Психологи називають цей стан депресією, християни – унинієм, молодь – хандрою, словник синонімів – занепадком...

Тобі до болю сумно і все навколо стає схожим на нещастя, бо причини для радості заховались за хмарами темними і густими? Психологи називають цей стан депресією, християни – унинієм, молодь – хандрою, словник синонімів – занепадком. І кожен в тій чи іншій мірі переживає подібні стани в житті. Як з цим боротись? Звідки воно береться? Які шляхи подолати чи перестрибнути такий сумний період? Відповідь шукала серед авторитетних для мене християн.

1. Будь активним – займись спортом, знайди собі приємне й корисне заняття. 

Часто в стані депресії зникає бажання до будь-якої діяльності, бракує сили волі, тому найперше пропоную прислухатись до поради святого Єфрема Сирійського:  «Не будь слабким духом, бо ж не жити нам вічно на цьому світі. Якщо хочеш перемогти нудьгу (униніє), берись, хоч ненадовго, до якої-небудь фізичної праці, читай або багато молися». Сучасній людині альтернативою до фізичної праці є спорт.

2. Пам'ятай про цінність кожної миті твого життя – хандра краде твій час! 

Скільки в тебе можливостей зробити цю хвилину незабутньою, поки ти лежиш на ліжку, залитий смутком. Львівський єпископ УГКЦ Венедикт Алесійчук дає чудову пораду для тих, хто дозволяє собі з тої чи іншої причини багато плакати: «Наше життя – єдине і неповторне. А ми живемо так, немовби писали чорновик, а життя одне, і на чистовик його не перепишеш. Час нам подарований. Якби ми приймали кожну мить як унікальну, як  могло б змінитись наше життя?». Вчися бути вдячним за кожен день, навіть якщо тебе спіткала невдача,знай, що з Божою допомогою вона може бути тобі корисною.

3. Почни думати  про труднощі інших людей!

Одного старця запитали: «Отче, а що таке смуток?». «Бути сумним – це постійно думати про себе», – відповів він коротко. Зацикленість на собі робить депресивні хвилини безкінечними. Хоч в той час навколо багато людей, які мають серйозніші проблеми і потребують твоєї підтримки. Слова із вірша польського священика Яна Твардовського особливо влучні: «Безвиходей просто немає на землі, хоч Бог замкне двері, та вікно відчинить. Спинися. Поглянь: спадають із хмар менші й більші нещастя, так потрібні для щастя. У звичайних речей спокою навчайся. І забудь, що ти є, коли кажеш, що любиш».

4. Перестань порівнювати себе з іншими! Не заздри!

Часом молода людина, посидівши у соціальних мережах, починає думати, що всі надзвичайно красиві, успішні, талановиті, щасливі – всі, окрім неї. Навалюються комплекси, самооцінка занижується, втрачається бажання щось робити, бо все одно не вийде бути кращим, талановитішим – починається депресія. Про такий стан чимало пише грецький святий Паїсій Святогорець: «Багато з нас не бачить власних дарів, бачать тільки дари інших, і їх охоплює заздрість. Вважають себе обділеними, ущемленими. Мучаться і перетворюють своє життя на кошмар. «Чому в нього є ці дари, а в мене нема?» – говорять вони. У тебе є одні дари, у іншого – інші. Можливо Каїн мав дари більші, ніж Авель? Коли людина навчиться радіти успіхами інших, то Бог їй подарує набагато більше».

5. Не чекай, щоб тебе любили, – люби сам!

Буває, що ми відчуваємо себе самотніми, обділеними любов’ю. Хочеться, щоб нас розуміли, щоб підтримували, та інколи доводиться залишатися у своїй проблемі самотнім. Такий стан пригнічує і може перейти у важку стадію – униніє. Пігулками в цій ситуації стане порада самовідданої та жертовної святої, Матері Терези з Калькутти: «Гордий шукає особливої любові до себе. Смиренний любить сам, нічого не чекаючи взамін».

Сніжана Креховецька

http://dyvensvit.org/articles/106665.html