…Особливо цікавими є останні рядки поетичної сповіді: “За рік − нема з чим повертатись, а потім вже − нема до кого”. Це − прислів’я, що стало чи не найпопулярнішим у колі українських заробітчан. Лаконізм його форми контрастує з трагізмом сконцентрованого, згорнутого типового сюжету, який “проживають” майже всі, хто приїхав на заробітки: за рік роботи на чужині заробітчани заледве спроможні віддати борги, що позичали на візу та дорогу. Перший рік − це найважче випробування для трудового мігранта: відсутність легального статусу, чорний ринок праці, натомість “легальний” український рекет у південних регіонах, обмежена комунікація, фінансова скрута, економія навіть на дзвінках додому, ізольованість, десоціалізація, і як наслідок − психологічні та навіть психічні проблеми. Тих же, хто витримує перший рік, легалізує свій статус і починає заробляти, у наступні роки чекає нове випробування − сімейні проблеми. З болем пишуть заробітчанки, що їх “забувають” на Батьківщині навіть найрідніші люди, натомість користуються грішми, що вони так тяжко заробляють... Читайте далі...
Перед тобою, читачу, збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі", яка вийшла у 2010 році в видавництві "СІМИК" м. Івано-Франківськ. Шістетеро жінок-заробітчанок, які працюють в італійському місті Болонья представляють нам свою творчість: Любов Камінська (Львів), Алла Резнік (Кривий Ріг), Оксана Семотюк (Снятинщина), Олена Школина (Донецьк), Стефанія Ярич (Долинщина), Ольга Струтинська (Калушчина). Автор передмови та художник-ілюстратор Богдан Пилипів з Рожнятова, редактор Йосип Карпів з Тисмениччини. "Наша книжка народилася зі сліз і болю за покинутими родинами і настальгії за Батьківщиною, а ще як порятунок від нестерпного тягара чужини. Коли закована неволею душа виривалася і летіла до рідного краю журавлем. Тоді і писалися вірші", – діляться наболілим автори.
"Заробітчанка. Мати. Рятівниця. Берегиня.
Тільки черства особистість не розгледить тої величі сили, нескінченності духу, наполегливості, небаченого терпіння, віри і одержимості. хочете збагнути сутність матері-заробітчанки, зрозуміти до кінця весь трагізм масових поневірянь, заробітчанських митарств на чужих шляхах, усвідомити корінь зла, який виколисує руйнівне для нашого суспільства явище, яке стрирає до безликості і знищує основу основ – християнську родину? Погортайте сторінки заробітчанської поезії..." - пише у передмові Богдан Пилипів, член національної Спілки журналістів України. Читайте далі...
У 2005 році в Римі вийшов у світ І том Антології творчості заробітчан "Світло на чужих стежках", в який увійшли вірші та проби пера близько двох сотень авторів. За таку кропітку роботу, зібрати та впорядкувати вірші заробітчан, котрі працюють по всій Італії, взялася творча команда редакції християнського журналу "До Світла" з головним редактором отцем Василем Поточняком. Опрацьовували, коригували, готували до друку журналісти Богдан Пилипів, Лідія Дукас, тоді ще брат, а зараз отець Василь Чудійович. Це далеко не повний перелік помічників, про всіх, хто приклався до роботи можна прочитати у вступному слові до збірника "Слово до читача" о. Василя Поточняка. Читайте далі...
«Пієта» виконала своє покликання. Івано-Франківська спільнота колишніх українських трудових мігрантів Італії відзначила своє 15-річчя й… оголосила про саморозпуск
28 червня минуло 15 років від часу заснування в Івано-Франківську першого і єдиного тоді в Україні згромадження колишніх заробітчан Італії – спільноти «Пієта». Сьогодні, після значного періоду своєї праці у контексті проблем української трудової міграції, співзасновники спільноти Оксана Пронюк-Кузьма, Ольга Шкляр та автор цих рядків повідомляють про її саморозпуск...
Оксана Пронюк-Кузьма – педагог Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ст., Ольга Шкляр – бухгалтер 63-го Котельно-зварювального заводу в Івано-Франківську, Ігор Лазоришин – журналіст «Галичини»... Їх поєднали трудові стежки в італійському місті Болоньї під час «четвертої хвилі» української міграції, а також духовна наука пасторального координатора українців греко-католиків Апостольської візитатури УГКЦ в Італії світлої пам’яті о. Василя Поточняка і велике бажання після повернення в Україну не загубитися, а допомогти таким, як вони, адаптуватися до нових суспільних реалій. Читайте далі...
