25 років тому 27 липня 1997 року Божого, у рідному с. Лімна о. Василь Поточняк отримав священиче рукоположення з рук правлячого архиєрея Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ владики Юліана Вороновського. За 18 літ священичого служіння, які уділив йому Господь, залишив вагомий слід в історії церкви і українського народу. За свою ревну душпастирську, просвітницьку та організаційну працю був відзначений церковними та державними нагородами.
Виконавчий секретар Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, перший національний координатор душпастирства для українців в Італії, отець Василь Поточняк 15 квітня 2015 року, в італійському місті Брешія на 42-му році життя відійшов у вічність. Міжнародна піша проща родин мігрантів «Самбір-Зарваниця», яку започаткував, стала живим памятником.
26 жовтня 2017 року у Львівському історичному музеї відбулося відкриття виставки „Апостол душпастирства мігрантів‟, присвячену вшануванню пам'яті о. Поточняка. Похований у крипті дзвіниці Марійського духовного центру с. Зарваниця... Читайте далі...
Робіть життя інших радісним!» – о. Василь Поточняк
Є люди, немов яскраве світло, які освітлюють всіх навколо, які несуть Христову науку і пам’ять про яких триває вічно. 9 липня 2020 року йому б виповнилося 47. Проте Бог забрав і оселив його у Себе, а нам залишив чимало перлинок мудрості, якими ми сьогодні хочемо поділитися з вами.
Нашою спокусою є усвідомлення, що Бог любить когось більше, ніж мене. Тому українці дивляться на французів чи німців і кажуть: “О, там би народитися, там було б добре жити”, французи захоплюються Америкою, пакистанцям подобається Україна. Ми дивимося – і нарікаємо.
Я ношу ці думки в собі вже ото як другий рік іде і ще до кінця не можу їх впорядкувати...Часом буває так, що слова німі, щоб сказати щось, а сльози просто не дають змоги бачити букв на папері...Я не знаю чи варто, але я це зробила... Назву це "Спомин на спомин"(хоч це лише перша маленька частина моїх роздумів), бо останнім поштовхом до викладу на папір цих слів була книжка, яка стала для мене ще однією заповіддю про любов, що про неї говорив Бог у Біблії...Ця книга - "З дороги зцілення"... Більше ніж два тижні я живу сторінками цього щоденника, щодня перечитуючи по кілька сторінок, і, знаходячи щось нове та неповторне...Читайте далі...
Слава Богу за все і за всіх, кого Господь благословляє на моєму шляху!
І тільки дякувати і Славити Бога хочу за ВСЕ!
16 грудня 2016 року Божого відбулася презентація щоденника покійного о. Василя Поточняка "З дороги зцілення", писаного в часі важкої недуги. Представляв книгу голова Пасторально-Міграційного відділу владика Йосиф Мілан. Модерував презентацію о. Юстин Бойко, друг отця Василя. На презентацію зійшлися рідні, друзі, паломники, усі, хто знав поважав покійного о. Василя.
Спершу слухачів ознайомили з біографією отця - з коротким, але дуже багатим життям отця Поточняка.
Владика Йосиф, старався бути скромним у розповідях про покійного, бо знав отця дуже добре і міг про нього говорити і про його заслуги перед Церквою, державою а перше перед Богом, дуже і дуже багато.
Для мене, отець Василь - дуже велика і світла Постать Божа!..Читайтедалі...
...Ми поряд йшли на прощі "Самбір-Зарваниця". Хто у 2006 році, у 2007, 2008...2010, 2012... І здавалося так буде завше. А одного разу того, хто був поряд, хто ділив з тобою втому, спеку і мозолі, хто тихим слівцем чи розраю кріпив тебе на паломницькій дорозі, поряд не буде... Ти шукатимеш його поміж паломниками і не зустрінеш того відчайдшного, щирого погляду... І занімієш очима у Небо. Лиш тоді зрозумієш, чому вони так квапили кроки того останнього земного прочанського року. Бо їх вже чекало Небо...Читайте далі...
