«Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, а Я вас заспокою», – запрошує Господь і цього року своїх улюблених дітей на зустріч під материнським поглядом Пресвятої Богородиці, прославленої в її Зарваницькій іконі.

Як і кожного року, підемо в це паломництво не з порожніми руками і серцями. Понесемо зі собою нашу віру і нашу вдячність Богові за прожитий рік. Принесемо рівно ж наші тривоги і журби, надії і розчарування. Принесемо також свої гріхи і слабкості, щоб у Зарваниці Богородиця взяла нас за руку і повела до свого Сина, який у Таїнстві примирення і покаяння зніме з нас тягар наших провин, пригорне нас до свого серця і зіллє на наші душі цілющий бальзам свого Милосердя.

Принесемо до Зарваниці, як і минулого року, біль і страждання рідної землі, яка вже третій рік поспіль кривавить жертвою своїх невинних дочок і синів. Благатимемо в Господа, за молитвами Богородиці, захисту від видимих і невидимих ворогів, припинення війни, визволення від агресора, відновлення тривалого і справедливого миру в нашій Батьківщині.

Принесемо зі собою пам'ять про наших воїнів, про поранених, про родини загиблих, про травмованих тілесно і душевно, про полонених, безвісти пропалих. Для них усіх проситимемо Божої милості, сили Святого Духа, зцілення душевних і тілесних ран, повного визволення і спасіння. Будемо поминати рівно ж загиблих, поручаючи їхні безсмертні душі безмежному милосердю Небесного Отця.

Проте, окрім особистих потреб і журб, окрім нашої живої пам’яті та ревної молитви за тих усіх, хто в нашому оточенні та в нашій країні потребує милосердя Божого, ми можемо в цьогорічній прощі зробити щось більше, щось особливе! А саме: ми можемо допомогти приїхати до Зарваниці чи до інших паломницьких осередків людям, які самі не можуть цього зробити через свої обмежені можливості чи то фізичного, чи матеріального характеру.

Було б направду дуже добре, якби цьогорічні паломники, вибираючись на прощу власним транспортом чи організованими парафіяльними групами, запропонували і допомогли поїхати на прощу особам з особливими потребами, сиротам, членам багатодітних сімей, воїнам, родинам загиблих на війні, убогим чи вимушено переселеним особам. Таким чином у цей Ювілейний рік ми сповнили б конкретне і, без сумніву, дуже цінне в Божих очах діло милосердя, а нашим ближнім дали нагоду відчути Божу люблячу присутність і нашу християнську любов і солідарність із ними.

Отож, вибираючись на цьогорічну прощу до Зарваниці, приходьмо не самі і не з порожніми руками!

+ Богдан Дзюрах,
Голова Оргкомітету Ювілейного року Божого милосердя в УГКЦ

http://news.ugcc.ua/articles/priydіm_do_zarvanitsі_ne_samі_77112.html