Проща до Бога

Після пройдених попередніх трьох прощ від Самбора до Зарваниці з нетерпінням чекаю цьогорічного паломництва. Чому?

По-перше, упродовж десяти днів походу є час на все: легко і якісно спілкуватися з Богом, налагодити мир із самим собою, огорнути любов’ю родичів, друзів, хресних, молодь, усю Церкву і Батьківщину;

по-друге, по-справжньому відпочити: тепле сонечко, рідні краєвиди, відсутність хвилювань за їжу і пиття – все це знімає тягар з плечей бодай у ці благословенні десять днів;

по-третє, відчути, що поруч ідуть твої друзі, на яких можеш надіятись.

Архів світлин. Дивіться тут...

Проща до Бога справді гуртує тих, хто прагне єдиної мети – освятитись Божою благодаттю. Так, насправді за увесь цей період нас більше нічого не цікавить, тільки те основне і найбільш потрібне – прямувати до Бога! В Україні багато осуду. А осуд руйнує, а не допомагає. Тож християнство треба починати із себе. Хай наша проща не завершується – ніколи не переставаймо бути прочанами до Бога, приводьмо до Нього людину в її нужді, тільки Бог нас оздоровлює. Найбільша хвороба наших душ – духовна мертвість: якщо душа віддалена від Бога, то Біблія таких людей називає мертвими. Оздоровитись можемо тільки в Ісусі. Іншого ліку, ніж жертва, нема – входьмо в обійми Божі.

Продовжуючи спільний задум паломництва церковної спільноти українців з Болоньї (Італія) та «Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ», яким і надалі дякую за участь і безпосередню співорганізацію цьогорічної прощі, новоутворений Синодом єпископів УГКЦ Пасторально-місійний відділ УГКЦ бажає поєднати всі особисті і спільнотні зусилля у служінні нужденним і в Україні, і за кордоном. Ми щодня молимося за тих, хто виїхав з України в пошуках «хліба насущного», згадуємо перед Богом і тих, які тут, в Україні, не цінують дару називатися християнином, молимося за розпізнання покликання, за благословення для живих і упокій у Господі переставлених від нас.

Дякуємо всім учасникам попередніх прощ, спільноті колишніх заробітчан «Пієта» міста Івано-Франківська, жертводавцям, представникам влади, священикам і єпископам за допомогу в організації цьогорічного паломництва. Ми за вас молимося на прощі щоденно.

Благословляй, Господи, тих, що на Тебе уповають!

О. Василь, виконавчий секретар

Пасторально-місійного відділу УГКЦ

   Піша проща від Самбора до Зарваниці 2009 р.Б. вперше відбувалася під патронатом новоутвореного Синодом єпископів УГКЦ Пасторально-місійного відділу УГКЦ і була присвячена проголошеному Церквою Рокові християнського покликання. Її маршрут пролягав теренами трьох областей – Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської – та чотирьох єпархій – Самбірсько-Дрогобицької, Стрийської, Івано-Франківської і Тернопільсько-Зборівської. Тож паломництво благословили відповідно владики Юліян, Тарас, Володимир і Василій.

Загальна довжина паломницької дороги – 245 км, і пролягала вона через п’ятдесят населених пунктів – Самбір, Ралівку, Нагірне, Вільшаник, Черхаву, Уріж, Нагуєвичі, Ясеницю Сільну, Попелі, Борислав, Трускавець, Стебник, Доброгостів, Уличне, Довголуку, Гірне, Любинці, Семигинів, Верхню Лукавицю, Горішнє, Долішнє, Лисовичі, Болехів, Гериню, Гошів, Тяпче, Княжолуку, Долину, Оболоню, Креховичі, Брошнів-Осаду, Голинь, Пійло, Калуш, Вістову, Боднарів, Бринь, Сапогів, Комарів, Крилос, Залукву, Галич, Тустань, Медуху, Підлісне, Пановичі, Завалів, Волицю, Голгочу, Гвардійське, Зарваницю.

