1 листопада, у
річницю смерті митрополита Андрея Шептицького, Отець і Глава Української
Греко-Католицької Церкви відслужив Літургію для Патріаршого товариства святого
Володимира на прославу цього великого мужа Церкви.
Як перевірити,
чи я справді є християнином? Підтвердження полягає у здатності «з радістю та
терпеливо переносити впокорення». Про це Папа Франциск говорив, проповідуючи
під час Святої Меси у п’ятницю, 27 вересня 2013 року. Спонукою призадуматися
над небезпекою літеплості, віри, яка ґрунтується на обрахунках, став
Євангельський уривок від святого Луки, який розповідає про те, як Ісус
запитував учнів, що про Нього думають люди, що думають самі учні, а після
урочистого визнання віри, передвістив їм Свої страждання...Читайте далі...
...Наше життя –
як пустиня. Це постійна боротьба. Щоденна заклопотаність, звісно, не є грішна,
але вона не дозволяє Богові ясно промовляти до нас. У житті, зустрічаючись із
простими речами, які нам представляють макрокосмос нашого життя, ми не можемо
дуже зосереджуватися на дрібному, яке не дозволяє Богові ясно до нас
промовляти. Ми повинні пам’ятати, що Слово Боже завжди приносить людині мир.
Правда, такій людині, яка Його чує. Яка все робить для того, аби дійсно почути:
Боже, що Ти мені говориш! Мусимо визнати, що в нас є спокуса вважати, що ми
майже вже все знаємо. Та Боже Слово вічно нове, Слово Боже кожен раз нове. Хто
читає Біблію, той знає: скільки би не читав певний уривок, короткий текст
Святого Письма кожен раз нам говорить щось нове. Боже Слово підказує, як жити,
відкриває нам, чому Бог нам таке допускає...Читайте далі...
Замість вступу: На початку наших роздумів
хотілося б описати одну із ситуацій чи, радше, подію, яка відбулась на іподромі
з твору Еріха Марія Ремарка «Три товариші» (1936). Опис розгортається довкола
місця, де люди робили ставки на скакуна, який, на їхню думку, мав перемогти
забіг. Перемога цього скакуна означала для того, хто робить ставку, чималий
виграш. І от саме в той момент, коли всі були зайняті цими ставками, сталося
те, на що прагнемо звернути особливу увагу. Це варто зробити, бо, як описує сам
автор твору, люди, котрі перебували там, не зауважили. Хоч, чесно кажучи,
побачили, але нічого не зробили, бо всю їхню увагу прикували кінні скачки і
гроші, поставлені на одного із скакунів, які невидимим тягарем займали руки і
не давали змоги допомогти. Так, САМЕ ДОПОМОГТИ. Адже через «спортивний азарт»
вони не помітили людини, котра у натовпі втратила свідомість. Автор весь
контраст події подає через опис пишності зовнішнього вигляду тих, котрі
відвернулись, і внутрішню вбогість їхнього серця. Натомість він акцентує увагу
на постать жінки, котра, хоч не зомліла, але від неї давно відвернулись
«поважні» особи, люди з «вищого» суспільства...Читайте далі...
На
дворі стояв осінній день. Сонце яскраво світило, але вже так не гріло. Воно все
більше ховалось за хмари, які навівав вітер. Гарний день для прогулянки. Ідучи
вулицею, душу зачаровує осіння барва дерев, захопливий танок листя, що падає на
землю. І ось у такий день на одязі з’являються краплі першого осіннього дощу.
Так, через декілька хвилин, почалась справжня злива. Люди заметушились: хтось
ховався від дощу, хтось говорив про близький прихід зими, а хтось нарікав...Читайте далі...
Якщо ви
відкриєте своє серце через покаяння, наблизитеся до Господа – не майте жодного
сумніву в тому, що ви ще сьогодні будете зцілені у вірі в Бога!У Таїнстві Єлеопомазання, у
Сповіді, в Євхаристії – ублизькому
перебуванні нас у Бозі –відбувається
зцілення любов’ю і вірою. Бог таїнственно здатний зцілювати те,
що сатана викрадає, а тому через Таїнство Єлеопомозання Святий Дух зцілює
людину. Ми собі думаємо, що Бог зцілює конкретний орган (когось болить шлунок,
когось - голова), але насправді у Таїнстві Єлеопомазання Бог зцілює більше, ніж
окремий орган: Бог зцілює нашу любов. Він приходить до нашої душі, а тому так
необхідно на Таїнстві бути чистим душею, приступати так до Таїнства
єлеопомазання, як до Святого Причастя...Читайте далі...
Що
таке милосердя? Це пережиток минулої епохи чи те, до чого є покликана кожна
людина, незалежно від кольору шкіри, віку чи становища в суспільстві? Хотілося
б виокремити дві думки з цього приводу. Хтось милосердя вважає сьогодні
неактуальним і твердить, що воно є рисою слабохарактерної людини. Натомість
чимало людей творення милосердя вважає справою всього свого життя. Задля справ
милосердя ці люди жертвують усім: владою, місцем у суспільстві, матеріальними
благами тощо. Отже, бачимо, що на милосердя, як і на любов, існує чимало різних
поглядів...Читайте далі...
Щодня
народжується нова людська особа, і з кожним днем вона розвивається, починає
ходити, дорослішає… Тоді її батьки замислюються над майбутнім своєї дитини.
Наведемо декілька запитань, які постають перед ними. Яке майбутнє чекає дитину?
У яку школу її віддати? Чи привести її на якісь додаткові заняття?.. Запитань
чимало і їх з часом виникає ще більше. Тому наша стаття є спробою дати одну
відповідь на всі ці запитання батьків про майбутнє дитини. Для цього варто
задуматися над тим, що вона могла б робити в майбутньому, тобто потрібно
торкнутися теми покликання...Читайте далі...
Після Свого Хрещення в
Йордані і спокус в пустині, Господь Ісус Христос вирушає проповідувати Добру
Новину про Царство Боже. Ісус проповідує Слово Боже на відпущення гріхів і
оздоровляє фізичні недуги людини, які є наслідком гріховного життя. Із приходом
Месії настало Царство Боже, настало Нове Життя, як досвідчив Сам Спаситель
посланцям від Івана Хрестителя: Прийшовши ті мужі до нього, кажуть: "Йоан
Христитель послав нас до тебе спитати: Ти той, що має прийти, чи іншого нам
ждати?” Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих
духів і багатьом сліпим дарував прозріння…Читайте далі…
Сьогодні
Церква вшановує отців І Нікейського собору. У 325 році отці Церкви зібралися на
собор у Нікеї, щоб захистити правду про Божество Христа, про його присутність у
світі в Євангелії і Святих Тайнах, бо в них здійснювалися слова Христа: „Ось Я
з вами по всі дні, аж до кінця віку” (Мт. 28, 20)...Читайте далі...