Українська поетеса з Іспанії презентувала заробітчанський альманах
У світлиці часопису «Галичина» завдяки старанням поетклубу «Об’єднані словом» з міста Івано-Франківська та літоб’єднання «Наше слово» з Мадрида відбулася зустріч з Галиною Коризмою - українською заробітчанкою в Іспанії, уродженкою села Замулинців на Коломийщині, поетесою і співредактором та упорядником поетичного альманаху «Наше слово». Автори передмови до другого випуску альманаху – літредактор видання Валентина Гуменюк з Тернопілля та поетеса Леся Геник, чільник Івано-Франківстького міжрегіонального поетклубу «Об’єднані словом». До альманаху, який побачив світ в одному з прикарпатських видавництв, увійшли твори двадцяти семи українських авторів – як членів НСПУ та аматорів, які живуть чи працюють в Іспанії, так і поезії митців слова, які не представляють українську трудову міграцію в Іспанії. Зокрема, тринадцять наших краян з різних районів Івано-Франківщини і стільки ж авторів із Тернопільщини - завдяки потужній організаційній харизмі Галини Коризми, представили свої творчі надбання у виданні, яке можна образно назвати «заробітчанською дорогою додому», а два його томи - антологією поетичної творчості українських трудових мігрантів Іспанії...Читайте далі...
Завдяки праведному митрополиту Андреєві Шептицькому та місійній праці редемптористів, яких він запросив до України у 1913 році, Матір Божа Неустанної Помочі, прославлена в однойменній іконі, стала відомою і в нашому народі. Відтоді на її честь було зведено багато храмів, у 1927 році засновано Братство Матері Божої Неустанної Помочі, видано наукові праці, публікації, зокрема відомий твір бл. Василія Величковського «Історія чудотворної ікони Матері Божої Неустанної Помочі» та написано літургійні тексти...Читайте далі...
>Стараннями спільноти колишніх заробітчан Італії «Пієта» міста Івано-Франківська та церковної громади на чолі з парохом о.Ігорем Пелехатим на території новозбудованого храму Блаженних священномучеників Івано-Франківських єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ на вулиці Степана Ленкавського спорудили і освятили стелу пам’яті про четверту хвилю української трудової міграції. Символічну композицію з кованого металу, увінчану хрестом і двобічною вітражною іконою Матері Божої Оранти та візуально схожу на застигле полум’я свічки, встановили біля центрального входу до храму. Стела – не лише нагад про новітнє українське заробітчанство, але й набат – дзвін на сполох про його гіркі суспільні наслідки...Читати далі...
У Косівському видавництві «Писаний Камінь» побачив світ другий випуск літературного альманаху «Наше слово», який започаткували і творять наші трудові мігранти в Іспанії під редакторством Валентини Гуменюк з тернопільського села Ланівці та Галини Коризми з села Замулинці на Коломийщині. Збірка вийшла з передмовами чільниці Івано-Франківського міжрегіонального поетклубу «Об’єднані словом» поетеси Лесі Геник та літературного редактора альманаху Валентини Гуменюк з Іспанії...Читати далі...
Нічна проща мігрантів та їх родин Львів-Страдч, або Бог говорить зі мною на різні теми.
Це не був холодний дощовий осінній вечір і ніхто не говорив тобі: "Та куди ти знову на ніч в таку погоду, коли "добрий господар і собаку на вулицю не випустить"!
Це були знайомі і не знайомі, але такі милі серцю люди, яких декілька місяців тому ти не знав, тобі не було відомо, що одними й тими ж дорогами можна ходити по-різному...
Що бувають походи, коли зорі в калюжах стають непомітними, а погляд твій тримається, як орієнтира, хреста попереду колони, коли серце з Волі Божої відкривається для чогось зрозумілого і дуже важливого лише для тебе. Дякую Господу Богу та Матінці Божій за опіку!.. Читайте далі...
Ніч проти понеділка, слава Богу, минулася. Лежати в лікарні біля вікна - то є очевидна перевага, але я тої ночі так не думала. На небі картина, як у Тараса Шевченка: «Серед неба ходить білолиций». Місяць тої ночі був повний, ходив-гуляв, а коли, певно, змучився, то став собі навпроти вікна, біля якого на лікарняному я намагалася якраз заснути. Наче ті мишки, що Круть та Верть, одна вовтузилася тої ночі за двох на своєму ліжку: то з одної сторони вляглася, то на протилежну пересунулася, то посередині думала якось приміститися. Вмощувалася до ранку, слоники уявні рахувала, молилася навіть - нічого не допомогла! Я вже грішним ділом думала, що по голові дали там, де сон зберігається, і в результаті такого давання мій сон утік від мене назавжди...Читайте далі...
Він - священик Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, був першим пасторальним координатором українців греко-католиків в Італії, засновником і головним редактором першого українського журналу Апостольської візитатури УГКЦ «До Світла» в Римі, екзекутативним секретарем Пасторально-міграційного відділу УГКЦ в Києві, творцем і багаторічним духовним провідником десятиденної пішої прощі родин мігрантів «Самбір-Зарваниця»… А після важкої недуги відійшов у засвіти 2015 року. о.Василю було всього сорок два, і цьогоріч виповнилося б лише двадцять років з часу ієрейських свячень, та світло від його священичого подвижництва і досі оживляє духовне життя тих, хто його знав – рідних, друзів, учнів, прочан…Читайте далі...
У неділю, 15 жовтня 2017 року, сотні українських емігрантів урочисто зустріли копію чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, яка протягом тижня перебуватиме у соборі Святої Софії у Римі. Перед цим образ побував у Ватикані, де Святіший Отець Франциск поблагословив для ікони корони. «Святий Дух зволив, аби ця ікона прибула сюди. Сьогодні Святіший Отець перед Літургією благословив корони для цієї ікони. Тому ми зараз єднаємося у цьому благословенні та молитві. Також кожен може приступити до ікони, поцілувати, торкнутися та промовити слова молитви зі свого сумління та серця: "Пресвятая Богородице, спаси нас!"» – сказав Судовий вікарій та голова Митрополичого трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії о. Роман Дутчак, який з іншими членами делегації привіз ікону із Зарваниці до Рима...Читайте далі...
