В Івано-Франківську постала церква Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ
У день, коли Свята Церква вшановує Пресвяту Богородицю – Царицю Вервиці, в Івано-Франківську на вулиці Степана Ленкавського відбулося освячення церкви Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників івано-франківських єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та івана Слезюка УГКЦ. Модерний диво-храм заввишки 33 метри постав у тому куточку обласного центру між міським озером і Бистрицею Солотвинською, який колись своїми краєвидами і зеленими шатами нагадував оазу на землі. Проте упродовж останніх років то його пригнічували фабричні примари промислового недбальства, то й сьогодні «генпланівська» щільність забудови загрожує оточити цей мікрорайон потворним частоколом бетонних висоток-монстрів. і лише новозбудована церква як Господній оберіг острівцем возноситься посеред зеленої левади і молодого яблуневого саду – з єдиною у місті Хресною дорогою з 14 хрестами-стаціями та єдиним на Прикарпатті пам’ятником українським заробітчанам – і ніби захищає це затишне місце від остаточного поглинання та знищення. Читайте далі...
Сьогодні Ти за покликом свого серця вибрав дорогу прощення, якою йшов Ісус Христос і вів за собою учнів-апостолів. Кожен Твій поступ, думка і молитва мають бути сповнені великою радістю йти за Христом. Твоє паломницьке апостольство є взірцем для струджених, зневірених і потребуючих, світлом і надією на їхній життєвій дорозі, образом Христової любови та послушництва.
Благословляй кожного стрічного. Не пожадай жодної помочі та уваги, а віддпавай сторицею за найдрібнішу пожертву хлібом чи водою. Хто Тобі двері віркриє - переступи поріг, як Христос, хто Тобі ноги обмиє - обдаруй його миром Господнім, хто Тобі постіль встелить - залиши благодать у цій господі. Не дай помітити втому і мозолі Твої, зате дай стрінути, як мандрівника Божого на дорозі спасіння. Дозволь чекати Тебе і творити милосердя Тобі...Читайте далі...
Слава Ісусу Христу! Дорогі паломники, трудові мігранти, люди доброї волі!
Ви можете стати жертводавцем ХІІІ Міжнародної десятиденної пішої прощі родин мігрантів та всіх бажаючих з Самбора у Зарваницю, яка відбудеться 3-12 серпня 2018 р.Б. Це велика ласка і глибоке милосердя. Упродовж десяти днів прочани моляться за своїх жертводавців на вервиці, завершуючи молитви Святою Літургією у Зарваниці. Спільна молитва сотень паломників творить дива. Дякуємо Богу за вас... Читайте далі...
Підготовка до прощі "Самбір-Зарваниця". Практичні поради.
Для тих, хто на прощу піде вперше... "Нехай ніщо Тебе не тривожить і ніщо не лякає Тебе! Бог завжди з нами". Поруч будуть йти люди, нехай навіть не знайомі, але завжди готові подати руку допомоги.
(з часопису "Кана", травень 2013.)
Дорогі паломники, трудові мігранти, люди доброї волі!
Запрошуємо вас 3−12 серпня 2018 р.Б на ХІІІ Міжнародну десятиденну пішу прощу родин мігрантів та всіх бажаючих з Самбора у Зарваницю.
З благословення голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владики Йосифа Міляна духовним провідником прощі є отець Антон Борис, священик Київської архієпархії УГКЦ, керівником прощі − Людмила Пушкар з м. Дрогобича. Тема прощі "Хочемо бачити Ісуса".
Зустріч паломників 03 серпня 2018 р.Б. у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м.Самбора. Початок Літургії о 07.00. Вихід з Самбора о 09.30.
Маршут прощі пролягає через Свято-Успенську Унівську Лавру, Монастир Вознесіння Господнього отців Василіян у Золочеві.
>Стараннями спільноти колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська та церковної громади на чолі з парохом о.Ігорем Пелехатим на території новозбудованого храму Блаженних священномучеників Івано-Франківських єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ на вулиці Степана Ленкавського спорудили і освятили стелу пам’яті про четверту хвилю української трудової міграції. Символічну композицію з кованого металу, увінчану хрестом і двобічною вітражною іконою Матері Божої Оранти та візуально схожу на застигле полум’я свічки, встановили біля центрального входу до храму. Стела – не лише нагад про новітнє українське заробітчанство, але й набат – дзвін на сполох про його гіркі суспільні наслідки...Читати далі...
Нічна проща мігрантів та їх родин Львів-Страдч, або Бог говорить зі мною на різні теми.
Це не був холодний дощовий осінній вечір і ніхто не говорив тобі: "Та куди ти знову на ніч в таку погоду, коли "добрий господар і собаку на вулицю не випустить"!
Це були знайомі і не знайомі, але такі милі серцю люди, яких декілька місяців тому ти не знав, тобі не було відомо, що одними й тими ж дорогами можна ходити по-різному...
Що бувають походи, коли зорі в калюжах стають непомітними, а погляд твій тримається, як орієнтира, хреста попереду колони, коли серце з Волі Божої відкривається для чогось зрозумілого і дуже важливого лише для тебе. Дякую Господу Богу та Матінці Божій за опіку!.. Читайте далі...
Ніч проти понеділка, слава Богу, минулася. Лежати в лікарні біля вікна - то є очевидна перевага, але я тої ночі так не думала. На небі картина, як у Тараса Шевченка: «Серед неба ходить білолиций». Місяць тої ночі був повний, ходив-гуляв, а коли, певно, змучився, то став собі навпроти вікна, біля якого на лікарняному я намагалася якраз заснути. Наче ті мишки, що Круть та Верть, одна вовтузилася тої ночі за двох на своєму ліжку: то з одної сторони вляглася, то на протилежну пересунулася, то посередині думала якось приміститися. Вмощувалася до ранку, слоники уявні рахувала, молилася навіть - нічого не допомогла! Я вже грішним ділом думала, що по голові дали там, де сон зберігається, і в результаті такого давання мій сон утік від мене назавжди...Читайте далі...
Неділя. Гарний день в принципі, а влітку і поготів. І в мене гарний день. Сильні кепські симптоми відійшли, і я вже цікавлюся іншим. Найперше мамі зателефонувала. Нафантазувала, звісно, що мені добре йдеться. Спиталася, як їй вдома. Каже, що спекотно, а нанині був сильний дощ. Та моя мама все більше хоче знати, як мені? І я много всякого вифантазовую, боюся, щоб собі не проговоритися. І мені вдається не зізнатися, де я є насправді...Читайте далі...
