Дорогі паломники та відвідувачі нашого сайту!

Ніколи до кінця не можемо знати результатів наших молитов: вислухає Господь, не вислухає, дасть те, про що молимось, не дасть… Одне напевно – Господь дає нам те, що є корисним для нас, потрібним для нашого спасіння.

Отці-організатори пішої прощі «Самбір-Зарваниця», мабуть, теж не знали в 2006 році, що проща стане щорічною, «Галилеєю» багатьох прочан («моя Галилея» – місце, де найяскравіше відчуваю присутність Бога), улюбленим способом проведення часу з Богом, ближніми та самим собою; тим більше не знали, що одного разу запропонована нічна піша проща, стане щомісячною улюбленою копією «Великої прощі». І вже зовсім не здогадувались наші отці що виникне потреба молитовного єднання прочан щонеділі, та й щодня.

Від імені молитовної спільноти з радістю повідомляю, що від жовтня місяця (2011 р.Б.) у м. Дрогобичі при храмі Преображення Господнього (Спаса) з дозволу о. Василя Поточняка (виконавчого секретаря Пасторально-місійного відділу УГКЦ та духовного опікуна прочан) та з благословення о. Любомира Митника (протоканцлера Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ) розпочались молитовні зустрічі заробітчан, членів їх родин, прочан та всіх людей доброї волі, кому не байдужа доля свого народу. Вперше оголошення про такі молитовні зустрічі пролунали 2 жовтня перед початком нічної пішої прощі з Івано-Франківська в Погоню, а вже у наступну неділю (9 жовтня) св. Літургією розпочались наші щонедільні молитовні зустрічі. 

У програмі зустрічей Акафіст або Молебень, молитва-розважання над Святим Письмом, вечірні молитви, пісні (з «Путівника паломника» 2011 р.Б.) і, на завершення, тижневе молитовне намірення. Один раз у місяць – спільна св. Літургія або наука священика. Відносно тижневого намірення – молимось однакові молитви у певному наміренні в зручний для кожного час.

Запрошуємо приєднуватись до наших молитов усіх охочих. Ви не обов’язково маєте бути заробітчанином теперішнім чи колишнім, або їхнім родичем; ви не обов’язково маєте бути учасником пішої прощі «Самбір-Зарваниця» чи нічних прощ. Але обов’язково маєте мати велике серце, щоб у ньому було місце для співчуття та любові до ближніх, і добру волю, щоб знайти час на молитву за них.

Господь запрошує нас на ці молитви, як і на піші прощі. Можливо вони і є тим, що потрібне для нашого спасіння…

P.S. У міні-чаті нашого сайту щонеділі подаватимемо тижневе молитовне намірення. До зустрічі у молитві!!!

Галя Заячкевич.