Духовне життя

Минулого тижня селище Брошнів-Осада на Рожнятівщині, яке глава УГКЦ блаженніший патріарх Святослав (Шевчук) вважає своєю «малою батьківщиною», на одну ніч перетворилося у яскравий молитовний форум – сотні колишніх і теперішніх трудових мігрантів з різних областей України та представники паломницької спільноти «Самбір-Зарваниця» разом з парохіянами та згромадженням «Матері у молитві» місцевого храму Вознесіння Господнього УГКЦ і спільнотою колишніх заробітчан Італії «Пієта» з міста Івано-Франківська  провадили молитовну ніч у розважаннях, «Чи вмію я дякувати Богу або як я дякую Богу?» та дискутували про організаційний перебіг серпневої десятиденної пішою прощі із Самбора у Зарваницю під час робочого формату зустрічі «Довіримось Господу…» Нема й сумніву, що жива парохія – місце зустрічі з живим Христом. Його руку і покров сотні молільників відчували як реальну присутність і у дусі спілкування, і через цілонічні небесні мелодії співочого колективу місцевого храму «Шхіна», що з єврейського і перекладається як «Божа присутність». Зустріч відбулася під патронатом Пасторально-місійного відділу УГКЦ у співпраці з БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ та Референтурою Івано-Франківської прхиєпархії УГКЦ і завдяки старанням передусім парохії храму Вознесіння Господнього УГКЦ селища Брошнева-Осади і церковного згромадження «Матері у молитві», а також спільнот «Самбір-Зарваниця» та «Пієта». А духовну опіку у часі мігрантсько-паломницького форуму провадили о.Зеновій Божик – парох місцевої церкви у Брошневі-Осаді, о.Володимир Майка – парохіяльний священик селища та настоятель храму у селі Малій Тур’ї на Долинщині о.Богдан Тисяк і брат Андрій Василиків. Духовну зустріч у селищі Брошневі-Осаді можна без перебільшення назвати регіональним мігрантсько-паломницьким форумом, тому що її учасниками були представники Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської і Тернопільської областей. А наше Прикарпаття репрезентували трудові мігранти, їх родини та паломники з міста Івано-Франківська, селища Брошнева-Осади, а також з прикарпатських сіл – Брошнева і Крехович на Рожнятівщині, Голиня, Новиці і Кадобни – на Калущині та Витвиці – на Долинщині.

Стрижнем молитовного форуму у Брошневі-Осаді була подяка Богові – «я дякую Тобі, я дякую собі, я дякую за те, що Ти в мені є…» Бо і тема розважань «Чи вмію я дякувати Богу або Як я дякую Богу?», і акафіст подяки Пресвятій Трійці, і подячна свята Літургія та молитовні намірення і духовні вправи – все було підпорядковане усвідомленню глибини християнського дякування Всевишньому як духовного орієнтира у земній щоденності. Вибір теми – не випадковий. Власне науку дякувати Богу «за смуток і радість» значна частина учасників зустрічі осягала у часі семи попередніх міжнародних десятиденних піших прощ із міста Самбора на Львівщині до Духовного  марійського центру «Зарваниця» на Тернопільщині під духовним провідництвом виконавчого секретаря Пасторально-місійного відділу УГКЦ о. Василя Поточняка, його учні вчилися і вчаться дякувати Богові і славити Його не лише після випроханих ласк, але й у часі найважчих життєвих обставин і випробувань, тому що вважають такий стан свого духа альфою і омегою глибини віри християнина, виміром любові до Бога.

Отець Василь ПОТОЧНЯК, екзекутативний секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ (у системі он-лайн з міста Бреші в Італії):

- Нічні чування у Брошневі-Осаді  напередодні свята Різдва Івана Хрестителя показові. Бо час Господнього Предтечі був складний – державні і духовні провідники перебували у розчаруваннях і піддавалися чисельним спокусам. Своє проповідництво Іван Хреститель почав з самого себе – сила Святого Духа його одної свічки осяяла людей Ізраїля. Духовні чування, як навчав Христос, означають духовно дивитися на себе – чи не звик я до гріховного життя? Чування нас духовно живлять, вчать, як не бути заскоченими зненацька, несподівано. І мені лише Бог не дав у часі випробування впасти у депресію чи зневіру. Таку силу дали власне чування. Християнин – це людина, яка не зневірюється за будь-яких обставин. Віра християнина у тому, щоб завжди бути готовим до зустрічі з Богом, навіть якщо очі не бачитимуть, а вуха не чутимуть.

…З 2 по 11 серпня відбудеться VIII Міжнародна десятиденна піша проща мігрантів та всіх охочих «Самбір-Зарваниця» - духовне «дитя» о. Василя, але вперше за всі роки це «дитя» у часі походу не чутиме і не бачитиме свого духовного провідника і вчителя. Тож зустріч у Брошневі-Осаді і нічні чування стали для їх учасників власне тією духовною поживою, яка кріпить віру і конче необхідна у дорозі до Бога.

Ігор ЛАЗОРИШИН.

На світлинах:

1. Напутні благословення о. Володимира Майки.
2. Чарівні мелодії «Божої присутності».
3. Співають ангели і люди.
4. Жива парохія – місце зустрічі з живим Христом.