8-9 вересня 2012 року відбулася нічна піша проща з Дрогобича до Грушева, організована Референтурою у справах мігрантів та іммігрантів Самбірсько-Дрогобицької єпархії та БФ «Карітас» СДЄ УГКЦ в наміренні за здоров’я отця Василя та всіх потребуючих. Проща залишила незабутні враження і пережиття.

Бажаючи принести Господові та Його Пресвятій Матері свої молитви-благання близько 100 осіб зібрались того вересневого вечора в «Карітасі» СДЄ м. Дрогобича. Все відбувалось напрочуд легко й щиро.

>Молитовна зустріч розпочалась «Вервицею», яку провели учасники молодіжного хору «Відлуння» Катедрального храму Пресвятої Трійці м. Дрогобич. Далі Молебень до Пресвятої Богородиці, який разом з паломниками відслужив о. Олег Чупа, референт у справах мігрантів та еммігрантів СДЄ УГКЦ. Знову «Вервиця», організаційні моменти і таке очікуване благословення о. Ігоря Козанкевича в дорогу.

<Здавалось вже звикли до цього: 2-3 пісні, оголошення, Вечірні молитви, приватні розмови… Та, згадуючи нічну пішу прощу, бачимо, що кожного разу вона несе нові відчуття від пережитої зустрічі з Богом.

У храмі Покрова Пресвятої Богородиці (Дрогобич-Гирівка) нас зустріла прочанська ікона. Після частини Акафісту до Богородиці Грушевської п. Надія Цмоканич словами з підготовленої сценки  пригадала нам що навіть якщо втрачається Мир, губляться Віра і Любов – залишається Надія. Саме вона здатна розбудити, підняти, запалити вогник Віри, Любові та Миру.

Наука о. Ігоря, миготіння зірок та свічечок в руках у прочан знову і знову запрошували в молитві схилити серце. І, як відповідь, багаторазове співане «Богородице Діво…», переплетене зі щиросердечними словами розважання про воскресні таїнства бр. Андрія Кітика, линули в нічне небо.

Окремо хочеться сказати про «Назарет». Нічна піша проща «Дрогобич-Грушів» 8-9 вересня 2012 р.Б. – вже одинадцята, починаючи від  вересня 2009 р.Б. І кожного разу, посеред ночі, втомлених прочан гостинно зустрічає РЦ «Назарет» (с. Рихтичі). Та цього разу зустріч була особливо врочистою. Разом з іншими мешканцями на порозі   «Назарету» нас зустрів учасник пішої прощі «Самбір-Зарваниця» о. Роман з величезним оберемком чудових вітань. Сердечне спасибі всім вам, дорогі «назаретяни» за тепло, щирість, відкритість ваших сердець, за всі недоспані ночі, які ви ділили з нами.

І знову дорога, пісні, наука, Свята Літургія… Все сплелось у величний букет – спільну молитву.

Не варто шукати варіанти відповідей на запитання: чому так легко організувалась ця проща, чому так легко йшлося? Відповідь одна. У всіх прочан було (і є) єдине намірення – у смиренні припасти до стіп Небесного Отця і молити за дорогу нам людину – отця Василя, просити, щоб осіняв його спокоєм у часі терпіння й гіркоти, щоб «простягнув свою руку повну сили лікувати й зцілювати». Віримо що Пресвята Богородиця прийме наші молитви і донесе своєму Синові як покірну жертву та перепрошення за наші немочі, і виблагає для всіх нас мужності й сили прийняти все, що Господь хоче дати.

Довідково. Прочанська ікона «Богородиця-Одигітрія (Путеводителька)» та «Втеча до Єгипту» двостороння, написана о. Михайлом Олійником спеціально для пішої прощі «Самбір-Зарваниця» і, в часі між прощами, перебуває у Богородичному храмі на Гирівці.

Учасниця прощі Галина Заячкевич.