У світлиці часопису «Галичина»  відбулося свято духовної лірики, яку я образно б означив «поезією в ризах і без риз». Свою поетичну збірку 2013 року «і грані, і грона» та аудіодиск «Виноград Голготи» представив о. Назарій Заторський (літературний псевдонім Назар Незнаний) — уродженець м. Львова, свого часу священик УГКЦ на Донеччині, а сьогодні — душпастир у Швейцарії. А член НСПУ Любов Бенедишин з міста Сокаля, своєю чергою, вперше презентувала  ще «теплу» книжку своїх поезій «Зачаття Неба».

Збірка о. Назарія Заторського «і грані, і грона» — не первомости в його поетичній творчості, і не лише через те, що їй передували такі книжки духовної лірики, як «Не забудь» і «Мала симфонія». До читача прийшов талановитий поет, яскравий і унікальний. Я не знаю, яким духовним провідником є о. Назарій Заторський, але стверджую, що Назар Незнаний — поет доброї проби. Писати духовні вірші — давня традиція серед духовенства Галичини, зокрема і Прикарпаття. Але не кожного з-поміж поважних авторів-духівників минулого — від Йова Манявського, Маркіяна Шашкевича, івана Вагилевича, Софрона Витвицького, Михайла Бачинського, Романа Ольговича, Антіна Любича Могильницького, Луки Данькевича, Михайла Петрушевича, івана Плешкана та ін. —  і до близького у нашій світлій пам’яті Ярослава Лесіва чи сучасного священика-поета і співака ігоря Баланди та ін. можна назвати поетом, а їх творчість поезією. Натомість о. Назарій Заторський у збірці «і грані, і грона» — передовсім поет і творчість його — поезія. і не лише в канонічних духовних творах, а й у громадянській, пейзажній чи філософській ліриці.
На Прикарпатті творчі зустрічі з  о. Назарієм Заторським також відбулися у Тисменицькій центральній районній бібліотеці та в МХЦ ім. Дона Боска УГКЦ м. Івано-Франківська.
А поетесі Любові Бенедишин із Сокаля на Львівщині головно хочеться уклінно дякувати — і не лише за чудову збірку поезій «Зачаття Неба», в якій авторка сміливо, неочікувано, але вдало і зі смаком поєднала духовну глибину, філософські роздуми і сучасні громадянські рефлексії, а передусім за те, що вона, член Національної спілки письменників України і авторка семи збірок поезії, не вивищилась у гонорі, а першу презентацію своєї нової книжки провела у світлиці «Галичини» — на аматорському творчому майданчику поетклубу «Об’єднані словом».

Недовіри недокрів’я...
Злісних виправдань сухоти...
Дуло. Цятка. Поміжбрів’я.
Лотереї. Лати. Лоти.
Тут ні слуху, там — ні духу.
Хтось у смальті, хтось — у смальці.
...перемир’я потеруху
смерть
просіює крізь пальці.

Ігор Лазоришин

Друковано в газеті "Галичина"