Молитва – це місце зустрічі не
лише з Богом, а й з нашими братами та сестрами. Коли ми молимося за іншу людину,
то вже дивимося на неї іншими очима, Божими, відкидаючи всі наші попередні
судження. І це спонукає нас до нових стосунків з нею. Молитися за інших – це не
просто сформулювати та промовити коротеньку молитву. Найперше, ми не повинні
вказувати Богові, що Він має робити з цією людиною. Часто наша молитва за
когось є радше молитвою проти нього. Ми просимо Бога, щоб ця людина, врешті,
прийшла до розуму, чинила так, як нам до вподоби. Ми намагаємось маніпулювати
Богом, вимагаючи, щоб Він виконав наші забаганки щодо іншої особи...Читайте далі...
Час святого Великого
Посту – це час особливого внутрішнього і зовнішнього умертвіння і покути. Тому
що ця духовна боротьба триває довший час, звичайно може бути так, що перші
тижні посту ми практикуємо ревно й мужньо, але відтак помалу фізично й душевно
ослабляємо. Свята Церква, маючи на увазі неміч і нестійкість людської природи,
ставить посеред посту перед нашими очима надзвичайно могутню спонуку до
витривалої духовної боротьби, а нею є святий Хрест...Читайте далі...
Наближається
весна, а разом із нею пора приготування до найбільшого свята усіх вірних -
Воскресіння Христового. Це час, який потрібно присвятити роздумам над своїми
вчинками і самим собою, вдосконаленню своїх чеснот і умертвлінню своїх
недоліків. Подібно Христові, який у пустелі сорок діб протистояв спокусам, ми
теж намагаємося побороти свої вади. Вони нападають з кожного кутка, намагаючись
затягнути у вир "насолод"...Читайте далі...
Перша неділя Великого Посту зветься Неділею
Православ’я. Про яке православ’я тут йде мова? Слово «православ’я» означає
правдиву віру і правдиве почитання Господа Бога. Тож мова тут йде не про
православ’я, як протилежність Католицькій Церкві, але про православ’я, яке було
спільне для цілої Христової Церкви аж до роз’єднання Східної і Західної Церкви
в 11-му ст. за патріарха Керуларія. Православ’я, що його святкує ця неділя, це
православ’я вселенське-католицьке, що його визнала ціла Христова Церква перших
віків у боротьбі проти єресі іконоборства. Тому Неділя Православ’я - це
торжество цілої Церкви, Східної і Західної, це радісне святкування остаточної
перемоги над іконоборством та іншими єресями...Читайте далі...
У Великому
каноні преподобного Андрея Критського один за одним перед нами проходять образи
біблійних героїв – праведників і грішників, про яких нам розповідають Старий і
Новий Завіти. Для багатьох із нас імена людей, згадуваних у Великому каноні
нічого не означають, бо ми мало знаємо Біблію, оскільки не читаємо її щоденно...Читайте далі...
У Законі
написано, що Мойсей звелів синам Ізраїля щороку давати десятину зі всього, що
вони надбали, і, чинячи так, мали вони благословення в усіх ділах своїх. Знаючи
це, святі Апостоли встановили й передали на допомогу нам і як благодіяння душам
нашим ще щось більше і вище, - щоб ми відділяли десятину від самих днів життя
нашого й посвячували її Богові, щоб і ми, таким чином, отримали благословення
на всі діла наші й щорічно очищали гріхи, які ми вчинили протягом цілого року.
Розваживши так, вони освятили нам із трьохсот шістдесяти п'яти днів року оці
сім тижнів святої Чотиридесятниці. Таким чином відділили вони оці сім тижнів.
Але згодом Отці забажали додати до них іще один тиждень: по-перше, для того,
щоб ті, хто бажає ввійти в подвиг посту, протягом цього тижня привчалися й наче
приготовлялися до нього; по-друге, для того, щоб вшанувати число днів посту
Чотиридесятниці, під час якої постив Господь наш Ісус Христос. Бо, віднявши від
восьми тижнів суботи й неділі, отримуємо сорок днів, а піст святої Суботи
вважається особливим, тому що вона є найсвященніша і єдина посна з усіх субот
року. А сім тижнів без субот і неділь становлять тридцять п'ять днів; потім,
додавши піст святої Великої Суботи й половину Світлої і світлоносної ночі,
отримуємо тридцять шість з половиною днів, що й становить з усією точністю
десяту частину трьохсот шістдесяти п'яти днів року. Бо десята частина трьохсот
є тридцять, десята частка шістдесяти є шість, а десяту частину п'яти становить
половина (Світлого дня). Ось, як ми сказали, тридцять шість днів з половиною;
ось, так би мовити, десятина всього року, яку, як я сказав, освятили для нас
святі Апостоли для покаяння й очищення гріхів усього року...Читайте далі...
Нещодавно
вийшло Звернення Комісії УГКЦ у справах молоді, у якому подані відповіді на
запитання, котрі найчастіше турбують молодих людей щодо Великого посту. Документ
пропонує кожному розставити пріоритети у своїх щоденних планах і подає 12 порад
для підготовки до світлого свята Воскресіння Господнього, - повідомили в
Комісії у справах молоді УГКЦ...Читайте далі...
Сьогодні, в
неділю Прощення, ми очікуємо для себе прощення тих, кого образили, кому чинили
зло. Ми винні перед багатьма – одні перед одними, перед своїми близькими.
Часто, живучи в одній сім'ї, люди роками не можуть примиритись одні з одними.
Буває, що працюючи разом, люди не розмовляють поміж собою, не вітаються, бо не
можуть помиритись. Допоки не настане примирення – ніч не пройде і день не
наблизиться. Якщо ж нам не вистарчає власних сил усвідомити чим ми провинились
супроти інших, просімо Бога, щоб Він відкрив нам, за що маємо перепрошувати
ближніх...Читайте далі...
Кожного разу, коли мені випадає проповідувати
на притчі про митаря і фарисея чи про блудного сина, зауважую, як легко- не в дійсності, не на практиці, а в уяві - ототожнюватись
з грішником, який знайшов свою дорогу до Бога. Це митар, який зі скрушеним
серцем стояв у притворі храму, не сміючи ступити в святе Боже місце; це і
блудний син, який, не дивлячись на свою неймовірну жорстокість та
безсердечність, все ж знайшов дорогу додому. І як мало мене зачіпає за живе
доля фарисея і старшого брата, адже Бог не осудив ні першого ні другого. Про
митаря Він сказав: «Цей повернувся виправданий до свого дому» (Лк. 18, 14),
більш просвічений, ніж той… Бог не каже, що фарисей відійшов без супроводжуючої
його Божої любові, що Бог не пам’ятає його вірності та старанності...Читайте далі...