Анкетування паломників. Завдяки запровадженню анкетування не тільки вдалося зробити деякі статистичні спостереження, а й щонайперше – відповісти на питання: «Хто він – паломник?» Окрім цього, така методика стала і ефективним засобом у подальшій організації духовного десятиденного походу.

Про паломників. У прощі взяли участь як паломники з Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Закарпатської і Чернівецької областей України, так і трудові мігранти – колишні чи теперішні – з Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Чехії, Словаччини, Польщі, Росії, Казахстану, Єгипту, Англії, США, Канади, Греції. Серед найчисельніше представлених областей – Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, а також заробітчани з Італії. Загалом кількість паломників у порівнянні з першою прощею 2006 року зросла у чотири рази. Середній вік прочан – 40-50 років, наймолодшому Данилові Корнієнку зі Львівщини – 7 років, а найстаршій Стефанії Куці з Трускавця – 78. Прочанські ряди відчутно омолодилися: 25% – молодь віком до 19 років. Чверть усіх учасників – чоловіки, юнаки і підлітки, 155 осіб уперше взяли участь у такій багатоденній пішій прощі із Самбора до Зарваниці. За такого числа прочан велике значення мали як підготовча робота напередодні паломництва, так і організаційна – під час провадження духовного походу.

Підготовка до прощі. Щонайперше велику роль у підготовці пішої прощі 2009 року відіграли щомісячні зустрічі заробітчан і паломників різних років, які організовує Пасторально-місійний відділ УГКЦ, – у Дрогобичі, Івано-Франківську, Самборі та інших регіонах – вони формували організаційний стрижень майбутньої прощі, програму паломництва, інформаційне і технічне забезпечення, діалог із трудовими мігрантами в інших країнах світу, заробітчанами та їх родинами в Україні. Початком цьогорічної прощі можна справедливо вважати день 20 квітня 2009 р.Б., коли у Дрогобичі завдяки старанням Пасторально-місійного відділу УГКЦ було зорганізовано першу зустріч заробітчан та їх родин після призначення о. Василя Поточняка виконавчим секретарем новоствореної церковної структури. Тоді ж було сформовано своєрідний оргкомітет з підготовки прощі, підсумовано набутки попередніх та продискутовано основні пропозиції щодо організаційного і змістовного удосконалення процесу провадження паломництва від Самбора до Зарваниці. Стараннями Пасторально-місійного відділу УГКЦ, окрім іншого, були завчасно розтиражовані оголошення про перебіг прощі, якими було поінформовано всі парохії і населені пункти прочанського маршруту. Вже стало доброю традицією щорічно укладати путівник паломника, який одержує кожен прочанин. «Благослови, Господи, путь, що по ній піду!»  – так назвали путівник 2009 року. Його автори Людмила Пушкар, Марія Войтович, Уляна Міщук, Ігор Гайдук, Сергій Паламарчук, Андрій Марчук, Дмитро Фокін і Галина Заячкевич. До нього ввійшли ранішні і вечірні молитви, молебні стихирі до Пресвятої Богородиці, вислови святих отців про молитву, гріх, гордість, мир, піст, покору, віру, надію, любов, подружжя, священство, інформація про чудотворні ікони Самбірської і Зарваницької Богородиці, найбільш популярні серед паломників духовні пісні і гимни, детальна щоденна програма прощі і розклад богослужінь та молитов намірень під час паломництва. Кількість учасників прощі сягала трьох сотень осіб, і путівник відіграв не лише велику інформативну роль, а й організаційну під час власне пішого походу. Зрештою, це ще й навчальний посібник для кожного, хто докладає зусилля для провадження паломництва у своїх парохіях.

Організація прощі. Неабияку організаційну роль під час прощі відіграла і досконала голосникова апаратура, і структурний розподіл на групи та визначення ведучих прощі та керівників груп, і як новинка – запровадження групи свого роду провідників, які, використовуючи мобільні переваги транспорту, попереджували жителів тієї чи іншої парохії про наближення прочанської колони, запрошували їх до спілкування, надавали попередню інформацію про мету прощі, її учасників, дарували пам’ятки та богословську літературу. Загалом служіння під час прощі стало однією з ефективних форм особистісної пожертви паломників і водночас налагодження прочанського духовного походу як цілісного і керованого процесу.

