Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Праця УГКЦ [111]
Духовні та наукові праці, дослідження [34]
Діаспора та українські церковні спільноти за кордоном [20]
Долі мігрантів [60]
Адаптація та життя на Україні [31]
Літературно-мистецька тема [53]
Наша статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Міграція » Праця УГКЦ

10 років українській греко-католицькій громаді італійського міста Болоньї

В неділю, 5 січня 2003 року, відбулося перше Богослужіння для українців-заробітчан Болоньї в церкві святого Антоніо Аббате. Першу Службу Божу відправляв отець Василь Поточняк, тодішній Пасторальний координатор УГКЦ в Італії а надалі духовний пастир болонської церковної спільноти. Відтоді українці в Болоньї мали щонеділі та у великі свята Богослужіння, сповіді, прощі, молитовні та духовно-мистецькі зустрічі при церкві.

10 років – великий відрізок в історії. Для української парохії у чужині – це період творення, становлення, великих випробувань та надій. Те, що спільнота і сьогодні гуртується під Божими куполами – свідчення, що були закладені сильні підвалини з віри і потреби спасіння душі. Церква святого Антоніо Аббате виявилася замалою для українців і вже 15 лютого 2003 року свій покров надала церква святої Катерини – Корпус Доміні, що на вулиці Таґльяп’єтре. Розповідь про створення та  перші роки діяльності болонської спільноти УГКЦ задокументовані в художньо-публіцистичному виданні Оксани Пронюк «Під арками. З життя української громади Болоньї 2003-2006 рр.» У музейній експозиції «Наші в Італії», яку створила спільнота «Пієта,» зібрано багато матеріалів про УГКЦ в Болоньї, збережені атрибути першої Служби Божої, зокрема настільний хрест, скатертина з тетраподу, перше оголошення тощо.

Сьогодні кожен із нас розуміє, якою важливою була дата 5 січня 2003 року – дата Великого почину. Тож щиро дякуємо Богу, отцю Василю Поточняку та усім, хто був у витоків творення: Мирославі Лебідь з Гошева, Марії Бринзі (Тернопіль), Галині та Юрію Моцьо (Дрогобич), Лесі та Тарасу Вахнянин (Львів), Оксані Лазоришин (Ужгород), Ірині та Андрію Ковальчукам (Самбір), Галині Никорович (Косівщина), Оксані та Тарасу Королишин (Стрийщина), Надії Фальбійчук (Івано-Франківщина), Ганні Ковальчук (Червоноград), Марії Бідзілі (Ужгород), Марії Сопушинській (Івано-Франківськ), Вірі Вайді (Тернопіль), Мирославі Старик, Марії Солінко, Ганна Боровець, Лесі Калиті (Львів), Світлані Демид (Гошів), Лідії Кістей (Долина), Надії Вукеті, Марія Панахид (Львів), Марії Бушко, Ірині Лінговській, Лідії Кіпран та багатьом іншим.

Напередодні Різдва віддаємо належне пам’яті, бо у ній задокументовано і той факт, що у 2006 році «в рамках Всеукраїнської прощі родин українська греко-католицька громада італійського міста Болоньї на чолі з отцем Василем Поточняком спільно з «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії на чолі з отцем Ігорем Козанкевичем організували з 7 по 16 липня 2006 року пішу – 240 кілометрову – прощу родин українців, які працюють в Італії, з Самбора до чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері» (Ігор Лазоришин. «Від Самбора до Зарваниці… Хроніка пішої прощі, 2006).

Історія спільноти дуже багата. Окрім Богослужінь при церкві ініціативні миряни провадили церковний хор, молитовні групи "Матері в молитві", духовно-мистецькі вечори (щонеділі), діяла бібліотека, акції милосердя, реалізація духовної літератури, паломництва до святих місць тощо. У 2006 році відбувся урочистий перехід української парохії в нову церкву Санта Марії дел Суффраджіо. У 2009 році отець Василь Поточняк повернувся в Україну і обійняв нове служіння у Пасторально-місійному відділі УГКЦ в Києві. Та "болонський" зв'язок триває: багато колишніх і теперішніх заробітчан об'єдналися навколо свого духовного провідника у паломницьку спільноту і разом організовують духовні заходи для мігрантів та їх рідних в Україні. Зараз болонською спільнотою опікується отець Андрій Жибурський і знаходяться вони в центрі міста - в храмі святого Архистратига Михаїла..

Отож сьогодні свято, яке торкає нас усіх. Тож всвятковуймо подяку і добрі спомини. В одному з перших інтерв’ю на чужині отець Василь сказав: «Церква – моє Небо землі…Українське церковне життя в Болоньї народилося на початку 2003 року. «Небесне» у цьому міста з’явилося уже підчас першої зустрічі з болонськими українцями. Тоді побачив в їхніх обличчях свідомість і відповідальність за створення церковної громади. Вже на перших богослужіннях наші люди виявили відданість духовним потребам…».

