У одному із номерів "Заробітчанської хвилі" ми розповіли про традицію вертепів абатства Монтеверджіне (Італія). У музеї абатства експонуються вертепи всіх народів світу, окрім України. Ми звернулися через газету "Нова Зоря" до народних умільців, щоб виправити цю прогалину. І з приємністю хочемо повідомити, що перший крок уже зроблено. Боже провидіння привело нас у гірське гуцульське село Слободу, де майстер своєї справи Михайло Дмитрович Шепетюк виготовив шопку ідентичну тій, яка знаходиться у Слобідському храмі. Стараннями пані Марії Перцович шопка перевезена у Івано-Франківськ. На цій жертовній дорозі прислужив допомогою і слободянський перевізник Іван Мединський.
Однак для повноти нашого Вертепу бракує фігурок Святої родини – власне українських фігурок, з традиційним розписом, із узорами вишиття тощо. Ми звертаємося за допомогою до майстрів Прикарпаття, до народних умільців, студентів мистецьких закладів. Сподіваємось духовний почин слобідчан надихне ваші серця і руки, щоб спільними зусиллями засвітити українську зірку над Вертепом у абатстві Монтевержіне.
Оксана БИБЛІВ
представник української громади Авелліно та провінції
Дорогі земляки! Кілька років тому я вперше відвідала монастир святої Богородиці Монтеверджіне, який в Італії знає кожний. Тут знаходиться найбільша в світі ікона Божої Матері. В роки другої світової війни тривалий час знаходила свій притулок також свята плащаниця. А якщо заглянути в глибину історії, слов’янський дух давно вже присутній в італійському монастирі поблизу Авелліно. Тільки багатьом про це ще не відомо. Старовинне іконографічне зображення Богородиці Монтеверджіне має візантійське походження. Воно належить до візантійського стилю, такзваних Богородиць св. Луки чи Одегетріе: в центрі зображення Мати Божа з сином на руках сидить на королівському троні в оточенні восьми ангелів. Верхня частина ікони зображена на спеціальному дереві з невеличким нахилом вперед, створюючи таким чином враження того, що пильний погляд Богородиці спостерігає за нами у кожному куточку церкви. Це найвище досягнення краси та мистецтва. Окрім цього абатство характерне також своєю постійнодіючою виставкою вертепів, які принесли в дарунок майстри різних країн світу.
Саме тоді в моєму серці зародилася думка — розмістити в такому місці частинку України було-б великою радістю. Звичайно, не тільки для мене особисто. Найбільшою слов'янською спільнотою в Італії є українська. Тільки в південному регіоні Кампанья, в якому й розташоване абатство, нас проживає понад 400 тисяч. Розповісти Італії через зображення дійства народження Христа про українську культуру, звичаї, костюми та велику віру у Всевишнього стане безмежним притулком душі кожного паломника.
Перші кроки вже зроблено, за допомогою спільноти "Пієта", яка першою підтримала та розповсюдила ініціативу в Україні, вашою працею та молитвами. Перед Великоднем мою душу зігрівала фото з зображенням дерев'яної стаєньки та повідомленням про всіх, хто приєднався до цієї великої справи. Я впевнена, що з вашою допомогою згодом ця стаєнька наповниться різдвяними фігурами в українських вишиванках.
Дякую від душі, дорогі краяни. Настоятелі Монтеверджіне разом з українською громадою Ірпіньї моляться за цю справу, за всіх нас, удома і на чужині, за Україну.