Служіння на прощі. Обов’язки головних ведучих під час прощі виконували Анна Геник із села Вижнього Березова на Івано-Франківщині та Галина Заячкевич з міста Дрогобича на Львівщині; провадили вервиці за родини заробітчан Люба Долинчук і Марія Веселовська; вранішні молитви – Надія Кудибін, вечірні – Михайло Яворський; паломницькі духовні переспіви творили Ольга Біла, Надія Холод, Олег Любинецький, Олеся Вавричин, катехитки і семінаристи Іванна Рижан, брати Андрій, Володимир, Роман, діти Дзвенислава, Харитон та ін. Функції провідників виконували Оксана Пронюк, Марія Бура, Любов Камінська, імость Наталія Шестак та ін. Скарбники – Віра Трунова і Ярослав Карпінець; водії – Богдан Дудяк та Ігор Стахнів; відповідальний за паломницький хрест – Олег Дуркалець; за голосникову апаратуру – Роман Киницький; за харчування – Галина Танчук та Марія Гапук; забезпечення прочанськими хустинками – Люба Заячківська; медики – Марія Крись, Марія Войтович, Уляна Кузьмич і т.д.

Керівники груп. Окрім цього, кожна із тринадцяти груп мала свого керівника, почергово забезпечувала прочан водою і прислуговувала під час перекусок. Керівниками групи були Василь Серенько, Мирослава Лебідь, Люба Заячківська, Богдана Огродник, Михайло Вельгош, Павло Гачан, Світлана Залуга, Андрій Сов’як, Сергій Журавчак, Анна Сеньків, Таміла Павлик, Надія Кардаш, Наталія Сабат.

Учасники прощі 2009 р.Б.

Із Самбора від храму Різдва Пресвятої Богородиці вийшли 183 паломники, а до Марійського духовного центру «Зарваниця» прибуло 290.

