На календарі 5 серпня і субота. Ще лікарняні процедури в мене не розпочалися. Стан мій наразі трохи стабілізувався. Мене вже зранку провідали Василь та Юрій. То представники нової реформованої поліції. Прийшли до мене в лікарню, принесли фрукти, печиво, воду, сок, кисломолочні продукти. Я сама приємно здивувалася, а Оксана все наше здивування виголосила вголос. Найперше, Василя та Юрія цікавило, чи щось я знаю/пригадала у своїй справі. Пробую щось згадати. Пригадую, як вляглася. Заснула. Рухи коло себе. Словесне спілкування. Я на землі, і мене той Хтось каменем товче по голові. Голосно кричу. Не відразу перестає поганий Хтось мене бити. Обличчя не відтворю, але, здається, впізнала би. А ще той Хтось чоловічого роду. Худорлявий. Здається, не велетень. І не брюнет. Говорив українською мовою нашого, західного, варіанту. Ото і все, що я пригадала...Читайте далі...
7 жовтня мала нагоду, дякуючи паломницькому центру "РАФАЇЛ", відвідати Маріїнський відпустовий центр у Зарваниці, подякувати Богородиці біля чудотворної ікони, помолитись біля могили отця Василя Поточняка, молитовно пройти Хресну Дорогу, а також відвідати монастир студитів у Зарваниці. А зараз все по порядку... Читайте далі...
3 серпня цього року був гарний літній день. Бог нагородив його і сонечком, і рясним літнім дощиком. Я в принципі слякоту, дощову холоднечу не дуже люблю, а літній дощик - то є приємний виняток, особливо, коли земля, пригріта сонечком, перетворилася в суцільний порох, а дощик з неба як проллється і зробить таке генеральне прибирання, що ніякій людині не під силу так гарно вимити міста і села - цілу Україну!..Читайте далі...
Минулого тижня у місті Самборі на Львівщині відбулася підсумкова нарада координаторів Міжнародної десятиденної пішої прощі «Самбір-Зарваниця під керівництвом духовного провідника паломницької спільноти священика Київської архієпархії УГКЦ Антона Бориса. Прикарпаття представляла співзасновник спільноти колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська Ольга Шкляр. Окрім аналізу плюсів і мінусів перебігу цьогорічного дванадцятого серпневого духовного походу із Самбора до Зарваниці, йшлося і про можливі деякі зміни наступного року власне у традиційному форматі перебігу самої прощі через об’єктивні технічні причини прокладення нового маршруту, а головно – через бажання наповнити прощу новим змістом. Такі духовні підвалини – несення правди про сучасне заробітчанство, десять днів пішого ходу, три області, обов’язкове залучення до ведення прощі різновікових прочан і трудових мігрантів та ін., були закладений ще 2006 року засновником прощі родин мігрантів і багаторічним провідником світлої пам’яті о.Василем Поточняком...Читайте далі...
Можу писати про прощу щодня. Бо, дякувати Богу, пам'ятаю кожну мить її, кожен порух душі. І хочу щоб ця хода тривала. І щоб поруч ішли інші.
Коли керівник групи під час прощі попросила написати враження, все вмістилось у декількох словах. Тепер - більше. Кожного Господь покликав сюди по-своєму. Вже вдома побачила на минулорічних відео знайомі обличчя. Я ж ішла вперше. Не було важко. Думала про те, як Ісус ішов на Голгофу, оточений вороже налаштованим натовпом, де не подавали води, не пропонували нести ношу, не усміхались, де ніхто не проколював болючих мозолів, щоб полегшити страждання, а замість панамки - терновий вінок... Ми покутували свої гріхи. Він - гріхи мільойонів нас!...Читайте далі...
Минуло, здається, вже доволі багато часу від дня закінчення пішої прощі із Самбора до Зарваниці, щоб зваживши та обдумавши все, я змогла поділитися своїми враженнями. І скажу вам: це було неймовірно! Сотні кілометрів під палючим сонцем та дощем, по ґрунтових дорогах та асфальті, через гори та долини, міста та села вели нас, відчайдушних та безстрашних паломників, до Божої Матері. І лише з її допомогою нам вдалось не просто досягти свої мети, а зробити це, незважаючи на усі труднощі та перешкоди, із нестримним духовним натхненням, творчістю, веселощами та радістю в серцях кожного з нас... Читайте далі...
Святою Літургією у соборі Зарваницької Божої Матері УГКЦ Марійського духовного центру «Зарваниця» на Тернопільщині завершилася ХІІ Міжнародна десятиденна піша проща родин мігрантів і всіх охочих із міста Самбора на Львівщині, яка тривала з 4 по 13 серпня. Протяжність прочанського маршруту, за нашими підрахунками, сягнула не менше 350 км і була однією з найдовших з-поміж усіх попередніх прощ. Організатори паломництва – Пасторально-міграційний відділ УГКЦ на чолі з єпископом-помічником Київської архієпархії УГКЦ владикою Йосифом Міляном та прочанські згромадження міст Дрогобича, Самбора, Львова та ін., а також спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська. Духовний провід цьогорічної прощі очолював священик Київської архієпархії УГКЦ о. Антон Борис у співслужінні з парохом греко-католицької громади села Слобідки Тисменицького району о. Мирославом Пронюком, а також – о. Ярославом Мельничуком із села Старого Угринова на Калущині – Івано-Франківської архієпархії УГКЦ і о. Євгеном Макогоном із Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ...Читайте далі...
Подячною Літургією у соборі Зарваницької Божої Матері Марійського духовного центру "Зарваниця" завершилася ХІІ Міжнародна десятиденна піша проща родин мігрантів, яка тривала з 4 по 13 серпня 2017 року Божого. Проща організована Пасторально-міграційним відділом УГКЦ та паломницькою спільнотою, проходила у рамках Ювілейного року Патріарха Йосипа Сліпого. Маршрут прощі проліг через Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області. Читайте далі...
