Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Праця УГКЦ [111]
Духовні та наукові праці, дослідження [34]
Діаспора та українські церковні спільноти за кордоном [20]
Долі мігрантів [60]
Адаптація та життя на Україні [31]
Літературно-мистецька тема [53]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Міграція » Праця УГКЦ

1000-й світанок «Нової Зорі». Колектив часопису зустрічає поважну дату у служінні Богові й Україні
      Віхи

Засноване 7 січня 1926 року блаженним мучеником єпископом Григорієм Хомишиним і відновлене 27 березня 1991 року ісповідником віри єпископом Софроном Дмитерком ЧСВВ, видання Івано-Франківської архієпархії український греко-католицький часопис «Нова Зоря» відзначає поважну віху свого медійного життя – вихід у світ 1000-го числа. Тисячу Божих світанків засвітила «Нова Зоря» своїм читачам і шанувальникам. Вона народилася за Польщі, відродилася ще за радянщини, а упродовж всіх років незалежності України є потужним слугою Богові і Українській Греко-Католицькій церкві. А свій тисячний світанок колектив часопису зустрічає на чолі з головним редактором о.Ігорем Пелехатим, котрий розповів і «Галичині» про ту віху у житті «Нової Зорі», з якої складається її понадвосьмидесятирічний шлях до українських читачів.

- Тисячне число «Нової Зорі»…Що для Вас, отче Ігоре, як її керманича з часу відродження означає ця віха?

- Для кожного журналіста будь-якої газети, якщо вона тривала у виході і користується цікавістю та популярністю у читачів, кожний такий ювілейний номер є, очевидно, вагомою віхою. І для нас такий ювілей важливий, бо «Нова Зоря» є християнською газетою, і втриматися в сучасному інформаційному українському полі, з регулярним щотижневим виходом, з передплатою у всеукраїнських каталогах, очевидно, дуже і дуже непросто. Тож тисячний номер, який побачить світ 15 листопада, є для колективу часопису своєрідною вершиною праці. А почалася «Нова Зоря» ще понад вісімдесят років тому – на Різдво 1926 року і була заснована єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним, а виходила у Львові. Владика Григорій створив її як орган Української християнської організації у контексті світового мирянського католицького руху «Католицька акція», започаткованого Святішим Отцем. Рух робив те, що ми й зараз робимо: розпочав нову євангелізацію у світі для згуртування перед нестримною загрозою комунізму з боку СРСР. І у кожній національній церкві світова організація мала свій друкований орган. Наголошу, що єпископ Григорій Хомишин був надзвичайно прогресивним на свій час душпастирем. Тому що першим з усіх національних церков створив і «Католицьку акцію», і часопис. Зважте, що у чужій державі. «Нова Зоря», до речі, за півроку швидше почала виходити, ніж дотепер відомий у Польщі католицький часопис «Нєдзєля», який також створився у рамках «Католицької акції». Важливо, що наш часопис владика заснував у Львові, який був на той час історичною, культурною і духовною столицею Галичини. Мета газети була – забезпечити передусім духовні потреби інтелігенції і духовенства. «Нова Зоря» була дуже популярною, універсальною за тематикою і виходила регулярно, двічі на тиждень по вісім сторінок, з 1926 по осінь1939 року – до розвалу Польщі і розділу згідно пакту Молотова-Рібентропа між СРСР і гітлерівською Німеччиною. До речі, на той час лише «Нова Зоря» мала свій індекс. А її редактором упродовж десятиріччя був славетний український політичний, громадський діяч, доктор права і журналіст Осип Назарук. Який свого часу був начальником пресової квартири ЗУНР, а після злуки з УНР – міністром преси. Він на еміграції заснував багато відомих часописів і видавництв. І владика Григорій Хомишин 1928 року запросив Осипа Назарука до співпраці у «Новій Зорі», де він пропрацював до останнього номера газети. Для нас непересічна постать Осипа Назарука - це великий урок. Чого варті лише його романи «Роксолана», «Осмомисл», «Проти орд Чингізхана», неперевершені мемуари із його стрілецького життя, нариси з історії тощо. Як редактор він був «двигуном» «Нової Зорі». Минуло понад вісімдесят років, але я і сьогодні час від часу переглядаю числа під його редакторством і вчуся.

- З 1991 року «Нова Зоря», як на мене, відчутно змінилася?

-З самого початку ми вписалися у всеукраїнський передплатний каталог, то вже двадцять три роки «Нова Зоря» - загальноукраїнська газета. Практично у кожному регіоні України є наші передплатники. Для колективу нашого часопису – це і відповідні зобов’язання, попри основний акцент на подіях Івано-Франківської митрополії УГКЦ, виходити за межі нашого галицького регіону. Велику увагу приділяємо пошті наших читачів і її опрацюванню.

- З ким, отче, сьогодні зустрічаєте тисячний світанок «Нової Зорі»?

- Серед колективу нашого чимало тих, хто працює майже від початків. Зокрема старший редактор Михайло Захарчук, літературний редактор Людмила Іванотчак, керівник комп’ютерного і економічного відділу Микола Іванотчак, друкарі Марія Васильчик та Любомир Калитка та ін. Вони безпосередньо творять газету і своїм серцем, і своїм розумом. І їм я особливо дякую - за вірність і любов до Божого Слова, а часом і за жертовність. У назву «Нової Зорі» владика Григорій Хомишин, очевидно, вкладав розуміння нової зорі Христового Різдва і Христової Науки, яка завжди нова, ніколи не гасне та не тьмяніє, а щораз ясніше яскравіє. Народженого і воскреслого Ісуса Христа вкладав у назву часопису владика Григорій. І владика Софрон Дмитерко цю ідею дуже підтримував. Якось я запитав владику, чому така назва? Адже газета була відроджена ще за часів СРСР і тоді ми ще були під іншими зорями. Відповів, що має називатися лише «Нова Зоря», а відтак ви самі зрозумієте - чому. Так і сталося.

Розмову провадив Ігор ЛАЗОРИШИН.


На світлинах: 1. о.Ігор Пелехатий з підшивкою «Нової Зорі», якій понад вісімдесят років. 2. Михайло Захарчук та Людмила Іванотчак під час роботи. 

 

Категорія: Праця УГКЦ | Додав(ла): Оксана (14.11.2013)
Переглядів: 917 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[11.06.2024]
Паломницькі вітання пані Лесі Івасиків (0)
[09.06.2024]
Вітання для Люби Саприки з Дрогобича (0)
[08.06.2024]
Паломницькі вітання отцю Євгену Макогону (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024