Зокрема: о. Василь Поточняк, о. Ігор Козанкевич, о. Роман Шестак, бр. Антон Борис, Володимир Кухарський, Наталія Карпінець, Петро Строгуш, Дмитро Зубрицький, Любомир Хомік, Микола Мисів, Степан Костирко, Андрій Кітик, Андрій Хробак, Володимир Мілян, Марта Лапчук, Анна Томко, Галина Чупнак, Іванна Проць, Руслана Ярега, Оксана Захарків, Іван Бучин, Роман Зубрицький, Назар Вотьканич, Ірина Вотьканич, Марія Олексин, Уляна Ковальчук, Вікторія Дудяк, Іванна Лазарович, Роман Федишин, Микола Бурмич, Назар Хома, Вадим Лутчин, Софія Стахнів, Ірина Чапля, Олег Костюк, Оксана Курман, Роксоляна Шегмак, Роксоляна Олійник, Яна Шульга, Аліна Шульга, Іван Свирид, Ірина Сорохтей, Михайло Кочкодан, Данило Корнієнко, Олег Павлюх, Іван Гусар, Соломія Кушнір, Ірина Бігун, Марія Бойчук, Василина Панько, Тереза Голій, Віра Крупа, Стефанія Куца, Сніжана Новак, Богдан Дудяк, Ігор Стахнів, Люба Ліпанова, Михайло Емерліх, Олег Пурій, Надія Холод, Галина Дідів, Валентина Кочкодан, Ольга Мілян, Оксана Прега, Ольга Вацяк, Наталія Дністрян, Оксана Пронюк-Кузьма, Марія Гапук, Ігор Лазоришин, Любов Матропайло, Степанія Дирів, Зоряна Цюх, Тетяна Курман, Ольга Купчак, Наталія Карпенко, Леся Кітик, Галина Лялько, Софія Соханська, Галина Теличко, Роман Яз, Сергій Крупа, Ігор Олексин, Любомир Коцький, Петро Тридцятник, Сергій Луценко, Марія Онисько, Ганна Сегін, Зеновія Грещук, Петрунеля Кушнір, Анна Дунець, Оксана Калитчак, Ганна Демчук, Василь Семків, Надія Печерська, Марія Мельник, Ірина Грималюк, Іванна Тридцятник, Ганна Кисиличак, Лідія Олей, Любов Кухар-Гаргас, Ганна Лопушанська, Марія Хміль, Олександр Федотов, Георгій Хавунко, Роман Гаргас, Адам Ворощак, Зиновій Греділь, Лідія Чурко, Христина Прохорська, Ольга Коцька, Надія Кушнір, Іванна Хімій, Мар’яна Драган, Наталія Лизень, Андрій Сорохтей, Назар Ващишин, Оксана Сегін, Андрій Чик, Андрій Галелюка, Андрій Бондар, Ігор Демків,  Андрій Кирчович, Оксана Куртяк, Надія Зарічанська, Олена Фецич, Ліля Калакуняк, Ірина Ходорівська, Наталія Бак, бр. Володимир Савчин, В’ячеслав Мельник, Христина Довгенко, Мар’яна Коркуна, Ірина Халак, Уляна Пагута, Марія Штереб, Володимир Пляцковський, Михайло Соляк, Ніна Павлюх, Роман Міхович, Роман Гурецький, Ігор Брезецький, Ірина Бурмич, Віра Бурмич, Михайло Дудяк, Іван Онисько, Тетяна Гусар, Любов Шульга, Віктор Шульга, Галина Турчин, Олег Кушнір, Маркіян Серединський, Віра Краснова-Долинчук, Оксана Дудяк, Оксана Опока, Наталія Корнієнко, Іванна Рижан, Іванна Смеречак, Ксенія  Горницька, Марія Москаль, Броніслав Казновський, Надія Леськів, Олександр Кучмак, Людмила Пушкар, Олег Любинецький, Галина Заячкевич, Анна Геник, Марія Крись, В’ячеслав Ломей, Андрій Сов’як, Роман Мілян, Анна Сеньків, Наталія Сабат, Галина Куцик, Марія Куніцька, бр. Павло Гачан, Марія Галелюк-Войтович, Василина Краївська, Надія Кардаш, Михайло Яворський, Уляна Кузьмич, Тетяна Думанська, Надія Леськів, Марія Веселовська, Володимир Борщ, Олег Дуркалець, Галина Мельник, Леся Ревуцька, Зіна Турчин, Катерина Гавришків, Ольга Киницька, Олеся Вавричин, Галина Клапач, Марія Пляцковська, Марія Носик, Віктор Пастернак, Люба Долинчук, Любов Камінська, Марія Бучин, Галина Гриньків, Мирослава Фрейнак, Любов Заячківська, Віра Трунова, Ольга Біла, Богдана Огродник, Тетяна Коркуна, Ігор Коцюба, Ольга Шкляр, Мирослава Лебідь, Оксана Винницька, Ніна Винницька, Ганна Куц, Марія Леньо, Світлана Залуга, Ганна Геник, Наталія Василиця, Роман Киницький, Наталя Яворська, Дзвенислава Огродник, Галина Василиця, Валентина Дуневич, Юрій Білий, Максим Леськів, Тарас Богач, Руслана Чеснович, Анастасія Краснова, Марія Бура, Ярослав Карпінець, Марія Максим, Юстина Курчик, Ольга Новосад, Василь Серенько, Степанія Ярема, Євген Беновський, Світлана Михайлів, Петро Воробець, Петро Скочиляк, Надія Кудибін, Галина Танчук, Галина Миколенко, Надія Савчин, Артур Фрейнак, Андрій Курман, Михайло Вельгош, Андрій Кухарський, Максим Гураль, Неля Стасюк, Ольга Карпяк, Лідія Андрушків  та інші.

З літопису прощі "Самбір-Зарваниця".

Підготувала спільнота "Пієта"

На світлинах: перебіг прощі "Самбір-Зарваниця" 7-16 серпня 2009 р.Б.

Літопис проші "Самбір-Зарваниця", 2006 р.Б...Читайте далі...

Літопис проші "Самбір-Зарваниця", 2007 р.Б...Читайте далі...

Літопис проші "Самбір-Зарваниця", 2008 р.Б...Читайте далі...