 Народні традиції
Цей день був незвичайний – 2 червня вперше в 2000-літній історії Католицька
церква всього світу разом з Франциском Папою Римським водночас у різних часових
поясах молилася над Найсвятішими Тайнами Христовими. А парохіяни богослужебної
каплиці у Молодіжному християнському центрі ім. Дона Боско УГКЦ в
Івано-Франківську, яким опікується о. Ігор Пелехатий і спів служить о. Василь
Слобода, той день запам’ятають ще й
через ту радість прослави воскреслого Христа, з якою завітали до них жителі з
неблизьких Вишнього, Середнього і Нижнього Березовів на Косівщині і замаїли
Божий день своїми неповторними гаївками і дійствами.
 Те, що сотворили дорослі і юні березуни та березунки своїми
гаївками-фестинами в МХЦ ім. Дона Боска УГКЦ, можна без перебільшення назвати
християнським подвижництвом. Бо треба мати чималу віру у Бога, щоб подолати
понад сотню кілометрів нелегкої дороги не задля похвал і хісна, а з любові до Його земних дітей.
У Молодіжний християнський центр завітав не професійний колектив звичних до сцен
виконавців, а майже три десятка жителів сіл Вишнього Березова, Середнього
Березова та Нижнього Березова на Косівщині, яких згуртувала глибока любов до
Бога і рідної землі. І, без сумніву,
організаційні старання та енергія Марії Перцович з села Середнього
Березова – колишнього педагога і колишньої трудової мігрантки в Італії, а також
старання представників спільноти колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківська
при МХЦ ім. Дона Боска УГКЦ.
- Приїхали ті, хто любить Бога, любить свій край,
його пісні і традиції,- каже Марія Перцович.- Серед них вчителі, етнографи,
правники, будівельники, медики, сільські господарі і господині, молодь. Ми
привезли в Івано-Франківськ передусім яскравий березівський хрещик – давнє
дійство на прославу воскреслого Христа. Але воно живе і нас і нині. Ми після
богослужіння збираємося біля церкви і співаємо великодних пісень. І таке
велелюддя триває упродовж трьох днів одразу після Воскресіння. А на провідну,
Томину, неділю біля храму найбільш людно, майже все село сходиться на хрещик.
Окрім цього, першої днини на  Великдень дівчатка сходяться храму і співають
наколо пісню «Сію лен» чи, наприклад, всі жінки співають «Вербова, зеленая…», а
одна маленька дівчинка, з допомогою старших дівчат, йде по руках тричі навколо
церкви і т.д. У травні, на маївку, священик чи сестриці вчать дітей співати
пісню «Левадов долинов…», а після закінчення маївки всі дівчатка приходять з барвінком, сплітають віночок і відтак
несуть до образу Матері Божої і т.д.
…І парохіяни, і гості тієї неділі мали великий дарунок
від Бога - бути разом у спільній молитві у часі святої Літургії, яку відправив
духовний опікун МХЦ ім. Дона Боско УГКЦ о. Ігор Пелехатий у співслужінні з о .Василем
Слободою. Березуни не лише заквітчали Божий день переливами давніх духовних піснеспівів,
інсценізаціями народних дійств, але й повідали присутнім про велику історію
цього гуцульського куточка на Косівщині, про тих, хто творив її
національно-визвольні сторінки, наукові і культурні здобутки, і про тих, хто нині творить
український патріотичний дух Березовів.
А яскравий і неповторний березівський хрещик не втомлювався прославляти
воскреслого Христа.
Ігор ЛАЗОРИШИН.
| 
