З 2 по 11 серпня цього року під патронатом Пасторально-місійного відділу УГКЦ і духовним проводом священика Київської архиєпархії УГКЦ о. Антона Бориса відбудеться ХІV Міжнародна десятиденна піша проща родин мігрантів «Самбір-Зарваниця», яка пройде і дорогами Прикарпаття та завітає до Івано-Франківська. Засновником прощі і її багаторічним духовним провідником був світлої пам’яті о. Василь Поточняк. Цьогорічний духовний похід на тему «А коли ви молитесь…» своїм декретом благословив голова ПМВ УГКЦ єпископ Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян: «У Господа вимолюю Божих ласк для належної організації і проведення прощі»...Читайте далі...
Слава Ісусу Христу! Дорогі паломники, трудові мігранти, люди доброї волі!
Ви можете стати жертводавцем ХІV Міжнародної десятиденної пішої прощі родин мігрантів та всіх бажаючих з Самбора у Зарваницю, яка відбудеться 2-11 серпня 2019 р.Б. Це велика ласка і глибоке милосердя. Упродовж десяти днів прочани моляться за своїх жертводавців на вервиці, завершуючи молитви Святою Літургією у Зарваниці. Спільна молитва сотень паломників творить дива. Дякуємо Богу за вас... Читайте далі...
Сьогодні Ти за покликом свого серця вибрав дорогу прощення, якою йшов Ісус Христос і вів за собою учнів-апостолів. Кожен Твій поступ, думка і молитва мають бути сповнені великою радістю йти за Христом. Твоє паломницьке апостольство є взірцем для струджених, зневірених і потребуючих, світлом і надією на їхній життєвій дорозі, образом Христової любови та послушництва.
Благословляй кожного стрічного. Не пожадай жодної помочі та уваги, а віддпавай сторицею за найдрібнішу пожертву хлібом чи водою. Хто Тобі двері віркриє - переступи поріг, як Христос, хто Тобі ноги обмиє - обдаруй його миром Господнім, хто Тобі постіль встелить - залиши благодать у цій господі. Не дай помітити втому і мозолі Твої, зате дай стрінути, як мандрівника Божого на дорозі спасіння. Дозволь чекати Тебе і творити милосердя Тобі...Читайте далі...
Слава Ісусу Христу! Дорогі паломники, трудові мігранти, люди доброї волі!
Ви можете стати жертводавцем ХІІІ Міжнародної десятиденної пішої прощі родин мігрантів та всіх бажаючих з Самбора у Зарваницю, яка відбудеться 3-12 серпня 2018 р.Б. Це велика ласка і глибоке милосердя. Упродовж десяти днів прочани моляться за своїх жертводавців на вервиці, завершуючи молитви Святою Літургією у Зарваниці. Спільна молитва сотень паломників творить дива. Дякуємо Богу за вас... Читайте далі...
Підготовка до прощі "Самбір-Зарваниця". Практичні поради.
Для тих, хто на прощу піде вперше... "Нехай ніщо Тебе не тривожить і ніщо не лякає Тебе! Бог завжди з нами". Поруч будуть йти люди, нехай навіть не знайомі, але завжди готові подати руку допомоги.
(з часопису "Кана", травень 2013.)
Дорогі паломники, трудові мігранти, люди доброї волі!
Запрошуємо вас 3−12 серпня 2018 р.Б на ХІІІ Міжнародну десятиденну пішу прощу родин мігрантів та всіх бажаючих з Самбора у Зарваницю.
З благословення голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владики Йосифа Міляна духовним провідником прощі є отець Антон Борис, священик Київської архієпархії УГКЦ, керівником прощі − Людмила Пушкар з м. Дрогобича. Тема прощі "Хочемо бачити Ісуса".
Зустріч паломників 03 серпня 2018 р.Б. у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м.Самбора. Початок Літургії о 07.00. Вихід з Самбора о 09.30.
Маршут прощі пролягає через Свято-Успенську Унівську Лавру, Монастир Вознесіння Господнього отців Василіян у Золочеві.
>Стараннями спільноти колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська та церковної громади на чолі з парохом о.Ігорем Пелехатим на території новозбудованого храму Блаженних священномучеників Івано-Франківських єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ на вулиці Степана Ленкавського спорудили і освятили стелу пам’яті про четверту хвилю української трудової міграції. Символічну композицію з кованого металу, увінчану хрестом і двобічною вітражною іконою Матері Божої Оранти та візуально схожу на застигле полум’я свічки, встановили біля центрального входу до храму. Стела – не лише нагад про новітнє українське заробітчанство, але й набат – дзвін на сполох про його гіркі суспільні наслідки...Читати далі...
Ніч проти понеділка, слава Богу, минулася. Лежати в лікарні біля вікна - то є очевидна перевага, але я тої ночі так не думала. На небі картина, як у Тараса Шевченка: «Серед неба ходить білолиций». Місяць тої ночі був повний, ходив-гуляв, а коли, певно, змучився, то став собі навпроти вікна, біля якого на лікарняному я намагалася якраз заснути. Наче ті мишки, що Круть та Верть, одна вовтузилася тої ночі за двох на своєму ліжку: то з одної сторони вляглася, то на протилежну пересунулася, то посередині думала якось приміститися. Вмощувалася до ранку, слоники уявні рахувала, молилася навіть - нічого не допомогла! Я вже грішним ділом думала, що по голові дали там, де сон зберігається, і в результаті такого давання мій сон утік від мене назавжди...Читайте далі...
Неділя. Гарний день в принципі, а влітку і поготів. І в мене гарний день. Сильні кепські симптоми відійшли, і я вже цікавлюся іншим. Найперше мамі зателефонувала. Нафантазувала, звісно, що мені добре йдеться. Спиталася, як їй вдома. Каже, що спекотно, а нанині був сильний дощ. Та моя мама все більше хоче знати, як мені? І я много всякого вифантазовую, боюся, щоб собі не проговоритися. І мені вдається не зізнатися, де я є насправді...Читайте далі...
