З благословенням глави Пасторально-місійного відділу УГКЦ єпископа-помічника Київської архиєпархії владики Йосифа Міляна у селі Гошеві Долинського району відбулася традиційна зустріч колишніх і теперішніх заробітчан, їх родин, учасників традиційних піших прощ з Самбора до Зарваниці та всіх охочих вірних. До двох з половиною сотень вірних з Львівщини та Івано-Франківщини упродовж доби молилися до Гошівської Божої Матері та розважали про сучасні виклики християнського подружжя. Серед співорганізаторів зустрічі – БФ «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ» та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта», що функціонує при МХЦ ім. Дона Боско міста Івано-Франківська... Читати далі...
Ігор ЛАЗОРИШИН, журналіст обласної газети "Галичина"
З 31 грудня 2010 року по 1 січня 2011року у місті Києві вперше (після Дрогобича, Самбора, Івано-Франківська, Львова та Тернополя) за ініціативою Пасторально-місійного відділу УГКЦ відбувся форум трудових мігрантів «Збережімо українську родину» - до столиці України, щоб зустріти Новий рік у спільній молитві подяки і прошення з’їхалися колишні і теперішні заробітчани, їх рідні, близькі, друзі та всі охочі із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Донецької областей, з міст Одеси і Києва. Та навіть попри першину такого заходу у столиці і той факт, що глава УГКЦ Любомир Гузар не тільки благословив заробітчанський форум, але й вшанував особистою присутністю, жодна з чисельних українських інституцій, які декларують на словах переймання проблемами суспільних наслідків новітнього заробітчанства (окрім Пасторально-місійного відділу УГКЦ), не відшукали можливостей у спільній молитві благати Господа про порятунок українських родин... Читати далі...
- Які враження у Вас викликала зустріч Нового року?
Цей Новий рік був для мене особливим. Зустрічала його з людьми, у яких глибокий духовний світ. До цього часу мої зустрічі Нового року виглядали приблизно так: це був похід з друзями на Новорічну Ялинку, дискотеки, відвідування родичів. Усе проходило однаково. Тут я зустріла дуже багато нових людей, а також побачилась із тими, з ким ішла на прощу.
- Чи ця десятиденна піша проща із Самбора у Зарваницю мала якийсь вплив на Ваше життя?
Проща на мене вплинула дуже позитивно. Я зустріла людей, зокрема священиків, у яких глибокий духовний світ, я побачила цей світ. Такі особи притягують, і їх є, на жаль, мало... Читати далі...
Зустріч емігрантів в Києві залишила багато спогадів. Звичайно, велике враження справив новорічний Київ, який зустрів нас палаючими вогниками, передноворічнесум’яття…Але не це головне.
Збираючись у Київ, я до кінця не усвідомлювала сутності таких зустрічей, хоча знала, що вони відбуваються щомісяця. Тема емігрантства для мене не була до кінця усвідомленою. Дякуючи Богові, мої батьки не були змушені виїжджати за кордон. Хоча в родині і серед знайомих є емігранти, але не доводилось чути відвертих розмов і вникати в суть проблеми.
Велике враження справила зустріч із Блаженнішим Любомиром. Його слова йшли із глибини серця, це були власні спогади, які доторкнулись душі кожного присутнього. Слухаючи про власний досвід життя за кордоном, на очах з’являлися сльози і, мабуть,назавжди залишаться в пам'яті слова Глави УГКЦ: «Вітаю Вас вдома»... Читати далі...
Вперше у Києві з 31 грудня на 01 січня 2011 р. Б. у конференцзалі храму святого Василія Великого відбулася зустріч мігрантів, їхніх родин та учасників пішої десятиденної прощі Самбір-Зарваниця. Ініціатором та організатором зустрічі є Пасторально-місійний відділ УГКЦ. Близько 120 осіб з різних куточків України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, мм. Одеси, Донецька, Києва, з’їхалися у серце України – м. Київ.
"Нашого цвіту по цілому світу", - сказав Преосвященніший владика Богдан Дзюрах, котрий очолив Архиєрейську Літургію в храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці, що на Лівому березі Дніпра, неподалік від Патріаршого собору. Владика говорив про те, що сам Ісус зазнав емігрантського (той, хто покидає) та іммігрантського (той, хто повертається) життя: покинув дім Отця, дім, де зачався в лоні матері від Святого Духа, дім в Назареті істав мігрантом, тим, хто ходить по землі. Зазнав відкинення і нерозуміння людей, їхню байдужість... Читати далі...
Дуже радий, що можу бути тут з вами. Отець Василь Поточняк представив мене як главу Церкви, як єпископа, але я маю право бути між вами ще під іншим приводом. Ви є тими, хто повернувся з еміграції, з-поза меж України. Мені також довелося бути емігрантом 46 років. Дякувати Богові зараз вже 17 років є в Україні.Виїхав з дому, маючи 11. Це був 1944 рік. Перший раз, щоб відвідати Україну, повернувся у 1990 році. Кажу це, щоб натякнути, що добре знаю: що це – бути емігрантом.
Інколи люди думають, що там інше життя, а у нас – різні труднощі, клопоти, нестачі, а ось тим, котрі поза домом, – краще. Життя емігранта, навіть якщо воно й виглядає, а то й буває вигіднішим – є нелегким. Колись покаранням для людей, котрі вчинили якийсь злочин, було їхнє виселення з рідної землі за кордон. Треба пережити це емігрантство, щоби пам’ятати, що це нелегкий хліб... Читати далі...