Коли у "Неділю блудного сина" акцентую увагу на милосердному батькові, то перед очима постать отця Василя Поточняка. Хіба не так? Батько, що приймав кожну крихітну дитинку до себе, бо кожен був і є йому важливим. З обімами чекав, коли прийдеш у покаянні. Виглядав ще здалеку, щоб обняти. Він відчував і дарував кожному ту справжню пастирську батьківську любов і закликав інших дарувати її ближнім. Докладав безліч зусиль, щоб плекати і розвивати свій духовний спадок, а згодом передати його нам. А найголовніше...Читайте далі...
«Ви є лист Христовий,якого пізнають і читають усі люди» (II Кор. З, 2).
Звернімо увагу на нас, а краще на те, як Бог давиться на мене і на тебе. «Ви є лист Христовий, якого пізнають і читають усі люди» (II Кор. З, 2).
Ці прості і глибокі слова звернено до нас з Вами. По нас можна прочитати, в кого віримо, як живемо і чи вартує іти тими дорогами, якими йдемо. Через кожного з нас Ісус Христос посилає свій лист світові - там, де живемо: на своїй вулиці, у будинку, під'їзді, на своїй парохії, на роботі, в школі, в хорі, під час відпочинку чи святкування Дня народження і навіть як ми десь вирушаємо в дорогу, - ми є «листом» Христовим, якого відчитують люди...Читайте далі...
"Ми йдемо, щоб повірити в Бога живого, налагодити добрий зв'язок із Ним. Віра – це Божий дар. Це також і особистий труд. Це приклад сім’ї, Церкви, суспільства. І тому ми йдемо на прощу, щоб навчитися віри", - сказав через скайп-зв’язок о. Василь.
"На прощі ми маємо можливість просвітити розум на основі Біблії, свідчення святих. Питайте, дорогі паломники! Запрошуйте священиків, щоб мати відповідь на ті питання, які вас турбують. Щоб ви з прощі вийшли з просвітленим розумом. Це дасть вам силу не просто вірити, а вірити аргументовано", - зазначив виконавчий секретар ПМВ...Читайте далі...
ПІВРОКУ НЕБЕСНОЇ ХОДИ Півроку, як отець Василь Поточняк пішов до Бога... Півроку Небесної дороги... Єднаємося у молитві за дорогого Пастиря, нашого провідника, учителя, а нині Небесного покровителя. Сумуємо без нього, згадуємо даровані Богом зустрічі, прочанські стежки та мігрантські дороги, його величезний духовний здвиг та горіння, легку та наполегливу ходу до Бога, надмірне терпіння і незламну віру. У нашій пам'яті, у молитвах, у думках отець Василь Поточняк - приклад українського священика. Він - духівник, лідер, патріот, він - той, що відважно йде і веде за собою. Таким був, таким і буде...Читайте далі...
Частину бібліотеки о. Василя Поточняка передали Київській духовній Трьохсвятительській семінарії УГКЦ. Йдеться про чималу кількість корисних, досить рідкісних та навіть унікальних книг з приватної бібліотеки отця Василя, які він заповів для наймолодшої семінарії. Це книги українською, польською, російською та італійською мовами...Читайте далі...
Духовний заповіт написаний отцем Василем Поточняком в часі цілонічного чування в Єрусалимі 14-15 вересня 2012 року Божого у храмі Гробу ГНІХ. Знаючи свій діагноз «з метастазами…» отець забажав залишити світу свій духовний тестамент.
15 квітня 2015 року Божого в Бреші (Італія) упокоївся в Господі на 42-му році життя, на 18-му році священнослужіння світлої пам'яті отець Василь Поточняк - виконавчий секретар Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Бог покликав слугу Свого на прощу до Вічного Неба.
Вся паломницька спільнота "Самбір-Зарваниця" схилила голови у скорботній німоті. Пішов до Неба ревний слуга Божого винограднику, духовний провідник і наставник, організатор прощ мігрантів та їх родин "Самбір-Зарваниця", творець мігрантських спільнот, великий українець і духовний лідер, сіяч Світла, автивності і руху, будитель совісті і зрячості, великий шанувальник слова і пісні, редактор і творець, друг і порадник, брат і син, вічний Паломник, велет віри - отець Василь Поточняк...Читайте далі...
Сумуємо, плачемо, молимось і дякуємо Богу, що зустрів нас із отцем Василем...
25 років тому 
У цьому розділі зібрані привітання для отця Василя Поточняка, які засилали для доргого пастиря паломники прощі "Самбір-Зарваниці".
