90 роки були найбільш складними для тих, хто виїхав за кордон. Єдине, що спасало і тримало, – це віра. Віра людей – це величезне щастя. Саме віра багатьох врятувала від того, що вони не зійшли з розуму. Був період, де на тиждень нам доводилось двох людей відправляти додому або в лікарню з психічними розладами. Коли я починав своє служіння, було лише дві церкви: один священик служив в Римі, а другий в Неаполі, куди доїжджав щодругої неділі. Через Церкву на початках полагоджувалося все – від вироблення документів, до медичних довідок, лікарень, житла, грошей тощо. Тепер у 130 містах є храми, які обслуговують 50 священиків. Церква трохи зупинила цю проблему: є вже якась інформаційна діяльність, опіка, служба «Карітасу»... Читати далі...
Ми з вами на порозі Нового 2011 року Божого. Це свято приходить до нас у часі Різдвяного посту – у добрій нагоді призадуматись, зважити і проаналізувати: як ми прожили рік, що прощається з нами. Що втратили а що набули? Чи побагатіли духовно?
Розважмо і ми: яким був духовний 2010? Хто долучився цього року до нашої паломницької родини, мав змогу побувати на зустрічах та прощах, організованих Пасторально-місійним відділом УГКЦ. Такі зустрічі організовувалися для мігрантів, їхніх родин та паломників і відбувалися щомісячно у місті Дрогобичі, виїзні у містах Івано-Франківську, Болехові, Самборі, Тернополі, Львові. Ці зустрічі духовно скріплювалися пішими нічними прощами до Грушева, Страдчу. 2010 рік запам’ятався ювілейною десятиденною пішою прощею родин мігрантів із Самбора до Зарваниці та першим фестивалем паломницької творчості «Покликання», що відбувся у Зарваниці 14 серпня... Читати далі...
Минулої суботи, 25 грудня, у «Карітасі» відбулася вже друга зустріч мігрантів та членів їх родин.
Міграційні процеси, рівень життя в Україні призвели до того, що багато наших людей виїхали працювати за кордон в пошуках кращого життя. В розумінні пересічного громадянина мігранти – це ті люди, які добре влаштувалися за кордоном, можуть собі дозволити жити в Україні заможніше, ні в чому собі не відмовляючи. Але ніхто не знає реалій життя заробітчан, того, що їм доводиться там пережити, перетерпіти, щоб досягти, хоч частково, того, за чим туди їдуть. Досить часто наші люди працюють в поганих умовах, терплять приниження їх гідності. Все це вони таять в собі, нічого нікому не розповідаючи, мовляв, їм і так ніхто не повірить і не зрозуміє їх.
Зустрічі заробітчан і членів їх родин, які БФ «Карітас» проводить раз в місяць (останню суботу місяця), є, власне для того, щоб якось підтримати цих людей в морально-психологічному плані... Читати далі...
21 грудня в Тисменицькій районній бібліотеці відбувся круглий стіл «Проблемні аспекти сучасного українського заробітчанства» за участю представників районної ради, методистів-психологів відділу освіти, соціальних педагогів шкіл району, товариства Червоного Хреста та спільноти колишніх заробітчан «Пієта». Це плановий захід тендерної програми, яку виграв бібліотечний колектив. Програма включає глибинне дослідження проблеми міграції, організації Онлайн-спілкування із заробітчанами, ознайомлення із музейною експозицією «Наші в Італії» тощо.
Як на мене випадковості тут немає. Власне цей колектив вперше зініціював проведення презентації антології творчості заробітчан «Світло на чужих стежках» ще у 2006 році. Отець Василь Поточняк, благословляючи цей захід, надіслав такі слова: «Нехай Всевишній Господь благословить читацьку аудиторію Тисменицької бібліотеки поглибленим дослідженням і не поверхневим судженням феномену новітньої еміграції в Італії. Спасибі організаторам та учасникам презентації. 26.06.2006 р., Рим, Італія». За... Читати далі...
