Дорогі Українці, брати і сестри у Христі!

Вітаємо і вітаймося з 31 річницею відновленої Незалежності України!

Святкуємо у важкий час - 182 день повномасштабного вторгення росії в Україну. Ціна нашої незалежності непомірно висока. Ми стоїмо і вистоїмо, бо Бог і правда з нами, бо це наша Батьківщина. Дай нам, Боже, мудрості, єдності і сили духу захистити і відстояти нашу Вітчизну. Дай нам, мудрих керівників та сильних провідників, незламної волі та міцної віри. Нехай засяє слава Твоя Господня на нашій землі. І заколоситься під Небом Твоїм святим - сильна, красива, могутня Божа Україна!
Слава Богу і Україні! Героям слава!

24 серпня 2022 р.

23 серпня - День Державного Прапора України!

Маємо  гарну нагоду у цей вивісити рідні прапори над рідними оселями, привітати один одного зі святом, розважити про Божі дари, Божі знаки і Божі кольори на прапорі рідної неньки-України!

   Сьогодні, 23 серпня,  День Державного Прапора України. День, у який кожен з нас задумається, що означає для мене прапор України, які відчуття приносить? Про що говорить і що нагадує? Яким є моє ставлення до рідних кольорів?

Звісно, прапор рідної Вітчизни дорогий до сліз. Ми вжилися в рідні кольори, вистраждали, вибороли, вимолили – учепилися за нього душею і тілом. Нам голубіє небом і пшенично колоситься все – і віра, і надія і любов. Наш прапор – дорогоцінний скарб народу, символ суверенітету України, уособлення невичерпної свободи, слави та нескореності України. Благословення Неба і Землі.

У кожного паломника, який хоч раз пройшов пішу прощу «Самбір-Зарваниця» збереглася прочанська символіка. Особливим атрибутом цього паломництва є синьо-жовта відзнака: галстук або шалик.

У 2006 році – з 7 по 16 липня – ми вперше вирушили у духовну десятиденну подорож до святої Зарваниці, на грудях у кожного паломника цвів синьо-жовтий окрайчик рідного прапору. Три роки підряд 2006-2009 паломники користувалися галстуками. У 2010 році визріла ідея натомість галстуків пошити синьо-жовті шалики. Так, у 2010 році народився паломницький шалик. На початках (у 2010 р.) він був із емблемою ПМВ УГКЦ, надалі – постав, як стрічка (шалик) рідного прапора. Без нього ми вже не уявляємо свого паломництва - ним ми приймаємо у паломницьку родину, ідентифікуємо себе Божим народом України.