Пані Софіє, паломнице наша,

Божі дороги нас звели в сім'ю -

В Христову родину, в єднання молитви,

У кроки науки, прощення й краси.

Небо нам слало благословення,

Ангели сипали дивні квітки,

На серці селилося щастя Господнє,

Ми розуміли, що Бог нас веде.

Нині стежини ведуть до віконця,

Де пригорнули Вас гарні роки.

Тішимось з Вами і обіймаєм

В радості Божій, в гостині святій.

Многая Літа і щира подяка

За милість Вас знати, ділити добро.

Хай Божа ласка сповнює хату,

Кличем на прощу - десяту нову!