Свідчення учасників
пішої прощі родин мігрантів Самбір-Зарваниця
«В Італію на
заробітки я поїхала, тому що сини розпочали навчання і в мене не було
можливості його оплачувати», - говорить пані Анна. - Заробітчанство затягує як
трясовина. Спершу я думала, що попрацюю один-два роки і повернуся назад, але,
на жаль, чим більше я там була, тим більше, приїжджаючи в Україну, у мене
виникали проблеми, а для їх розв’язання потрібні були гроші. І я знову
верталася»...Читайте далі...
Надія Князев, друковано в інформаційному порталі Калуша
5-14
серпня Пасторально-місійний відділ Української Греко-Католицької Церкви вшосте
організовує десятиденну Міжнародну пішупрощу мігрантів і їх родинвід
Самбора до Зарваниці загальною відстанню 240 км.
Україна як
держава заробітчанам майже не допомагає. Україна, за Конституцією правова,
демократична і соціальна держава «розписалася» у своїй непрофпридатності як
тільки її громадянин задумався про заробітки. Прикро вголос визнавати, але
інші держави набагато більше допомагають нашим співвітчизникам, бо Україна, яка
неспроможна була своїм громадянам зарадити вдома, не дуже прагне опікуватися
ними і надалі...Читайте далі...
Прочани біля
храму Різдва Пресвятої Богородиці й готуються вирушати в паломництво
5 серпня Божественною Літургією у храмі Різдва
Пресвятої Богородиці у м. Самборі розпочалась 10-денна піша проща
Самбір-Зарваниця. Цьогоріч у паломництво вирушили близько 300 осіб...Читайте далі...
Софія Стахнів, друковано в католицькому часописі "Credo"
Часто
перебираючи різноманітні речі, обираєш для себе те, що тобі потрібно. Так і Бог
веде туди, де хоче нас бачити. Згадую, як Господь дав мені щастя йти
прочанською дорогою, ніби дорогою життя… довгою, тернистою, але такою щасливою...Читати далі...
Іванна Рижан, друковано в газеті «Українське слово»
Дорога… Скільки
їх у нашому житті! Важливо знати, куди ідемо, з чим ідемо, за Ким ідемо.
Ступаємо крок, потім другий, здається, що ще так багато попереду шляху, але
Господь бере тебе за руку і ти, по-дитячому довіряючи Його тихій любові, ідеш
назустріч своєму щастю. Можливо, і
важко, а часом і боляче ступати на «мозолі своїх гріхів», але тоді Бог бере
тебе на руки і несе… Ти відпочиваєш у Його обіймах і не зауважуєш втоми, бо
Господня любов така велика, що охоплює усе твоє єство і воно працює у ритмі
цієї любові.
Небо у душі і
віра в те, що є сенс у жертві, яку складає кожен і усі разом на вівтар Істини,
поєднали нас, таких різних і таких єдиних, у цю духовну родину через Марію до
Христа...Читати далі...
Враження про нічну пішу прощу Львів-Страдч 28-29 травня 2011 р.Б.
Валентина ДУНЕВИЧ, м. Івано-Франківськ
Це моя п’ята проща. Кожна із них була
по своєму особлива. Нічна проща Львів-Страдч була досить легкою. Оскільки ніч дала
змогу поєднатись з Богом у щирій молитві. До Страдчу йшлося легко – нас вела і ріднила
любов до Господа.
У дорозі панувала дуже затишна
атмосфера, була така піднесеність і водночас спокій на душі, здавалося, ніби сама стаю небом. Це спонукало до щирої молитви, до відкритості перед Богом. Уночі
кожен міг переосмислити свою поведінку, свої вчинки, наміри і таким чином
попросити вибачення у Всевишнього. Напевно саме так ми переконуємось, що без
Божої помочі нам ніяк не вижити духовно. В цьому переконалась і я... Читати далі...
З благословенням глави Пасторально-місійного відділу УГКЦ єпископа-помічника Київської архиєпархії владики Йосифа Міляна у селі Гошеві Долинського району відбулася традиційна зустріч колишніх і теперішніх заробітчан, їх родин, учасників традиційних піших прощ з Самбора до Зарваниці та всіх охочих вірних. До двох з половиною сотень вірних з Львівщини та Івано-Франківщини упродовж доби молилися до Гошівської Божої Матері та розважали про сучасні виклики християнського подружжя. Серед співорганізаторів зустрічі – БФ «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ» та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта», що функціонує при МХЦ ім. Дона Боско міста Івано-Франківська... Читати далі...
