«Піша проща дає змогу людині більше думати», - Лариса Йолкіна, доцент
кафедри української літератури педагогічного університету ім. Драгоманова,
м. Київ, 48 р. (учасниця паломництва Самбір-Зарваниця)
–Чим для вас є це паломництво?
Більше, ніж
впевнена, що явище пішої прощі, тим більше такої тривалої, надзвичайно
ефективне, тому що люди відриваються від тих буденних проблем, навіть від того
бруду, який є у світі, від загальних уже звичних спокус. Перебуваючи у
спільноті однодумців і сам на сам з Богом, ми можемо побачити, розкрити себе.
Навіть ідучи в певних наміреннях, одержуємо більше, ніж реалізацію цих
намірень...Читайте далі...
Свідчення учасників
пішої прощі родин мігрантів Самбір-Зарваниця
«В Італію на
заробітки я поїхала, тому що сини розпочали навчання і в мене не було
можливості його оплачувати», - говорить пані Анна. - Заробітчанство затягує як
трясовина. Спершу я думала, що попрацюю один-два роки і повернуся назад, але,
на жаль, чим більше я там була, тим більше, приїжджаючи в Україну, у мене
виникали проблеми, а для їх розв’язання потрібні були гроші. І я знову
верталася»...Читайте далі...
Надія Князев, друковано в інформаційному порталі Калуша
5-14
серпня Пасторально-місійний відділ Української Греко-Католицької Церкви вшосте
організовує десятиденну Міжнародну пішупрощу мігрантів і їх родинвід
Самбора до Зарваниці загальною відстанню 240 км.
Україна як
держава заробітчанам майже не допомагає. Україна, за Конституцією правова,
демократична і соціальна держава «розписалася» у своїй непрофпридатності як
тільки її громадянин задумався про заробітки. Прикро вголос визнавати, але
інші держави набагато більше допомагають нашим співвітчизникам, бо Україна, яка
неспроможна була своїм громадянам зарадити вдома, не дуже прагне опікуватися
ними і надалі...Читайте далі...
Прочани біля
храму Різдва Пресвятої Богородиці й готуються вирушати в паломництво
5 серпня Божественною Літургією у храмі Різдва
Пресвятої Богородиці у м. Самборі розпочалась 10-денна піша проща
Самбір-Зарваниця. Цьогоріч у паломництво вирушили близько 300 осіб...Читайте далі...
Софія Стахнів, друковано в католицькому часописі "Credo"
Часто
перебираючи різноманітні речі, обираєш для себе те, що тобі потрібно. Так і Бог
веде туди, де хоче нас бачити. Згадую, як Господь дав мені щастя йти
прочанською дорогою, ніби дорогою життя… довгою, тернистою, але такою щасливою...Читати далі...
Іванна Рижан, друковано в газеті «Українське слово»
Дорога… Скільки
їх у нашому житті! Важливо знати, куди ідемо, з чим ідемо, за Ким ідемо.
Ступаємо крок, потім другий, здається, що ще так багато попереду шляху, але
Господь бере тебе за руку і ти, по-дитячому довіряючи Його тихій любові, ідеш
назустріч своєму щастю. Можливо, і
важко, а часом і боляче ступати на «мозолі своїх гріхів», але тоді Бог бере
тебе на руки і несе… Ти відпочиваєш у Його обіймах і не зауважуєш втоми, бо
Господня любов така велика, що охоплює усе твоє єство і воно працює у ритмі
цієї любові.
Небо у душі і
віра в те, що є сенс у жертві, яку складає кожен і усі разом на вівтар Істини,
поєднали нас, таких різних і таких єдиних, у цю духовну родину через Марію до
Христа...Читати далі...
Паломницьку бібліотеку поповнила ще одна книга талановитого івано-франківського журналіста, паломницького літописця Ігоря Лазоришина "Проща до Бога. Дорога християнського покликання із Самбора до Зарваниці 7-16 серпня 2009 р.Б.".
Це четвертий духовно-публіцистичний твір автора, в якому він документує події під час паломництва родин мігрантів із Самбора до Зарваниці. Авторське слово, вимолене на 245 кілометровій дорозі десятиденного походу, духовно зріле – у нім одкровення як паломника так і журналіста. Воно свідчить і провокує роздуми.
Вступне слово до книги написав отець Василь Поточняк, виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ. Книга вміщує три розділи. Перший – «Принось Богові в жертву подяку…» – подає кроки творення паломницької родини, другий – «Я – Дорога, і Правда, і Життя…» – хроніку подій десятиденного духовного походу... Читати далі...
У селі Середньому Березові на Косівщині
зусиллями родини Перцовичів відкрили й освятили магазин-кафе з промовистою назвою
«Вікторія». Галина Никорович, Любов Перцович, Василь Перцович – нині
заробітчани та добрі християни в українській громаді італійського міста
Болоньї. А урочистості з доброго завершення задуму і початку родинної справи стали
їх першою перемогою перед усім над собою і дарунком для рідного села. Таким
чином емігрантська родина проторила собі й показала іншим односельцям-заробітчанам
одну з доріг для повернення на батьківські терени... Читати далі...
Цьогорічна проща 6.08. –
15.08.2010 р.Б. із Самбора у Зарваницю стала особливою тим, що Захід і Схід
нашої України поєднала молитва, через яку людина знайшла іншу людину з її
потребами, проблемами, ранами, радістю, щастям, знайшла себе через іншого. Інтерв'ю з прочанами... Читати далі...
Понад три сотні прочан — заробітчан та їх родин, небайдужих християн — із 14 країн світу взяли участь у п’ятій міжнародній десятиденній пішій прощі з Самбора до Зарваниці, яку зорганізував Пасторально-місійний відділ УГКЦ з благословення глави УГКЦ блаженнішого патріарха Любомира Гузара 6—15 серпня. Прочани подолали понад 270 кілометрів теренами Самбірсько-Дрогобицької, Стрийської, івано-Франківської і Тернопільсько-Зборівської єпархій, і ті десять днів духовного походу до чудотворного образу Зарваницької Божої Матері єпарх Тернопільсько-Зборівський владика Василій Семенюк, зустрічаючи паломників у Марійському духовному центрі «Зарваниця», назвав найщасливішими днями в житті християнина.
Щоб взяти участь у прощі, яка вже п’ять років поспіль традиційно починається архієрейською Службою Божою у храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Самбора, цього року з’їхалися трудові мігранти з Італії, Іспанії, Португалії, Фінляндії, Греції, Великої Британії, Швеції, Росії, Чехії, Словаччини, Польщі, США, Канади, прочани зі Львівської, Івано-Франківської, Київської, Тернопільської, Одеської і Черкаської областей України. Читати далі...