Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Праця УГКЦ [111]
Духовні та наукові праці, дослідження [34]
Діаспора та українські церковні спільноти за кордоном [20]
Долі мігрантів [60]
Адаптація та життя на Україні [31]
Літературно-мистецька тема [53]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Міграція » Літературно-мистецька тема

Поетичні мости. У долоньці бабиного літа…

В Івано-Франківську «Об’єднані словом» поети ділилися творчими ужинками

У вітальні часопису «Галичина» відбулася п’ята творча зустріч поетів – аматорів і членів Національної спілки письменників України - з Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Черкаської та Полтавської областей, згуртованих у творчому міжрегіональному поетичному клубі «Об’єднані словом». А підвалини таких поетичних мостів  закладалися у поетичних майстернях в Інтернет-мережі.

Майже чотири десятки авторів привезли до Івано-Франківська свої найяскравіші творчі набутки. А модераторами-ведучими були івано-франківські поетеси Олександра Туєшин (Леся Геник) та Олександра Федорів (Адель Станіславська). Якщо формат роботи попередніх івано-франківських зустрічей був презентаційним і поети  головно представляли свої нові поетичні збірки, то сценарій перебігу листопадового зібрання і значна кількість учасників спонукали авторів до попереднього відбору і демонстрації найбільш вигранених і досконалих поетичних рядків. Тож упродовж чотирьох годин у вітальні «Галичини» звучала поезія в авторському виконанні – духовна, патріотична, лірична,  гумористична, пародійна тощо.

У своїх творчих набутках майстри поетичного слова не обійшли увагою  і тему сучасного заробітчанства - під час зустрічі відбулася дискусія, присвячена не тільки причинам і наслідкам новітньої – четвертої - хвилі української трудової міграції, але й особливостям поетичної творчості заробітчан, у якій взяли участь і представники спільноти колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська.

Ігор ЛАЗОРИШИН.

 

На світлині: Поетичний вернісаж у вітальні «Галичини».

Категорія: Літературно-мистецька тема | Додав(ла): Оксана (05.11.2012)
Переглядів: 1229 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 3
0  
3 Оксана Пронюк "Ой скажи нам, доле"   (10.11.2012 23:53) [Матеріалу]
Ой скажи нам, доле,
Чом сумна-сумна
Скільки твого горя
З’їла сивина?
Нас було багато
В рідній стороні
А тепер поклони
Б’ємо в чужині.
І робити вмію,
І любити я,
Чом все пожирає
З мене чужина?

І не я найперший,
Не останній ти,
Йдуть як у рекрути
Золоті сини.
В’януть, як калина
У світах жінки,
Як роздерте поле
Зранені слізьми.
Доле, моя доле,
Вічна сирота
Ніч як мінне поле
Очі в образах.

Всі вини шукають,
Судять задарма
А мене молитись
Учить чужина.
Боже, ти мій Боже,
Вічно при мені,
Чи то Твоя воля,
Чи зблудили ми?
І ніхто не скаже
Вітер у вікні
А на Україні
Падають дощі…
Сиві як тумани
Мамині дощі
Пригортають діти.
Рідні і чужі.
Ой скажи нам, доле,
Чи то не війна?
Чом нас поховали
Заживо здавна…
І ніхто не кличе
І не плаче дзвін
І нема пошани
Ні мертвим, ні живим!

+2  
2 Любов Долик "Італійська коломийка"   (05.11.2012 13:05) [Матеріалу]
Чорна хмара, чорна хустка
плечі закриває.
Чорна жура, чорна думка
серце пропікає.

Стало жити так нестерпно -
нікуди подітись.
Я в Італію поїду -
статків доробитись.

Ой, заплакали і мати
й діти-ластів"ята
- Як же ми без Вас, матусю,
будем виживати?

Як без маминої ласки,
доброї поради
хто розкаже на ніч казку,
голівку погладить?

- Ой, чекає чужинонька,
чорная робота.
Привезу вам, любі діти,
І долчяри й злото.

Зароблю вам на освіту
і весілля справлю,
куплю хату і машину
щлб жили ви славно.

Як на рідній Україні
непотрібні люди -
то подамя в заробітки -
гірше вже не буде.

Хай там будуть насміхатись
з мене паненята,
Буде євро заробляти
Ваша добра мати.

Не забудьте ж потихеньку
свою рідну неньку...
Бо як стане житись ситно -
чи зболить серденько.

Чи діждете - й повернеться
матір ваша мила?
Отоді лиш не питайте
чом так почорніла...

Твір звучав на обговоренні теми сучасного заробітчанства у поетичній світлиці «Галичини"

+2  
1 Твір Олега Вітовського, який прозвучав на поетичній зустрічі   (05.11.2012 12:55) [Матеріалу]
У буковинському селі на весіллях танцювали чоловічі пари, бо жінки на чужині, на заробітках (З газет)

Пробач, що осінь на душі
І до весни ще так далеко,
А в закордонній пустоті
Живуть згоровані лелеки.

Вони такі ще молоді,
Журливо клином пролетіли,
Ми одне одному тоді
Заглянуть в очі не посміли…

Часи родинні – jй важкі!
За сотні миль – десь там далеко
У закордонній самоті
Любов оплакують лелеки.

Олег Вітовський, м. Заліщики

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[11.06.2024]
Паломницькі вітання пані Лесі Івасиків (0)
[09.06.2024]
Вітання для Люби Саприки з Дрогобича (0)
[08.06.2024]
Паломницькі вітання отцю Євгену Макогону (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024