться одне із найбільших свят для мене – щорічна Міжнародна Піша проща родин мігрантів зі Самбора у Зарваницю.
   На щастя, я не мігрантка і не маю жодного відношення до мігранства – ні мої батьки, ні близькі родичі не тужать за домівкою в далекому та сірому закордонні. Та коли я пішла одного разу на цю прощу, відчула, що ця проблема торкнулася моєї душі: сотні мігрантів, їх дітей, батьків, родичі чи просто знайомих з болем на серці несуть свої тривоги до Зарваницької Матері Божої з проханнями ласк у часи тяжкої економічної кризи.
   Я йду для них. Десять днів під пекучим сонцем – це Божа благодать, яка дає силу рухатись під пекучим сонцем сьогоднішнього життя 365 днів на рік. Якщо ти думаєш, що ти не мігрант, то тобі нема потреби йти – піди хоча б з цікавості. Запевняю – цікавість переросте у щось більше і ти підеш ще не один раз, беручи із собою інших. Будеш дякувати за те, що ти не мігрант і сам розумітимеш, як це насправді боляче – бачити мамині очі щонайбільше два рази на рік – бо в грошах, які вона надсилає зовсім не несуть кольору її зіниць.
   Більше того, ти знайдеш себе і зрозумієш, що таке гідність та як її сьогодні трактувати. Ти побачиш, що служіння – це не послуга, а спосіб життя. З-поміж сотень людей ти зустрінеш різних – здорових та не дуже, кривих чи високих, рудих чи русявих, карооких або синьооких – та через десять днів ти обійматимеш їх так, ніби-то вони всі такі ж, як і ти, точніше, ти зрозумієш – вони такі, як і ти. Ти зміниш свій погляд на світ та, власне, свій світ на яскраву і кольорову коробку без стінок та все ж повну життя, змісту, любові, щирості, надії та в додаток перев’язану бантиком віри, дарованої Богом.
В результаті відчуєш, що ти потрібен їм: батькам, рідним, друзям, близьким, знайомим…Більше того – потрібен з молитвою тим, задля кого ця проща існує, – мігрантам: співпереживеш маленьку, проте сильну частину їх життя.
Тож, друже,подруго чи недруже, родино та не родино, знайомий та незнайомий, близький та далекий…всі-всі, щиро запрошую на щорічну десятиденну прощу мігрантів та їх родин зі Самбора до Зарваниці – відчуй смак життя, дотик Бога до тебе та Його безмежну Батьківську любов. Цьогоріч проща триватиме 5-14 серпня 2016 р.Б, зустріч прочан – 5 серпня 2016 р.Б. у місті Самборі о 7.00 на Святій Літургії у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.

Детальніша інформація на сайті http://palomnyk.at.ua/ .
P.S. Хоч, кажуть, людина планує, а Бог керує – планую бути, тож – до зустрічі. А…ще одне…10 днів – це дуже мало, от побачиш.

Марта Крайчик, Дрогобич