СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! З НАМИ БОГ І УКРАЇНА! Я про тебе, Україно,
Краю мій, молитво,
Заговорю, заспіваю,
Поможи ми, римо.
Поможи ми так сказати,
Музо, слово, брате,
Щоб ми впали на коліна
І сказали: Мати!
Мати, матінко єдина,
Рідна Україно,
Боже, як ми завинили,
Встрягли по коліна.
Нам цю землю заховати
В пазуху, у груди,
Поки живі цілувати –
Іншої не буде!
Нам цю землю замикати
В бабусині скрині,
До схід сонця вигрівати
У теплій перині.
У цю землю зерна класти,
Косити пшеницю,
А не дати, щоб плювали
У душу чужинці.
А не дати, щоб роздерли
Свої українці,
Щоб чужились брати рідні
На потіху іншим.
По цій землі дитя вести
Босими ногами
І казати: Йди, дитино,
До своєї мами.
Твоя мама – Україна
І ти - українка,
І ти сину – українець,
Це твоя домівка. 
У двадцятий рік відновлення незалежності України наша держава і суспільство переживають справжній іспит зрілості. Після помаранчевого здвигу здавалося, що цей екзамен українці успішно склали. Нинішні реалії переконують у зовсім протилежному - всі виппробування ще попереду.
