Під опікою Пасторально-мігрантського відділу УГКЦ Референтура Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська зорганізували і провели нічну пішу прощу родин мігрантів та всіх охочих з Молодіжного християнського центру Святого Дона Боска УГКЦ міста Івано-Франківська до Криниці Святого Духа, що в урочищі «Вишновець» між між селищем Єзуполем та селом Сільцем на Тисмениччині. За дослідженнями краєзнавців, урочище з цілющою водою упродовж двох тисяч років було місцем поклонінь, де споконвіків святкували Івана Купала. А наразі Криниця Святого Духа  – це духовний центр, до якого торують дороги паломники і віряни, щоб у Святому Дусі скріпити свою віру, очиститися від гріхів і тілесних ран, просвітитися і скріпитися живою вірою у протистоянні спокусам.

«Бог нам служив через душпастирів і вірян…»

Я ще не чув свідчень моїх братів і сестер у Христі, з якими був у нічній пішій прощі до Криниці Святого Духа. Але враження склалося у мене, що ті кілька десятків молитовних кілометрів Бог нам - своїм дітям, служив не лише через тих людей, яких ми зустрічали під час духовного походу, а передусім – через ревних душпастирів. У Молодіжному християнському центрі Святого Дона Боска УГКЦ міста Івано-Франківська ми відчували Божу руку через духовного опікуна МХЦ Святого Дона Боска УГКЦ – о. Ігоря Пелехатого, сотрудника центру о.Василя Слободу, референта у справах мігрантів Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, генерального настоятеля місійного монастирського згромадження Святого Апостола Андрія о.Йосафата Мощича та священика-андріївця о.Миколу Гаврилюка, пароха церкви Святої Параскевії УГКЦ села Брошнева на Рожнятівщині о .Василя Пастернака та брата Андрія Фуштея; у селі Тязеві – через пароха храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ о. Ігоря Баланду; у церковці Різдва Івана Хрестителя УГКЦ, що у духовному центрі «Криниця Святого Духа», - через пароха о.Миколу Кудловського та пароха у селищі Єзуполі – о. Ісидора Калинина; а загалом в Єзупільському деканаті УГКЦ – через отця-декана Богдана Куриліва. І диво небесне: з далекої італійської Бреші у часі прощі навіть екзекутативний секретар Пасторально-мігрантського відділу УГКЦ недужий о. Василь Поточняк своїми глибокими словами благословення підтримав нас на дусі. І подумалося: а хто ми такі і за що нам - жменьці паломників з різних куточків Прикарпаття, Львівщини і Тернопіллля, упродовж всього двадцяти кілометрів пішого духовного походу, з вечора і до ранку служив з десяток духівників? А ще ж скільки вірян!

Хліб-сіль і пісня серед ночі…

Так, упродовж всієї ночі – з Івано-Франківська і до Криниці Святого Духа – я чув пісню щасливого Неба. І через богослужіння та молебні, через бездонні за глибиною і прості у сприйнятті науки о. Миколи Гаврилюка, о. Василя Пастернака, брата Андрія і через спільні молитви та прочанські піснеспіви у часі духовного походу. Ще досі у серці та пісня, яку ми почули у селі Тязеві – і від парохіян, які серед ночі хлібом-сіллю стрічали паломників, і від о. Ігоря Баланди, який у виконання авторських пісенних творів о третій годині ночі вклав стільки щирості серця, що сирітки на шкірі проступали. Знаєте, можна інколи говорити багато слів і не сказати нічого, а можна жестом, поставою, одягом чи усмішкою промовити так багато, як завдяки директорові місцевої школи у селі Тязеві Марії Дорошенко зуміли сказати педагоги своїми святочними шаліновими хустками, сяючими очима і щирим хлібом-сіллю. А те, що біля першої години ночі церква була заповнена парохіянами, які дочекалися і зустріли прочан, хіба це не Божа пісня?

…Останні неповні три кілометри до Криниці Святого Духа – особливі. П’ята година ранку, навколо – ніч і тиша, завершується пісня про Святого Духа і лише шурхіт прочанської ходи відлунює. Оксана Пронюк з Івано-Франківська та Галина Заячкевич з Дрогобича провадять прощу. А я чую незрозуміло звідки небесні хорали. І марно мені хтось пояснює, що то відлуння. Бо звучить дивне багатоголосся піснеспіву, хоч проща у тому часі не співає, а розважає. І подумалося: так, то Небо співає, втішене своїми дітьми.

Ігор ЛАЗОРИШИН.

"Дорогі прочани! Бог з Вами! Будьте свідками його любові і кріпості. Не відкладайте Основного на потім. Спаситель і спасіння серед нас! 
З дороги зцілення отець Василь. Брешя (Італія) 28 вересня 2013 р.Б. о  22,45

На світлинах:1."Ця ніч як потреба великого Неба, яка нас веде до Христа". 2. Напутній заспів від отця Йосафата Мощича. 3. Акорди молебня до Пресвятої Богородиці отця Ігоря Баланди слухають і духівники (о. Микола Гаврилюк - сидить) і віряни. 4. "Лине пісня серед ночі про діла Його земнні..." - у виконанні о. Ігоря Баланди. 5. Духова Криниця - Божа краса.