Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Піша проща "Самбір-Зарваниця" [145]
Інші зустрічі та прощі [60]
Наша статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Паломницька спільнота » Інші зустрічі та прощі

Як Господня наречена

В Івано-Франківську постала церква Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ

У день, коли Свята Церква вшановує Пресвяту Богородицю – Царицю Вервиці, в Івано-Франківську на вулиці Степана Ленкавського відбулося освячення церкви Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників івано-франківських єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та івана Слезюка УГКЦ.  Модерний диво-храм заввишки 33 метри постав у тому куточку обласного центру між міським озером і Бистрицею Солотвинською, який колись своїми краєвидами і зеленими шатами нагадував оазу на землі. Проте упродовж останніх років то його пригнічували фабричні примари промислового недбальства, то й сьогодні «генпланівська» щільність забудови загрожує оточити цей мікрорайон потворним частоколом бетонних висоток-монстрів. і лише новозбудована церква як Господній оберіг острівцем возноситься посеред зеленої левади і молодого яблуневого саду – з єдиною у місті Хресною дорогою з 14 хрестами-стаціями та єдиним на Прикарпатті пам’ятником українським заробітчанам – і ніби захищає це затишне місце від остаточного поглинання та знищення.

Церква на вулиці Ленкавського – не тільки храм Божий, а й неповторний витвір сучасної української сакральної архітектури, який поєднав елементи гуцульсько-бойківського храмобудівництва із сучасними урбаністичними технологіями. Її оригінальний проект створили фахівці з «Львівської політехніки» на чолі з професором Олегом Боднаром. А безпосереднім втілювачем у життя їхнього творчого задуму впродовж півтора десятка літ є відкритий до новизни, сміливий і наполегливий душпастир о. Ігор Пелехатий – знаний християнський видавець, журналіст і багатолітній головний редактор греко-католицького часопису «Нова Зоря» та засновник і будівничий видавництва з такою ж назвою, організатор нових сучасних форм дозвілля християнської молоді, натхненний проповідник Христового Євангелія. Саме завдяки старанням отця Ігоря ще задовго до постання храму поруч зі святинею звели ошатний триповерховий Молодіжний християнський центр ім. Св. Дона Боска УГКЦ. А вихованцями його стали і будівничі нового храму – сотні юних іванофранківців, які свого часу разом з парохіянами, під орудою священика беручи участь у подвірних молебнях чи колядках, вклали і свою цеглинку у підмурівок церкви.

Отець Ігор ПЕЛЕХАТИЙ, парох новозбудованої церкви:

– Наш храм – це передусім пам’ятник нескореній Греко-Католицькій Церкві, посвячений Найсвятішому Серцю Христовому, під покровом якого наша Церква пережила півстоліття жорстоких комуністичних переслідувань у катакомбах та стала провісницею незалежності України. Церква водночас означена іменами трьох своїх покровителів – героїв віри, які не скорилися перед богоненависним режимом і обрали шлях мучеництва, мужньо пройшовши аж до кінця Хресною дорогою Ісуса Христа та ставши для нас вражаючим прикладом. Це апостол Прикарпаття блаженний священномученик Григорій Хомишин, єпископ Станиславівський, який понад 40 років, із 1904-го по 1945-й, ревно трудився на духовній ниві краю, а також два його духовні учні – єпископи переслідуваної Греко-Католицької Церкви блаженні священномученики Симеон Лукач та Іван Слезюк.

Брати участь у побудові храму чи у стараннях про його красу – це особлива нагода, бо Господь її дає не всім і не у всі часи. За красу храму ми всі відповідальні, бо це місце перебування Євхаристійного Христа, місце зібрань спільноти на молитву для зустрічі з Христом, місце читання і слухання Слова Божого тощо. і це місце має бути найкращим – кращим від наших приватних осель, бо тут – оселя Божа.

...Чин освячення новозбудованої церкви звершив, відслужив Архієрейську Святу Літургію та нагородив сотрудника храму о. Василя Слободу Золотим нагрудним хрестом архієпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ владика Володимир. А парох о. Ігор Пелехатий з нагоди освячення храму подарував владиці портрет єпископа Станиславівського УГКЦ блаженного священномученика Григорія Хомишина. Від міського і обласного керівництва церковну громаду та її духовних пастирів з нагоди освячення нового храму вітали міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків та начальник управління культури національностей і релігій ОДА Володимир Федорак.

Церква ж у той урочистий день була схожа на наречену Господню – у світлих непорочних шатах і закосичена хризантемами, у сяєві ликів святих з унікальних вітражних ікон і небесних піснеспівах хору «Kantemu...» під орудою регента Ігоря Дем’янця, у велелюдді молільників і духовенства, що в покорі й очікуванні виглядала свого Нареченого.

Ігор ЛАЗОРИШИН

http://www.galychyna.if.ua/publication/society/jak-gospodnja-narechena/#prettyPhoto

 

Категорія: Інші зустрічі та прощі | Додав(ла): Оксана (09.10.2018)
Переглядів: 825 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[11.06.2024]
Паломницькі вітання пані Лесі Івасиків (0)
[09.06.2024]
Вітання для Люби Саприки з Дрогобича (0)
[08.06.2024]
Паломницькі вітання отцю Євгену Макогону (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024