«Пієта» виконала своє покликання. Івано-Франківська спільнота колишніх українських трудових мігрантів Італії відзначила своє 15-річчя й… оголосила про саморозпуск
28 червня минуло 15 років від часу заснування в Івано-Франківську першого і єдиного тоді в Україні згромадження колишніх заробітчан Італії – спільноти «Пієта». Сьогодні, після значного періоду своєї праці у контексті проблем української трудової міграції, співзасновники спільноти Оксана Пронюк-Кузьма, Ольга Шкляр та автор цих рядків повідомляють про її саморозпуск...
Оксана Пронюк-Кузьма – педагог Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ст., Ольга Шкляр – бухгалтер 63-го Котельно-зварювального заводу в Івано-Франківську, Ігор Лазоришин – журналіст «Галичини»... Їх поєднали трудові стежки в італійському місті Болоньї під час «четвертої хвилі» української міграції, а також духовна наука пасторального координатора українців греко-католиків Апостольської візитатури УГКЦ в Італії світлої пам’яті о. Василя Поточняка і велике бажання після повернення в Україну не загубитися, а допомогти таким, як вони, адаптуватися до нових суспільних реалій. Читайте далі...
Після презентацій в Івано-Франківську - у Молодіжному християнському центрі УГКЦ ім. Святого Івана Боско під духовною опікою о.Ігоря Пелехатого та Івано-Франківській обласній бібліотеці для юнацтва, яку очолює Світлана Шаган, книжку світлої пам’яті о.Василя Поточняка «З дороги зцілення. Щоденник» представили і у місті Тисмениці. Ініціатор презентації – Тисменицька районна бібліотека під керівництвом директора Ірини Мельник у співпраці зі спільнотою колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська, яку у часі презентації представляли співзасновники Оксана Пронюк і Ольга Шкляр і яка провадить свою роботу при МХЦ УГКЦ ім. Святого Івана Боско...Читайте далі...
Гінда Олена. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції = Poetry by Ukrainian Migrant Workers in Italy of the Early 21 st Century in the Context of Folklore Tradition: Монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 546 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0238-8 (дивитися зміст)
У монографії досліджено авторські вірші українських трудових іммігрантів в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції. Поетичний доробок українських заробітчан потрактовано як «народний літопис» про драматичну сторінку української історії, жіночу еміграцію – масовий виїзд на заробітки жінок-матерів, які прагнули поліпшити матеріальне становище родин. Досліджено соціокультурний контекст постання заробітчанських поезій, з’ясовано їх спорідненість із українськими народними піснями про еміграцію. Проаналізовано сюжетно-мотивну парадигму поетичних текстів, генологічну цілісність і жанровий склад доробку, розглянуто інтертекстуальні вияви у віршах. Для фольклористів, літературознавців, істориків, культурологів, антропологів, соціологів, викладачів і студентів гуманітарних факультетів і всіх шанувальників культури й історії українців...Читайте далі...
Нещодавно «Галичина» інформувала читачів про вихід у світ у видавництві «Дискурсус» першого в Україні комплексного наукового дослідження «Українська трудова імміграція в італії (1991—2011 рр.)» — монографії кандидата історичних наук Петра Гаврилишина, провідного фахівця Центру дослідження Центрально-Східної Європи ПНУ ім. В. Стефаника. А днями в книгарні «Є» м. Івано-Франківська відбулася презентація книжки прикарпатського науковця...Читайте далі...
Вже понад 20 років українська Італія — головно заробітчанська. Проте так звану «четверту хвилю» української трудової міграції, зокрема і в Італії, у форматі комплексних монографічних досліджень ще належно не висвітлено. А деякі наукові і науково-публіцистичні видання здебільшого присвячено аналізові окремих аспектів новітнього українського заробітчанства. Тож книжка «Українська трудова імміграція в Італії (1991—2011 рр.)» Петра Гаврилишина — кандидата історичних наук, провідного фахівця Центру дослідження Центрально-Східної Європи Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, яка цього року побачила світ, — на часі. А спроба зробити комплексний аналіз життя українських трудових мігрантів в Італії у часовому відтинку двадцяти років — через висвітлення його політико-правової, соціально-економічної і громадсько-культурної площин — перша у дослідженні сучасного заробітчанства в Італії...Читайте далі...