90 роки були найбільш складними для тих, хто виїхав за кордон. Єдине, що спасало і тримало, – це віра. Віра людей – це величезне щастя. Саме віра багатьох врятувала від того, що вони не зійшли з розуму. Був період, де на тиждень нам доводилось двох людей відправляти додому або в лікарню з психічними розладами. Коли я починав своє служіння, було лише дві церкви: один священик служив в Римі, а другий в Неаполі, куди доїжджав щодругої неділі. Через Церкву на початках полагоджувалося все – від вироблення документів, до медичних довідок, лікарень, житла, грошей тощо. Тепер у 130 містах є храми, які обслуговують 50 священиків. Церква трохи зупинила цю проблему: є вже якась інформаційна діяльність, опіка, служба «Карітасу»... Читати далі...
Проща Самбір-Зарваниця - це не разова акція в рік для її паломників, а скоріше всього - це ціль життя. Ви можете поїхати на будь-які прощі чи нічні чування, котрі відбуваються на Західній Україні і обов'язково зустрінете паломників, які зріднилися на цих прощах. Хочу розповісти вам про подібну зустріч на Ясній Горі.
Кожний місяць у святих місцях та монастирях з 12 на 13 число місяця відбуваються нічні чування. В листопаді я була на Ясній Горі в Гошеві Івано-Франківської області. Там я зустріла Ірину і Анну зі Львова, Зоряну і паню Юстину з Дрогобича. Важко описати словами нашу зустріч. Це була зустріч близьких і рідних людей – з обіймами, поцілунками, зі сльозами на очах... Читати далі...
Сучасна міграція українців - "четверта хвиля", як ми називаємо це явище сьогодні, спричинила стан певної нестабільності у суспільстві, який позначився, найперше, на родинному житті, суспільному, а відтак отримав і світовий контекст. Наслідки цього явища долати доведеться довго, тому починати треба було давно. 30-31 жовтня з ініціативи УГКЦ у Львові відбулася координаційна зустріч мігрантів, їхніх родин та усіх, хто цікавиться та займається цією темою. Деталі читайте у репортажі кореспондентаSoborNewsІванни Рижан.
30 жовтня з благословення Владики Ігоря (Возьняка), Архиєпископа Львівського, вперше у місті Львові, у конференц-залі собору Святого Юра, відбулася зустріч трудових мігрантів та їхніх родин, організована Пасторально-місійним відділом.
Показано, що чотирьохгодинна зустріч трудових мігрантів та їх родин на Святоюрській горі у Львові була однією з найбільш чисельних - у її роботі взяли участь майже півтори сотні представників Львівської, Івано-Франківської областей та міста Києва. Гостями були також фахівці... Читати далі...
З благословенням глави Пасторально-місійного відділу УГКЦ єпископа-помічника Київської архиєпархії владики Йосифа Міляна у селі Гошеві Долинського району відбулася традиційна зустріч колишніх і теперішніх заробітчан, їх родин, учасників традиційних піших прощ з Самбора до Зарваниці та всіх охочих вірних. До двох з половиною сотень вірних з Львівщини та Івано-Франківщини упродовж доби молилися до Гошівської Божої Матері та розважали про сучасні виклики християнського подружжя. Серед співорганізаторів зустрічі – БФ «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ» та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта», що функціонує при МХЦ ім. Дона Боско міста Івано-Франківська... 
З 31 грудня 2010 року по 1 січня 2011року у місті Києві вперше (після Дрогобича, Самбора, Івано-Франківська, Львова та Тернополя) за ініціативою Пасторально-місійного відділу УГКЦ відбувся форум трудових мігрантів «Збережімо українську родину» - до столиці України, щоб зустріти Новий рік у спільній молитві подяки і прошення з’їхалися колишні і теперішні заробітчани, їх рідні, близькі, друзі та всі охочі із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Донецької областей, з міст Одеси і Києва. Та навіть попри першину такого заходу у столиці і той факт, що глава УГКЦ Любомир Гузар не тільки благословив заробітчанський форум, але й вшанував особистою присутністю, жодна з чисельних українських інституцій, які декларують на словах переймання проблемами суспільних наслідків новітнього заробітчанства (окрім Пасторально-місійного відділу УГКЦ), не відшукали можливостей у спільній молитві благати Господа про порятунок українських родин... 
- Які враження у Вас викликала зустріч Нового року?
Зустріч 
Вперше у Києві з 31 грудня на 01 січня 2011 р. Б. у конференцзалі храму святого Василія Великого відбулася зустріч мігрантів, їхніх родин та учасників пішої десятиденної прощі Самбір-Зарваниця. Ініціатором та організатором зустрічі є Пасторально-місійний відділ УГКЦ. Близько 120 осіб з різних куточків України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, мм. Одеси, Донецька, Києва, з’їхалися у серце України – м. Київ.
Дуже 
Сучасна міграція українців - "четверта хвиля", 
30 жовтня з благословення Владики Ігоря (Возьняка), Архиєпископа Львівського, вперше у місті Львові, у конференц-залі собору Святого Юра, відбулася зустріч трудових мігрантів та їхніх родин, організована Пасторально-місійним відділом.
