 В інтерв’ю газеті «Галичина» наш земляк,
виходець із Надвірнянщини, член Світового конгресу українців (СКУ), президент
Асоціації українців іспанії, голова соціально-правничої комісії Української
всесвітньої координаційної ради, заступник голови міжнародного громадського
об’єднання «Четверта хвиля» (представник від Європи), офіційний представник
Торгово-промислової палати України в іспанії, головний редактор газети
«Європейський українець», нагороджений СКУ медаллю Святого Володимира та
відзнакою «Патріот України» за допомогу українцям та Україні, радник голови
івано-Франківської облдержадміністрації з євроінтеграційних питань та
інвестицій, який днями брав участь у роботі десятого, ювілейного, Світового
конгресу українців у Львові, Михайло Петруняк поділився враженнями від
цьогорічного зібрання.
- Пане Михайле, які маєте враження від
цьогорічного конгресу, розкажіть, чим він особливий?
— Хочу
зауважити, що цей десятий, ювілейний, з’їзд Світового конгресу українців
справді був особливим. Про це свідчить приїзд делегацій українських громад —
членів СКУ із 27 країн світу та ще з 14 країн, де в СКУ є налаштована тісна
співпраця. Також хочу сказати, що на відкритті з’їзду СКУ були присутні понад
40 народних депутатів України.
Три тематичні
сесії, які проводилися в час роботи з’їзду, — «Євроінтеграція України»,
«Світове українство» і «80-річчя Голодомору» — свідчать самі за себе, зокрема,
що для України це один із найвідповідальніших моментів історії. Ми звітували за
минулі п’ять років роботи діаспори і напрацювали плани на п’ять наступних.
- Цьогорічний СКУ фактично проігнорувала
влада, оскільки ні Президент, ні прем’єр-міністр, ні голова ВРУ не брали участі
у ньому. Як на це зреагувала діаспора?
— Я б не був
такий категоричний, що влада проігнорувала з’їздѕ Ще менше цим був стурбований
СКУ. Були ж представники усіх гілок влади і було зачитано привітання від перших
осіб. Особисто я зачитав привітання від голови івано-Франківської ОДА Михайла
Вишиванюка.
Проте не
скажу, що це стало позитивом — не прийти на з’їздѕ і, на мою думку, політична
складова зробила свою справу. Тому, поза сумнівом, ліпше, що не відбулося
жодних провокацій, бо, як мені відомо, вони готувалися. Я добре знаю, що Росія
робить потужні кроки, аби пересварити як саму опозицію, так і зіштовхнути владу
з опозицією, а також охолодити відносини між СКУ та офіційною Україноюѕ Тому
ті, що готували провокації і чекали їх, дістали велике розчарування.
- Як українська діаспора оцінює нинішню
політичну ситуацію в Україні, зокрема діяльність і влади, й опозиції?
— Ми всі добре
розуміємо, що діаспора хоче бачити Україну такою, як країни, в яких живе, — і
на Американському континенті, і в Європі, — тобто розвинутою і демократичною.
Ми дуже переживаємо за всі негаразди, які є в Україні. Ми бачимо, і це визнають
самі опозиціонери, що навіть між ними немає тієї єдності, яка їм необхідна. На
жаль, це стосується й найголовніших нині питань, наприклад, європейської
інтеграції.
На з’їзді я
мав шість виступів, в одному з яких звернувся до президента СКУ Євгена Чолія з
проханням, аби конгрес виступив, метафорично кажучи, таким «третейським
арбітром» між опозицією і владою для того, аби допомогти владі й опозиції
об’єднатися в цей важливий для країни час щодо тих викликів, які нині стоять
перед Україною. З цього приводу президент СКУ відповів, що конгрес може бути
партнером влади й опозиції в усіх питаннях, які потребують вирішення в
інтересах України. «Ми ні в Україні, ні в інших державах ніколи не підтримуємо
жодного кандидата чи політичну партію», — пояснив позицію СКУ Є. Чолій.
Діаспора
розуміє, що нині найбільша відповідальність лежить на чинній владі і
Президентові, тому закликає об’єднатися і владу, й опозицію та виступити єдиним
цілим.