Ігор ЛАЗОРИШИН, журналіст обласної газети "Галичина"
З 31 грудня 2010 року по 1 січня 2011року у місті Києві вперше (після Дрогобича, Самбора, Івано-Франківська, Львова та Тернополя) за ініціативою Пасторально-місійного відділу УГКЦ відбувся форум трудових мігрантів «Збережімо українську родину» - до столиці України, щоб зустріти Новий рік у спільній молитві подяки і прошення з’їхалися колишні і теперішні заробітчани, їх рідні, близькі, друзі та всі охочі із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Донецької областей, з міст Одеси і Києва. Та навіть попри першину такого заходу у столиці і той факт, що глава УГКЦ Любомир Гузар не тільки благословив заробітчанський форум, але й вшанував особистою присутністю, жодна з чисельних українських інституцій, які декларують на словах переймання проблемами суспільних наслідків новітнього заробітчанства (окрім Пасторально-місійного відділу УГКЦ), не відшукали можливостей у спільній молитві благати Господа про порятунок українських родин... Читати далі...
- Які враження у Вас викликала зустріч Нового року?
Цей Новий рік був для мене особливим. Зустрічала його з людьми, у яких глибокий духовний світ. До цього часу мої зустрічі Нового року виглядали приблизно так: це був похід з друзями на Новорічну Ялинку, дискотеки, відвідування родичів. Усе проходило однаково. Тут я зустріла дуже багато нових людей, а також побачилась із тими, з ким ішла на прощу.
- Чи ця десятиденна піша проща із Самбора у Зарваницю мала якийсь вплив на Ваше життя?
Проща на мене вплинула дуже позитивно. Я зустріла людей, зокрема священиків, у яких глибокий духовний світ, я побачила цей світ. Такі особи притягують, і їх є, на жаль, мало... Читати далі...
Зустріч емігрантів в Києві залишила багато спогадів. Звичайно, велике враження справив новорічний Київ, який зустрів нас палаючими вогниками, передноворічнесум’яття…Але не це головне.
Збираючись у Київ, я до кінця не усвідомлювала сутності таких зустрічей, хоча знала, що вони відбуваються щомісяця. Тема емігрантства для мене не була до кінця усвідомленою. Дякуючи Богові, мої батьки не були змушені виїжджати за кордон. Хоча в родині і серед знайомих є емігранти, але не доводилось чути відвертих розмов і вникати в суть проблеми.
Велике враження справила зустріч із Блаженнішим Любомиром. Його слова йшли із глибини серця, це були власні спогади, які доторкнулись душі кожного присутнього. Слухаючи про власний досвід життя за кордоном, на очах з’являлися сльози і, мабуть,назавжди залишаться в пам'яті слова Глави УГКЦ: «Вітаю Вас вдома»... Читати далі...
Надія Князев,
Сайт Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ
З благословенням глави Пасторально-місійного відділу УГКЦ єпископа-помічника Київської архиєпархії владики Йосифа Міляна у селі Гошеві Долинського району відбулася традиційна зустріч колишніх і теперішніх заробітчан, їх родин, учасників традиційних піших прощ з Самбора до Зарваниці та всіх охочих вірних. До двох з половиною сотень вірних з Львівщини та Івано-Франківщини упродовж доби молилися до Гошівської Божої Матері та розважали про сучасні виклики християнського подружжя. Серед співорганізаторів зустрічі – БФ «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ» та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта», що функціонує при МХЦ ім. Дона Боско міста Івано-Франківська... 
З 31 грудня 2010 року по 1 січня 2011року у місті Києві вперше (після Дрогобича, Самбора, Івано-Франківська, Львова та Тернополя) за ініціативою Пасторально-місійного відділу УГКЦ відбувся форум трудових мігрантів «Збережімо українську родину» - до столиці України, щоб зустріти Новий рік у спільній молитві подяки і прошення з’їхалися колишні і теперішні заробітчани, їх рідні, близькі, друзі та всі охочі із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Донецької областей, з міст Одеси і Києва. Та навіть попри першину такого заходу у столиці і той факт, що глава УГКЦ Любомир Гузар не тільки благословив заробітчанський форум, але й вшанував особистою присутністю, жодна з чисельних українських інституцій, які декларують на словах переймання проблемами суспільних наслідків новітнього заробітчанства (окрім Пасторально-місійного відділу УГКЦ), не відшукали можливостей у спільній молитві благати Господа про порятунок українських родин... 
- Які враження у Вас викликала зустріч Нового року?
Зустріч 
