У Львові вийшла в світ книга – монографія кандидата
історичних наук Оксани Годованської «Новітня українська діаспора: трудові
мігранти в Італії, Іспанії та Португалії». Це комплексне-етнологічне дослідження
новітньої української діаспори, яка формувалася на основі трудових мігрантів
четвертої хвилі (ХХ –– поч.. ХХІ ст..) Праця ознайомлює з основними шляхами
формування сучасної діаспорної спільноти у нових країнах міграційного припливу
з України, а також розкриває якісно нові діаспори. У фокусі дослідження –
релігійні громади та етнооб’єднавчі осередки, громадські організації, спілки,
асоціації трудових мігрантів та їх культурні ознаки української спільноти та
визначено функції сучасної діаспори. Показано взаємо пізнання і співпрацю між «старою»
та «новою» діаспорою та зміцнення світового українства. Праця написана на
основі різноманітних джерел ( історико-етнографічні матеріали,
статистично-демографічні відомості, Інтернет ресурси тощо).
«Проблемам сучасної української міграції присвячена
доволі значна кількість наукових публікацій, періодичних статей, статистичних
досліджень. На даному етапі існує ряд проектів і фондів з вивченням міграційних
переміщень і діаспорних громад (як приклад – діяльність Міжнародного інституту
освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська
політехніка»; Міжнародна організація з міграції, Міжнародний Благодійних Фонд «Карітас
України»). Значну роботу по наданню допомоги українським мігрантам, їх
адаптації в країнах перебування та подолання труднощів реінтеграції в Україні
проводить Українська греко-католицька церква, насамперед Пасторально-місійний
відділ та Комісія в справах мігрантів» – констатує науковець у передмові до праці.
Що довідається читач із цього наукового
дослідження. «Насамперед те, що трудові мігранти з України чисельно представлені
в Італії, Іспанії та Португалії, - відповідає авторка, -У Італії вони посідають п’яте місце в
іммігрантській спільноті, поряд з китайцями, марокінцями, албанцями й руминами.
В Потругалії – четверте місце, а в Іспанії – друге серед іммігрантів зі Східної
Європи. Сучасні українські міграційні процеси ьагато в чому подібні до
міграційного руху португальців, який розпочався
в другій половині ХІХ ст.. й тривав до 80 рр. ХХ ст. та частково
припинився з набуттям членства Португалії в ЄС 1986 році.
Продовженням трудової міграції українців в Італії, Іспанії, Португалії стало формування новітньої діаспори. Цей процес подібний до того, який започаткував і зорганізував міцні діаспорні громади США, Канади, Аргентини внаслідок першої хвилі еміграції кінця ХІХ початку ХХ століття..."
|