У своїй журналістській праці, зазирнувши у куфер творчих нажитків, можу означити три умовні періоди: закарпатський (1986-2004), італійський (2004-2005) і прикарпатський (2005-2019). Кожен з цих етапів неповторний і був часткою мого життя. Та роки у "Галичині" – найбільщ яскраві й неповторні...Читайте далі...
Українська поетеса з Іспанії презентувала заробітчанський альманах
У світлиці часопису «Галичина» завдяки старанням поетклубу «Об’єднані словом» з міста Івано-Франківська та літоб’єднання «Наше слово» з Мадрида відбулася зустріч з Галиною Коризмою - українською заробітчанкою в Іспанії, уродженкою села Замулинців на Коломийщині, поетесою і співредактором та упорядником поетичного альманаху «Наше слово». Автори передмови до другого випуску альманаху – літредактор видання Валентина Гуменюк з Тернопілля та поетеса Леся Геник, чільник Івано-Франківстького міжрегіонального поетклубу «Об’єднані словом». До альманаху, який побачив світ в одному з прикарпатських видавництв, увійшли твори двадцяти семи українських авторів – як членів НСПУ та аматорів, які живуть чи працюють в Іспанії, так і поезії митців слова, які не представляють українську трудову міграцію в Іспанії. Зокрема, тринадцять наших краян з різних районів Івано-Франківщини і стільки ж авторів із Тернопільщини - завдяки потужній організаційній харизмі Галини Коризми, представили свої творчі надбання у виданні, яке можна образно назвати «заробітчанською дорогою додому», а два його томи - антологією поетичної творчості українських трудових мігрантів Іспанії...Читайте далі...
Завдяки праведному митрополиту Андреєві Шептицькому та місійній праці редемптористів, яких він запросив до України у 1913 році, Матір Божа Неустанної Помочі, прославлена в однойменній іконі, стала відомою і в нашому народі. Відтоді на її честь було зведено багато храмів, у 1927 році засновано Братство Матері Божої Неустанної Помочі, видано наукові праці, публікації, зокрема відомий твір бл. Василія Величковського «Історія чудотворної ікони Матері Божої Неустанної Помочі» та написано літургійні тексти...Читайте далі...
У Косівському видавництві «Писаний Камінь» побачив світ другий випуск літературного альманаху «Наше слово», який започаткували і творять наші трудові мігранти в Іспанії під редакторством Валентини Гуменюк з тернопільського села Ланівці та Галини Коризми з села Замулинці на Коломийщині. Збірка вийшла з передмовами чільниці Івано-Франківського міжрегіонального поетклубу «Об’єднані словом» поетеси Лесі Геник та літературного редактора альманаху Валентини Гуменюк з Іспанії...Читати далі...
Він - священик Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, був першим пасторальним координатором українців греко-католиків в Італії, засновником і головним редактором першого українського журналу Апостольської візитатури УГКЦ «До Світла» в Римі, екзекутативним секретарем Пасторально-міграційного відділу УГКЦ в Києві, творцем і багаторічним духовним провідником десятиденної пішої прощі родин мігрантів «Самбір-Зарваниця»… А після важкої недуги відійшов у засвіти 2015 року. о.Василю було всього сорок два, і цьогоріч виповнилося б лише двадцять років з часу ієрейських свячень, та світло від його священичого подвижництва і досі оживляє духовне життя тих, хто його знав – рідних, друзів, учнів, прочан…Читайте далі...
У неділю, 15 жовтня 2017 року, сотні українських емігрантів урочисто зустріли копію чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, яка протягом тижня перебуватиме у соборі Святої Софії у Римі. Перед цим образ побував у Ватикані, де Святіший Отець Франциск поблагословив для ікони корони. «Святий Дух зволив, аби ця ікона прибула сюди. Сьогодні Святіший Отець перед Літургією благословив корони для цієї ікони. Тому ми зараз єднаємося у цьому благословенні та молитві. Також кожен може приступити до ікони, поцілувати, торкнутися та промовити слова молитви зі свого сумління та серця: "Пресвятая Богородице, спаси нас!"» – сказав Судовий вікарій та голова Митрополичого трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії о. Роман Дутчак, який з іншими членами делегації привіз ікону із Зарваниці до Рима...Читайте далі...
За рік − нема з чим повертатись, 