Тож бажаємо українській спільноті у Болоньї щиро берегти цю небесність, вияснювати думки і помисли, світити і свідчити вірою, успадковувати від років мудрість та добросердя  і нести у прийдешнє Божу славу. Хай Різдво Боже відбудеться у кожному з Вас і запанує всетворяща Божа любов! Вітаємо з Ювілеєм, спільното Божа! Творимо Вам Многії- Благії Літа.

На світлинах: 1. Оголошення про перше Богослужіння в Болоньї.

2. Свята Літургія в церкві святого Антоніо Аббате для українців греко-католиків у Болоньї. 

3. Храмовий празниу у Болоньї.

4. Шевченкове свято.

5. 5-річниця спільноти Болоньї.

6. Святкування Дня матері у Болоньї.

Категорія: Праця УГКЦ | Додав(ла): Оксана (05.01.2013)
Переглядів: 2150 | Коментарі: 5 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 4
+1  
4 Оксана Пронюк, м. Івано-Франківськ   (09.01.2013 22:41) [Матеріалу]
Події, які відбулися 10 років тому сколихнули пам’ять. Вже двічі перелистую книжку: все таке живе, фотографії – промовисті, за кожною із них ціла історія. Ті перші кроки були такі сильні та відчайдушні, як і прагнення мати свою Церкву у Болоньї, молитися рідною мовою, мати свого священика. Велику ласку зіслав нам Господь – болонською спільнотою опікувався отець Василь Поточняк. Щонеділі добирався з Риму на Богослужіння чемоданом, повним журналів «До Світла». Багато років пройшло, багато змінилося, та все що відбулося там з нашою участю чи спогляданням з часом подорожчало в стократ. Особливе той порив, те горіння служити, прислужитися, бути учасником творення українського острівка у чужині. Ми йшли за лідером, провідником о. Василем, який закладав фундамент ще однієї парохії у Італії (а їх близько сотні постало за його старання!) Тому передовсім вітаю отця Василя Поточняка та всіх активістів-співоргвнізаторів, усю спільноту з історичним Ювілеєм. І дякую Богу за цю дорогу пам’ять, за духовну опіку і порятунок, який надавала наша Церква, за молитовні практики та Літургійне обдарування. За друзів, яких зустріла у Болоньї, за кожний мистецький захід, який творили, аби красити недільний відпочинок. За те, що «Болонья» продовжується на Україні. За те, що вітаю подякою усім-усім, дорогі колишні і теперішні українці греко-католики Болоньї.

+1  
3 Ольга Ленчук, м. Тернопіль   (06.01.2013 21:52) [Матеріалу]
Слава Ісусу Христу!
Вітаю всіх з Новим роком та Різдвом Христовим!
А також здесятиріччям церковної громади у м. Болонья.
Особливі вітання для отця Василя, який був для нас добрим наставником, порадником.
В нашій згуртованій громаді було взаєморозуміння, повага та любов.
Ми святкували всі свята по українському звичаю.
Бажаю в подальшому всі такої єдності.
З повагою Ленчук Ольга

+1  
2 Ольга Шкляр, м. Івано-Франківськ   (05.01.2013 21:15) [Матеріалу]
Вітаю всіх з Новим Роком, з Різдвом Христовим і 10-річчям нашої спільноти у Болоньї!
Особливо вітаю тих, котрі творили цю спільноту.
Бажаю всім здоров"я, миру, злагоди, добра, оюбові.
Хай те збудоване 10 років тому буде у пошанівку до тих під, поки будуть українці в Болоньї.
Найсердечніші вітання отцю Василю Поточняку.
Дякую Богу! Це неможливо забути, скільки душ врятувала наша Церква на чужині.

+1  
1 Марія Перцович, Косівщина   (05.01.2013 20:51) [Матеріалу]
Промінчик Божої благодаті зійшов на українських заробітчан у місті Болонья в січні 2003 року. В цей час утворилася спільнота УГКЦ під орудою о. Василя Поточняка.
Тож з нагоди нашого Ювілею хочу привітати всю спільноту в далекій Італії, особливо у Болоньї.

Шановна спільното!!
Нехай у Вас завжди буде смачна кутя, дзвінка коляда,
ладна Йорданська вода і щира тиха молитва свята!
Щасливого Різдва!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[11.06.2024]
Паломницькі вітання пані Лесі Івасиків (0)
[09.06.2024]
Вітання для Люби Саприки з Дрогобича (0)
[08.06.2024]
Паломницькі вітання отцю Євгену Макогону (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024