У серпневий сонячний день Божої неділеньки (3 серпня) кожен прочанин чувся носієм українства, культури свого краю, молитовним борцем за волю і незалежність дорогої вітчизни. Паломницький парад вишиванок, на який були запрошені прочани напередодні суботнім вечором, розпочався недільною святою Літургією в церкві Всіх Святих Українського Народу міста Стрия. Церква цвіла! Вишиванки одна одної краща. Кожна припасована, облюбована і вихрещене на полотні. Відрадно, що паломники радо підхопили новий проект мистецької групи прощі і продемонстрували свою готовність до духовно-патріотичних заходів. Відповідальна за проведення параду вишиванок Ксенія Горницька (м. Самбір) вишивала і словом і піснею цю акцію. Стрийчани мали нагоду побачити на своїх вулицях Божих мандрівників святочно одягнених, усміхнених і підперезаних любов’ю та вірою.
Це дуже важлива подія - ми стали молитовним паломницьким Майданом. Кожен хрестик на вишитті молився разом із нами. Паломники гордо несли славу Божої України, піднімали дух народу, будили свідомість: Бог і Україна понад усе!!! Парад супроводжувався фестивалем української пісні про вишиванку: «А сорочка мамина біла-біла», «Рідна мати моя», « Вишиванка», «Два кольори» та інші облюбовані з дитинства пісні єднали прочанську родину. Найрясніші оплески прочан отримав Олег Любінецький (м. Ходорів) за виконання української народної пісні «Два кольори».
Парад вишиванок відбувся і засвідчив: Україна – Божа країна! Важливо, що це свідчення бачили наші ближні і зрозуміли, що проща – це не лише жертва, втома, мозолі, а велике ділення вірою, красою, українством.
Вишиванка – біль перехрещений,
І любов розквітла на стежках,
Вимолена доленька барвиста,
І побіди незборимий стяг!
Одягай, народе, вишиванку,
Душу рідним так перехрести,
Щоб було єдиним неподілимим -
Бог і України, я і ти!!!
Завершилося дійство фотографуванням в часі обіднього перепочинку у селі Великі Дідушичі. Погляньте, які промовисті ці світлини: Слава Богу! Слава Україні!
Координатор прощі Оксана Пронюк-Кузьма
Молитва одягає нас у шати
Молитва одягає нас у шати,
Висвячує і долю, і вуста,
Якою б не була моя сорочка,
Вона без Бога бідна і сумна.
Тому так величаво, сонцеясно
Цвітуть узори в нас на полотні,
Бо ми обрали істинну дорогу -
До Бога йдем і кличемо усіх!
На світлинах автора задокументовані фотомиті першого паломницького параду вишиванок, який відбувся під час ІХ Міжнародної пішої прощі родин мігрантів зі Самбора у Зарваницю.
Подія неділі, 3 серпня 2014 р.Б., третього дня духовного походу.
---
|