Розділити біду ближнього… Що робить для цього кожен з нас? Зараз заглянь у своє духовне дзеркало. Що бачиш? Людину, яка «фільтрує» ближніх, яким допомагає, чи людину, яка у кожному бачить Христа (читай Мт. 25, 31-46)? Люди збайдужіли, на чужу біду реагують сухо і холодно. Заспокоюють себе думкою, що вони і так не в силі допомогти всім. А чи не за кожен випадок спитає Господь?! Ми звиклі до повідомлень про потребуючих та хворих в пресі, на мас-медіа… І як реагуємо? Чи може бути випадковою хоча б одна така інформація? Адже у Господа не має випадковостей!..
Свята постать чудотворця Миколая, архієпископа Мир Лікійського, вшановується Святою Церквою не за написання великих духовних творів, повчань, канонів і т.д., а за таємницю милосердного серця... Читати далі...
Відповіді українок-заробітчанок на публікації з газеті "Експрес"
Воно якось ні по-Божому, ні по-людськи не годиться так зневажати свій народ. Виставляти на показ свою розпусту хіть і очорнювати інших. Допоки ми мовчатимемо, подібні Віри Гродецькі будуть вправлятися у брехні. Кому це вигідно? А тим, хто хоче звільнити Україну від українців.
Пропонуємо вам листи-відвертості заробітчан Болоньї - відповіді на статті газети "Експрес". Вони емоційно напружені, бо у них біль і пережиття. Але у них є найбільше - бажання свідчити правду.
Під цими листами підписалися українки-заробітчанки Болоньї: Тетяна Пашковська, Раїса Корженко, Ольга Струтинська, Оксана Семотюк, Алла Резнік, Ірина Сухаревська, Галина Никорович, Неоніла Херсонська, Богдана Когут, НАдія Штойко, Зінаїда Вайнгерт, НАталія Нікішина, Ніна Яценко, Софія Фіалка та Стефанія Ярич.
Не називаю її раєм... тої Італії.
(майже за Т.Г. Шевченком)
Ми – українки-заробітчанки, що працюють в італійському місті Болонія, хочемо висловити своє обурення з приводу серії статей "Мафія, піца і я", та "Мафія, піцаі секс", надрукованих в газеті "Експрес" за 28 жовтня, 4, 18та 25 листопада цього року журналісткою Вірою Гродецькою про нашу працю і перебування в Італії... Читати далі...
Я стою перед образом Богородиці Милосердної, де Матір Божа міцно тримає людину за руку. Ноги людини знаходяться в пащі диявола, древнього змія, з пащі якого виривається пекельний вогонь. На руках Богородиця тримає Дитятко Ісуса, перед яким стоїть святий Ангел і тримає кошик людських душ, запалених вогнем Святого Духа. Ісус бавиться цими душами. Ангели восьмого і дев’ятого ангельських хорів прислужують Діві Марії і Ісусу.
Цей образ найбільш точно відображає нашу дійсність. Людина знаходиться між добром і злом. Коли людина дивиться з довір’ям і молитвою в сторону Богородиці і Ісуса – Марія міцно тримає її. Мала пляма гріху віддаляє нас від Бога і ми стаємо беззахисними. Зразу попадаємо під владу сатани, в його пекельну пащу, де крім тьми, болю, жорстокості і скреготу зубів немає нічого. Ми маємо позбутися ненависті та злоби. Станьмо порожньою посудиною для Божої любові, зосередьмося лише на любові до Бога і своїх ближніх. Серце любить лише з Богом... Читати далі...
Дорогі сестри і браття у Христі,
Минулої 
21 грудня 
Розділити 
Воно якось ні по-Божому, ні по-людськи не годиться так зневажати свій народ. Виставляти на показ свою розпусту хіть і очорнювати інших. Допоки ми мовчатимемо, подібні Віри Гродецькі будуть вправлятися у брехні. Кому це вигідно? А тим, хто хоче звільнити Україну від українців.