Незважаючи на те, що чисельний наплив українців у
Грецію розпочався з 90-х рр. ХХ ст. і пов’язаний насамперед з явищем трудової
міграції, зв’язки між народами України та Греції сягають у глибину століть.
Достатньо пригадати тільки знакові історичні явища чи славетні постаті. З
одного боку — це існування грецьких міст колоній в Причорномор’ї та Криму,
збереження пам’яток грецького мистецтва та його вплив на культуру й виробництво
місцевого населення, наявність та активне використання в українській мові
грецизмів (слів чи зворотів запозичених із грецької мови). З іншого — постать
видатного представника української полемічної літератури кінця XVI – XVII ст.
Івана Вишенського, який майже сорок років з невеликою перервою прожив в
Афонських монастирях, де працював та закінчив свій життєвий шлях і відомого
українського композиторі, поета, перекладача XІX ст. Петра Ніщинського, який
закінчив філологічний та богословський факультети Афінського університету,
автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику,
перекладав на українську мову твори античних класиків Софокла, Гомера, а також
переклав на грецьку мову "Слово о полку Ігоревім” у 1881 р...Читайте далі...
2 липня у
приміщенні ГО «Львівського прес-клубу» відбулась прес-конференція за участю
Пасторально-місійного відділу УГКЦ, на якій вперше було представлено друковані
видання відділу, а саме: перший номер «Обіжника» ПМВ УГКЦ, довідник «Спільноти
УГКЦ та громадські організації в країнах новітньої міграції» і підручник
«Місіологія»...Читайте далі..
Великий піст - час зосередженого
чекання Світлого Христового Воскресіння. Чекання діяльного: разом із Господом
ми спробуємо пройти сорок днів посту, разом із Господом підійдемо до гробниці
Лазаря, разом із Господом увійдемо у Єрусалим, будемо слухати Його в храмі,
причастимося разом з апостолами на Його Тайній вечері, пройдемо за Ним хресним
шляхом, з Божою Матір'ю і улюбленим Христовим апостолом Іваном сумуватимемо на
Голгофі...Читайте далі...
Благодійний Фонд Карітас за підтримки Українського
Жіночого Фонду з осені 2012 року розпочав систематичну допомогу жінкам, які
страждають від домашнього насильства. Яка наша головна ціль? Безпека і підтримка для жінки. Кожного понеділка
та середи є можливість зустрітися з сімейним психологом та шукати способів
виходу з небезпечної ситуацї - насильства. Кожного четверга є можливість прийти
на зустріч взаємопідтримки для жінок. Говоримо
жінкам, що вони не є винуватів
агресивній поведінці їхнього чоловіка і мають право на захист та повне пошани
життя. Вчимо їх говорити про те, що відбувається вдома і переломлювати сімейне
табу...Читайте далі...
В Україні демографічних ризиків побільшало. Щорічно
приблизно 8 тис. дітей залишаються без батьківської опіки. Зокрема полярно
змінилася структура явища соціального сирітства. У цій соціально-демографічній
групі дітей, які внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних
причин залишилися сиротами при живих батьках, активно почала домінувати
складова «діти заробітчан». Наслідками «четвертої хвилі» трудової міграції, яку
ще в середині 90-х років збурила недолуга державна соціально-економічна політика
і яка нині не вщухає, почали активно
перейматися на державному рівні десь три роки тому. Проте вся ота метушня
навколо проблеми соціального сирітства через наслідки трудової міграції наразі
схожа більше на лукаву імітацію вирішення проблеми, аніж на діяння. Тому що у
часі переддефолтного стану українській владі, по-перше, зовсім не хочеться
позбутися «тихих» мігрантських інвестицій; по-друге, державна соціально-економічна
політика не спонукає мільйони українців до повернення через проблему масового
безробіття вкраїні; по-третє, не можна
вирішити проблему соціального сирітства дітей через наслідки трудової міграції,
якщо не позбутися основних чинників, які власне спонукають українських громадян
до тієї ж трудової міграції...Читайте далі...