 Благодійний Фонд Карітас за підтримки Українського
Жіночого Фонду з осені 2012 року розпочав систематичну допомогу жінкам, які
страждають від домашнього насильства.
Яка наша головна ціль? Безпека і підтримка для
жінки. Кожного понеділка та середи є можливість зустрітися з сімейним
психологом та шукати способів виходу з небезпечної ситуацї - насильства. Кожного
четверга є можливість прийти на зустріч взаємопідтримки для жінок. Говоримо жінкам, що вони не є винуваті в агресивній поведінці їхнього чоловіка і
мають право на захист та повне пошани життя. Вчимо їх говорити про те, що
відбувається вдома і переломлювати сімейне табу. Опрацьовуємо план безпеки для жінки
і дітей. Також шукаємо людей серед рідних і знайомих, яким можна відкрито
сказати про насильство і просити про допомогу та інтервенцію. В багатьох
випадках необхідна є допомога міліції і шукання безпечного місця проживання. Часто потрібна є ізоляція від агресора.
Частина жінок потребує допомоги лікарів та психологів з якими можна говорити
про пережиті травми.
 Що ускладнює нашу роботу? Брак підтримки з боку
батьків, особливо мамів, бабусь. Часто рідна матір не захищає свою дочку і не
хоче повірити в насильство або сама
принижує дочку і звинувачує її у сімейних проблемах. Найчастіше, ці самі матері,
були жертвами насильства з боку своїх батьків та чоловіків і практикують
насильство, як норму поведінки.
Перешкоджуюють також суспільні переконання,
наприклад: «що скажуть інші люди», «сміття не можна виносити зі свого дому», «краще
поганий батько, як жоден». Ці переконання ведуть до беззахисності жінок та
безмежної жорстокості з боку насильників. Частина жінок буде замордована своїми
чоловіками. Терплять також діти, які є свідками биття і прининиження їхньої
мами. Частина тих дітей платить ціну анорексією, психозом, алкоголізмом,
наркоманією. Моральну відповідальність за смерть чи повільне вмирання жінки
несуть її батьки, які своєю мовчанкою
дозволяють трагедії відбуватися.
Часто особи, які є зобов’язаними надати допомогу
не виконуть своїх елементарних обов’язків, наприклад органи міліції, які не
приймають заяв або коментують звернення , як «не наші проблеми, тільки сімейні». Викривлюємо також навчання
Церкви і говоримо, що Бог казав терпіти «хто терпен, той спасен». Мабуть вбита жінка
попаде до раю. Однак не має сумніву де попаде злочинець, а також, яка доля
чекає дітей, які повторять схему життя своєї матері.
Що ми можемо зробити? Говорити і називати речі своїми
іменами. Міняти стереотипи про роль
жінки, і перед усім її захищати. Завжди винуватий у насильстві є агресор,
ніколи бита жінка. Чоловік несе ту саму відповідальність за мир і злагоду в сім’ї, як і жінка. Коли хтось терпить, нашим
християнським обов’язком є не мовчання на зло, але миттєва інтервенція. Варто
викликати міліцію, швидку допомогу, говорити про це зі священиком, членами сім’ї, психологом, друзями. Серед них
знайдуться люди, які зможуть надати допомогу і сказати НІ! Одна врятована жінка
- це врятовані діти і наступні покоління, які не будуть приречені на терпіння і
зневагу.
Що є прекрасне в нашій роботі? Товаришування, коли людина піднімається і
починає вірити в сенс свого життя. Коли крок за кроком здійснює свої мрії і починає, в перше, спокійно спати,
їсти, виходити на вулицю. Коли жінка та діти вчаться, що вони є прекрасними,
добрими людьми, створені Богом для любові, пошани та миру. Прекрасно є бачити,
як спеціалісти обєднуюються, щоб безкоштовно допомагати іншим особам.
В час Великого Посту заохочуємо усіх Вас захищати
людське життя. Не залишатись байдужими
коли сусіди бють своїх дітей та жінок. Все, що зробимо одному з найменших, зробимо для самого Ісуса. Я, від
імені усіх битих жінок і дітей, дякую кожній особі, яка приклала зусилля, щоб
рятувати і підтримувати.
Щиро запрошую жінок, які потребують підтримки, які
хочуть вийти з сімейних труднощів, кожного четверга на 16.00 годину на зустріч
взаємопідтримки у наш Карітас. Запрошую кожного понеділка та середи на розмову
з психолом та священиком.
Не має ситуації, з якої не має виходу. БФ "Карітас" СДЄ УГКЦ, Володимир Берещак
| 
