Я не буду описувати життя моїх улюблених святих, ви можете взяти книжку і прочитати про них. Я просто хочу вам розповісти про їх вплив на мій духовний розвиток, як вони надихають мене, дають сили повстати з гріха і йти за Богом.

Весною 2010 року я захопилася святою Терезою від Дитяти Ісус з Ліз’є, коли місіонери ордену Босих Кармелітів привезли мощі святої до польського костелу у Стрию. Я прийшла з роботи сильно втомлена, погано себе почувала, але мене чекала біля костьолу Зоряна Цюх з Дрогобича і Марія Хомин зі Стрия. Архієрейська Літургія, яку служили владика Тарас Сенкевич та польський священик пройшла на одному подиху, я не відчула втоми. Після Служби в черзі до гробу з мощами я молилася, коли почула що Зоряна з Марією говорять про святу, яка з образу свого стежить за ними, її очі мовби рухаються.

Зраненьку я знову прийшла в костьол. Було холодно, йшов дощ і дуже хотілося спати. В костьолі було дуже мало людей, я легко підійшла до мощів і довго молилася. Раптом згадала пораду брата кармеліта, щоб попросити святу про молитву до Ісуса, щоб зміцнити мою любов до Бога. В цей момент я відчула в жар в області серця, ніби гаряча стріла пронизала його і незвична щемка біль і сум за небом, а потім душевний спокій і благодать розтеклася по всьому тілі. Після ранкової Службі Божої мощі забрали, а у мене залишилася книжка, щоденник святої. В цей час я вчилася любити своїх ближніх, які незаслужено ображають мене і знущаються. Я читала щоденник святої Терези і перечитувала, засинала з ним. Я написала багато шпаргалок як поводитися з ближніми, які нападають на мене, щоб сподобатися Ісусу. Записки були в кишенях і при кожному нападі я витягала їх і прибігала за порадою до святої. Вдома я знову і знову перечитувала книжку. І так я вчилася любити всіх близьких, які мене оточували. Ох, важке завдання я вам скажу. Складність в тому, що необхідно перебудовувати себе, упокорювати, вчитися терпінню і повністю довіряти Богу. Свята Тереза від Дитятка Ісус своїм коротким життям вчила мене пізнати характер доброго Бога, наслідуючи її відкритий «малий шлях», який зовсім простий і дозволяє слабким душам, таким як її душа – досягти святості.

Два-три місяці потому я познайомилась з отцем Піо і до шпаргалок святої Терези від Дитяти Ісус добавилися поради і цього святого. Тоді я займалася удосконаленням таких чеснот як покора, яка перегукувалася на мій погляд з любов’ю до свого ворога. Отець Піо вчив, що покора це добровільне приниження, яке треба ще і любити. Таке приниження, котре не ми собі вибрали, або таке яке ми зовсім не бажаємо. Отець Піо багато і довго молився, накладав добровільно на себе покуту, причому відчуваючи величезне фізичне (від кровоточивих стигм) та моральне страждання, бо його переслідували. Саме страждання зробили отця Піо великим і святим. Відколи Ісус помер на хресті, страждання стали дорогою, яка веде християнина до «непроминаючої» слави. Крім цього, я вчилася удосконалювати молитви за ближнього, щоб випросити для нього ласку у Бога. Мене вразило те, що о. Піо довго просив у Ісуса, щоб хвороби, або біди ближніх переходили на нього. Чуда та оздоровлення народжувались із його болю за них, отець Піо пристрасно благав Бога, жертвуючи Йому взамін за оздоровлення свої страждання та нічні муки. Людина видужала, а отець Піо декілька днів знаходився в гарячці, був при смерті, потім раптово видужав. Також я взнала, що після зустрічі з отця Піо з Ісусом – сатана приходив вночі з десятої вечора до п’ятої рану і сильно мучив святого.

Відвага отця Піо не раз додавала мені сили в боротьбі зі злом. Святий вчить мене не дивлячись на жорстокість цього світу любити і жаліти ближнього, а особливо тих, які незаслужено ображають мене. Ісус на хресті перед смертю сказав про таких: «Отче, прости їх, вони не знають, що роблять!»

В кінці літа 2010 р. У нас на парафії отець-парох замість проповіді почав читати «Думки матері Терези на щодень» (читає до нині). Вислови святого також припали мені до душі. 2-3 жовтня 2010 р. В Погоні на Міжнародній прощі вервиці я знайшла щоденник думок Матері Терези і книгу її життя. Великим здивуванням для мене було, що Ганж Бояджю, також як я захоплювалась вченням святої Терези від Дитятка Ісус з Ліз’є (Франція) і на її честь взяла ім’я кармелітки. Мати Тереза була монахинею-місіонером, яка з Косово поїхала до Індії. Ця свята вчить мене на прикладі своїх сестер-монахинь полюбити нову країну та її мешканців, навчитися їхньої мови й пізнати історію, культуру та релігію України, бо я росіянка. Мати Тереза своїм прикладом життя вчить мене закликати грішників до покаяння і навертати їх до Бога, піклуючись про них. Розповідати їм про Боже милосердя, а коли виникне потреба нагадати їм про Божу справедливість. Вказати їм шлях до спасіння через самопожертву і хрест через віру в Ісуса, Його любов до Небесного Отця і ближніх.

В кінці листопада 2011 року на нашій парафії в церковнім магазині я купила товсту книгу «Життя Святих пам’ять яких УГКЦ кожного дня впродовж року почитає». Мені здається цю книжку корисно читати разом зі Святим Письмом, бо святі – живі взірці Божої слави і є благодатними прикладами для нас, як Господь підтримує і подає силу прямувати тою вузькою дорогою святості. Осягнення досконалості, осягнення святості – це Божий план для кожної людини. Та Господь не тільки кладе перед людиною завдання, Він подає свою допомогу, посилає на неї свою благодать, щоб вона була в змозі виконати цей Божий план.

Шлях до досконалості і святості складається:

1. Молитва, молитва і багато молитви;
2. Удосконалення любові до Небесного Отця і ближнього.
3. Терпеливо не нарікаючи нести свій хрест;
4. Віддатися з покорою вол Божій, тобто чинити волю Божу упокорюючись, повністю покладатися на Ісуса і Богородицю.

Святі своїм життям нас закликають чинити добро, поки ще маємо в своєму розпорядженні час і таким чином славити і дякувати Небесному Отцю, освячувати себе і показувати добрий приклад іншим людям, які оточують нас.

Віра ТРУНОВА, м. Стрий