Ігор ЛАЗОРИШИН

Життя у Бозі

Світанок з Грушівською Богородицею.

Відбулася нічна піша проща до 205-річної чудотворної ікони

 У Томину, чи Провідну, неділю завершилася нічна піша проща з міста Дрогобича до чудотворного образу Божої Матері у селі Грушеві, яку благословив глава Пасторально-місійного відділу УГКЦ єпископ-помічник Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян. Співорганізатори – ПМВ УГКЦ, БФ «Карітас С-ДЄ УГКЦ» та паломницька спільнота міста Дрогобича на чолі з Галиною Заячкевич та Людмилою Пушкар. Духовну пожертву Господеві, як пошук Пасхи для кожного зокрема, склали прочани із Львівської та Івано-Франківської областей – майже сотня паломників зустріли світанок Провідної неділі під покровом чудотворного образу Грушівської Божої Матері, якому цього року минає 205 років…

 Піші прощі з Дрогобича до Грушева під духовним провідництвом виконавчого секретаря ПМВ УГКЦ о.Василя Поточняка та директора БФ «Карітас С-ДЄ УГКЦ» о.Ігоря Козанкевича вже стали традиційними, щорічними. А нічна пора робить такі духовні походи винятково сприятливими для осібних розважань, зосередженості спільної молитви і сприйняття пастирських наук.

Ще 1806 року, двісті п’ять років тому, іконописець створив олійними фарбами на полотні образ, на якому зобразив криницю, оточену каліками, та Пречисту Діву Марію, яка згори покриває своїх дітей небесним материнським омофором. Ікону свого часу знайшли на старезній вербі, з-під якої било джерело. І нині – у церкві Пресвятої Трійці села Грушева, що за двадцять кілометрів від Дрогобича, перед вівтарем облаштовано криницю з джерельною водою, а над нею, як прозора небесна хмарка, пливе Пресвята Богородиця у вінку з дитячих усмішок.

…30 квітня о 22 годині – після воскресної молитовної вервиці та напутніх євангельських наук духовного провідника прощі директора БФ «Карітас С-ДЄ УГКЦ» і реабілітаційного центру «Назарет» о. Ігоря Козанкевича – учасники нічної прощі вирушили з Дрогобича до Грушева. «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!» – радісно задзвенів воскресний тропар вуличками нічного міста. І ми, яким дароване Життя вічне, але які через свої гріхи, через невірство і духовну кволість залишаємося «тими, що в гробах», у молитві вирушили у дорогу до Бога, до своєї Пасхи.

А нічні відвідини заміського реабілітаційного центру «Назарет» для узалежнених алкоголем та наркотиками щонайперше були не тільки можливістю короткого перепочинку у дорозі, а передусім – часом публічного розважання у групах над тим, що таке Пасха і які гріхи стають на заваді кожному на шляху до неї, до віднайдення Бога. Такі відверті свідчення, духовні вправи (якщо вголос роздумувати не лише про ідеал, а зокрема про себе) є доброю наукою поборення тих гріховних перешкод, які й не пускають до Бога, до Пасхи.

…На світанку Томиної неділі, видається, навіть яскраві небесні зорі бліднули від сяйва рукотворних ліхтарів, в оточенні яких зустріла придорожна статуя Божої Матері кожного, хто ніс до церкви Пресвятої Трійці свою молитву як пожертву за ласки і поправи. О 6-й годині у парохіальній церкві службу Божу, а відтак і чин водоосвячення відслужив о. Ігор Козанкевич. Ще 1994 року правлячий архієрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ владика Юліян Вороновський посвятив єпархію під покров Пресвятої Богородиці Грушевської – «з усіма церквами, парохіями, монастирями та всіма вірними», передав таким чином у пресвяті материнські руки Божої Матері з Грушева кожного, хто зодягнутий в одіж Її Сина.

…Нічна проща для кожного паломника, у Христі хрещеного і в Христа зодягненого, стала і духовною обновою, щирою пожертвою та каяттям за плями гріхів на одежі нашої святості.

На світлинах:

1. Свята Трійця – вічна криниця Живої Води.

2.Напутні науки о.Ігоря Козанкевича.