- Третій день
роботи СКУ був присвячений вшануванню 80-х роковин Голодомору в Україні. І
генеральний секретар СКУ Стефан Романів закликав усіх присутніх на зібранні
українців вплинути на парламенти країн, в яких вони проживають, аби їхні
представники прибули 23 листопада до Києва і разом з Україною вшанували річницю
Голодомору. Наскільки реальним є втілення в життя такої ідеї? Чи прислухаються
до українців у парламентах країн, де вони проживають?
— Знову ж
таки, якщо для нас, українців, це питання є справою історичної справедливості,
болем нашого народу, то для Росії, яка всіляко перешкоджає визнанню Голодомору
32-33 років геноцидом українського народу, це є політичним питанням. Ми з СКУ
провели чимало роботи на шляху до визнання цієї трагедії українського народу.
Багато країн уже визнали Голодомор, як визнали колись Голокост, а це, як на
мене, є дві рівносильні світові трагедіїѕ Просто про нашу біду в світі мало
знали. Ми робимо багато виставок, акція «Незгасима свічка» пройшла в 33
країнах. Я особисто з іспанії відвозив свічку до Португалії і видав іспанською
мовою книгу про Голодомор, яка пішла в усі іспаномовні країниѕ До речі, конгрес
іспанії визнав Голодомор.
Ми домовилися
на з’їзді, що до листопада проведемо потужну кампанію в своїх нових країнах для
того, аби якомога більше в світі знали про те, що зробили комуністи і
великодержавні російські шовіністи в Україні та що вони пропонують знову в
новому азійському союзі. Повірте, парламенти інших країн краще розуміють нашу
трагедію, ніж часто ми саміѕ Ми доб’ємося визнання.
Хочу додати,
що 23—24 серпня також проходив четвертий Конгрес діаспори у Львові, де я був
членом організаційного комітету з його проведення та основним доповідачем під
час панельної дискусії, на якій виступив із доповіддю «Вплив української
діаспори та українських трудових мігрантів на становлення громадянського
суспільства в Україні на шляху до європейської інтеграції». В роботі конгресу
взяли участь багато науковців із Прикарпатського національного університету ім.
В. Стефаника, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти, Івано-Франківського національного медичного університету.
- Яким чином українська діаспора просуватиме
Україну на шляху до Європейського союзу з огляду на рішення, схвалені СКУ?
— Ми як члени
СКУ домовилися, що за цей час, який залишився до листопада, проведемо у всіх
країнах, де є українці, потужну кампанію пропаганди цілей України щодо
підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Ми розуміємо, наскільки
нині важливо провести мітинги біля МЗС у своїх країнах із резолюціями та
проханнями до їхніх урядів. і не важливо, якщо це будуть не тільки європейські
країни, що також спонукатимуть Євросоюз підписати цю угоду, не враховуючи всі
пункти виконання зобов’язань... На це звернув увагу СКУ. Ми не повинні
допустити, щоб проводили спекуляції та маніпулювали чиновниками від Євросоюзу.
СКУ вважає, що угоду має підписати Президент України на саміті у Вільнюсі. і
буде допомагати всіма доступними засобами і своїми складовими частинами у
світі. СКУ вважає, що нині потрібно забути все і виконати умови ЄС, а також
припинити чвари між собою і не допустити провокацій.
Я вніс
пропозицію, щоб Екзекутивний комітет — керівництво СКУ — надіслав листи до всіх
українських громадських організацій з тим, аби не допустити провокацій у своїх
країнах, коли туди будуть приїжджати українські делегації, незважаючи, чи це
урядові, чи бізнесові, як інколи бувало ранішеѕ
- Які проблеми українців у світі є нині
найчільнішими?
— Найголовніша
проблема — це відсутність в Україні єдиного державного органу, який би
опікувався питаннями закордонних українців — і діаспори, і трудових мігрантів.
