Завершилася VII Міжнародна проща українських
трудових мігрантів ї їх родин від Самбора до Зарваниці, яка тривала з 3 по 12
серпня протяжністю 280 км і в якій взяло участь 350 паломників з 15 країн світу.
Надвечір, 8 серпня прочани примандрували до
Івано-Франківська. Пройшовши через Крихівці, по вулиці гетьмана Мазепи і Короля
Данила, вони зупинилися на нічліг у Молодіжному Християнському Центрі св. Дон
Боска УГКЦ по вул. Ленкавського 17-в. Тут для них було відслужено Молебень до Матері Божої,
відбувся невеличкий духовний концерт і молодіжна ватра біля новобудови церкви
Христа-Чоловіколюбця і Бл. Священомучеників Івано-Франківських Єпископа
Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка. Завдяки щедрості серця
меценатки Марії Гошівської паломники посмакували смачною вечерею, а волонтери
Мальтійської Служби Допомоги під проводом Андрія Тютюнника напоїли усіх
запашним чаєм. Місцеві парафіяни, усі мешканці міста дуже радо зустрічали
прочан, забравши переважну більшість з них на нічліг по домівках, а решта
заночували при МХЦ.
На світанку 9 серпня, у день великомученика і
цілителя Пантелеймона, проща вирушила до Архікатедрального Собору св.
Воскресіння, де відбулася Архієрейська Служба Божа.
Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир
Війтишин після Богослужіння зустрівся з учасниками паломництва та поблагословив
їх на успішне завершення цієї покутної духовної мандрівки. «Прикро, що в
країні, яка тече молоком і медом, є багато людей, котрі не можуть вдома
прогодувати сім’ю. Дякую вам за відданість і все, що робите для спасіння наших
душ, – звернувсь до паломників Владика після Літургії в Івано-Франківському
Архікатедральному соборі Святого Воскресіння.
Духовний координатор VII Міжнародної пішої прощі
мігрантів і їхніх родин із Самбора до Зарваниці, виконавчий секретар
Пасторально-місійного відділу отець Василь Поточняк, у свою чергу закликав
паломників до активної молитви.
«Величезне значення має читати молитви, а не
просто слухати. Ісусова молитва робить чудо. Найперше – чудо умиротворення.
Якщо ми хочемо, щоб наша молитва була чиста й світла, ми повинні зачинити двері
свого минулого і майбутнього. Бога треба шукати не поза собою, а у своїй душі.
Ви – храм Божий, і Дух Божий у вас перебуває. Будьмо свідомі, що Ісус нас буде
чути на молитві, буде чути наші просьби, нашу вдячність. Як каже Біблія, кожен
хто промове Слово Господнє, спасеться, - зазначив секретар ПМВ.
А завершилася проща у неділю, 12 серпня, у
Зарваниці.
 «Міжнародна піша проща мігрантів і їх родин із
Самбора до Зарваниці – одна з найдовших, найбільш організованих і якісних прощ
в Україні. За якість беремо її духовний зріз. Ми хочемо подякувати прочанам,
особливо молоді, тим, чия модерація була справді дуже доброю і духовно
глибокою. Подякувати тим прочанам, які взявши на себе тягар в таке дуже тепле
літо, в молитві, з любов’ю до Бога випрошували для нашого народу, нашої Церкви,
мігрантських родин і всієї четвертої хвилі українських мігрантів у світі
потрібних ласк, аби ми залишилися собою, аби ми залишилися християнами, щоби ми
розмовляли своєю мовою, щоби молилися у своїй Церкві і шанували могили своїх
батьків, - з такими словами звернувся до прочан у Зарваниці Голова
Пасторально-місійного відділу УГКЦ Владика Йосиф Мілян після Святої Літургії.
Духовний координатор прощі о. Василь Поточняк
розповів, що на Молитовному полі духовного центру «Зарваниця» постане пам’ятник
заробітчанам–українцям. Це буде каплиця у вигляді півкулі, обперезаної
меридіанами, що символізує географію заробітчанства.
«Ми збираємо кошти на пам’ятник заробітчанам. Щоб
цей пам’ятний знак був пам’яттю про те, що сталося на переломі 2000 року в
Україні внаслідок байдужості людей, котрі продають свої голоси за гречку, котрі
мають рабське мислення, вибирають владу, яка потім з них знущається. Все це
веде до роз’єднання сімей, до трагедій, аж до смерті» – зазначив духовний
координатор VII Міжнародної пішої прощі мігрантів і їх родин.
Біля майбутнього пам’ятника отець Василь відслужив
Молебень за участю всіх прочан. Паломники помолилися за мільйони українців, які
живуть за кордоном, щоб вони «не чулися сиротами при вільній Україні».
«Немає правди про українського мігранта. Народ
змушений був виїхати через складні обставини і за це ніхто не сидить в тюрмі,
ніхто не вибачається, ніхто не дбає про те, щоб людей повернути. Суспільство
мовби змирилося. Окремі родини б’ються мов об стінку. Таке враження, що це
норма, щоби тато і мама поїхали за кордон на 5-10 років і не могли повернутися
в Україну. Хочеться, щоби народ жив у своїй хаті і не мучився на чужині, а їхав
туди відпочивати, виступати, презентувати свою державу, бо ми не гірші ні
правдою, ні історією, ні руками, ні талантами. Дякую паломникам, які приїхавши
до України на коротку відпустку, бажали йти у прощу, щоби Бог змилувався над
нами і над нашим українським народом і настановляв нас на свідоме життя, на
свідомі вибори, на свідоме ставлення до своєї Батьківщини, - заявив після Молебню
виконавчий секретар ПМВ.
Учасники VII Міжнародної пішої прощі мігрантів і
їхніх родин також взяли участь у фестивалі мігрантської творчості «Вечорниці в
Зарваниці».
Друковано в газеті "Нова Зоря" №31(939), 2012
| 
