В нашому народі святий великий Піст завжди
був у великій пошані і строго зберігався. З Великим Постом тісно пов’язане
слово покаяння. Покаяння – початок й умова правдивого християнського життя.
Перше слово Христа, коли Він почав проповідувати, було: «Покайтесь» (Мт. 4,17).
Але що таке покаяння? У метушні повсякдення ми не встигаємо над цим замислитися
і вважаємо, що загалом те, до чого нас зобов’язує піст, - це утримуватись від
надміру їжі та розваг, посповідатися, отримати від священика розрішення гріхів,
причаститися (один раз за весь рік!) і після цього думати, що «все гаразд» до
наступного року. Але ж не даремно Церква особливо виділила сім тижнів Великого
Посту, присвячених покаянню, не даремно вона закликає нас до тривалого і посиленого
духовного подвигу.
Що таке покаяння? Навіщо воно потрібне
людині? Як його практикувати у житті? Великий Піст дає нам відповіді на всі ці
запитання. Великий Піст – це справжня школа покаяння, де кожна людина щороку
має вчитись поглиблювати свою віру, переглядати своє життя і, наскільки
можливо, його змінювати. Великий Піст – це щорічна проща до первісних джерел
віри, де ми знову відкриваємо, як має жити людина. Годі знайти щось прекрасніше
і глибше, щось більш надихаюче і натхненне, аніж те, що Церква, наша Мати,
відкриває і щедро дає нам, щойно ми розпочинаємо цей благословенний час
«сорокаденної весни». Людина, що збирається вирушити в дорогу, мусить знати
мету своєї мандрівки. Так із постом. Піст – це насамперед духовна подорож, а
мета її – Пасха, «празник празників». Піст – приготування до «звершення Пасхи,
істинного одкровення».
Святий Атанасій каже що піст освячує тіло.
Через піст тіло стає храмом Святого Духа, куди може сходити Дух Божий. Людина
належить Господеві не лише душею, але й тілом. Ми є
нашим тілом, але маємо не лише тіло. І якщо хочемо відкрити себе Богові, то
необхідно тілесно підготуватись до цього. Піст – «освячує тіло і приводить його
перед престіл Господній.
Великий Піст – це перевірений засіб
духовного аскетизму й разом з милостинею може нас привести до правильної
постави перед Богом і людьми. Це молитва тілом і душею. Піст показує, що наша побожність
стає тілесною, що вона мусить сприймати тіло так, як в Ісусі Христі Слово
сталося Тілом (див. Йо. 1,14). Молитва стається тілом, коли вона виражається у
пості. Тоді наше відношення до Бога не обмежується лише інтелектуальним, ми не
лише говоримо побожні слова, а й визнаємо своїм тілом, що тягнемося до Бога, що
без Нього ми порожні, що покладаємося на Його милість і живемо з Його любові.
Великий Піст – це поклик тіла до Бога, поклик із глибини, із безодні, де
конфронтуємо із нашим найбільшим безсиллям, болями й порожнечею, щоб цілком
поринути у Божу безодню.
Підготував Германович Микола М.
| 