В інших країнах є такі міністерства еміграції-інтеграції, які повністю беруть
на себе цю роботу, моніторять процес діаспорного життя і видають укази та
підписують договори з новими країнами перебування українців, щоб там визнавали
їхні дипломи, посвідчення водія, щоб було соціальне страхування та пенсії тощо.
Необхідно, щоб українські дипломатичні установи
у світі працювали для України та українців.
- Чимало говорять про те, що українці в
Росії потребують підтримки, оскільки є заручниками протистояння між Росією й
Україною. Чи схвалював якісь рішення конгрес з урахуванням цього?
— Представники
українських громад Росії звітували перед з’їздом і розповіли про ті нагальні
проблеми, які виникають у відносинах їхніх організацій та офіційної Росії. Ще більше говорили в кулуарах. Всі прекрасно
розуміють, що Росія чинила й чинитиме тиск на все українське, і це вже набирає
інколи навіть загрозливих темпів, гинуть людиѕ СКУ вважає, що його керівництво
повинно хоча б два рази на рік відвідувати українську громаду Росії і звертати
увагу світової громадськості на проблеми українців Росії. Також вважаємо, що
МЗС України недостатньо робить у цьому напрямі. На всі утиски Росії ми повинні
відповідати адекватно до їхніх дій у себе вдома, в Україні, та по всьому світу.
Досить бути васалами.
- Ви зосібна лобіюєте інтереси українців та
України за кордоном. Як ви гадаєте, чи дбає належним чином влада Прикарпаття
про позитивний імідж України за кордоном?
— Одноосібно
ніхто не зможе зробити багато, яким би потужним і мудрим він не був... Кожен
робить своє, і ми, представники діаспори, і уряд, і місцева влада. Я добре знаю,
що робить для українців за кордоном івано-Франківська обласна адміністрація, і
це засвідчують громади, наприклад, Польщі, Румунії, іспанії, Португалії,
Австралії, інших країнѕ Голова ОДА Михайло Вишиванюк особисто відвідав деякі
громади, зокрема в Португалії та Австралії, заплановано поїздку до Іспанії, а
також — проведення чемпіонату світу з футболу діаспорних команд в
Івано-Франківську, з приводу чого Михайло Вишиванюк видав відповідні
розпорядження...
Крім цього,
обласна адміністрація фінансуватиме програму для підтримки трудових
мігрантів-заробітчан, вихідців з Прикарпаття. Також створено в обласній раді
комісію трудових мігрантів, яку очолює Тарас Парфан і яка вже допомагає нашим
землякам юридичною підтримкою, а також за її сприяння надіслано для української
недільної школи у Мурсії в іспанії чимало українських підручників. Вважаю, що
Прикарпаття робить правильні кроки в цьому напрямі, тому що, як говорить М.
Вишиванюк, заробітчани Прикарпаття — це потужні інвестори рідного краю.
Окремо хочу сказати
про роботу із заробітчанами Української Греко-Католицької Церкви, а також
вашого колеги Ігоря
Лазоришина й Оксани Пронюк.
Треба сказати
і про економічну співпрацю Прикарпаття з діаспорою. Наприклад, минулого місяця
за ініціативи М. Вишиванюка з громадою українців іспанії було створено
іспано-українську торгову палату, перший форум якої відбудеться в листопаді
цього року. У ньому візьме участь делегація області.
...З допомогою
діаспори Президент і уряд України можуть позбутися політичного та економічного
тиску «старшого брата» назавжди. Це шанс для України, шанс для нас усіх. На кін
поставлено незалежність нашої держави, де житимуть наші діти й онуки. А це дуже
багато. За це варто поборотися. Треба усвідомити всім свою відповідальність
перед майбутніми поколіннями. Я думаю, що нині всі хочуть незалежності — і
діаспора, і влада, і опозиція, і бізнес. Саме про це найбільше
говорилося на
десятому з’їзді СКУ.
Я хотів би
завершити свою розмову словами патріарха Святослава Шевчука: «Але християни
повинні себе запитати: «А що я дав Україні? Що я зробив для того, аби моя
Україна стала кращою, сильнішою, могутнішою?»
Оксана ПРОЦЮК, «Галичина»
|
