Василь Худицький «Дзеркало тижня. Україна» №31, 02 вересня 2011

Більш як сто років минуло відтоді, коли перші українці виїхали до Канади в пошуках роботи… То були мешканці села Небилів Рожнятівського району Івано-Франківської області Василь Ілиняк та Іван Пилипів. Згодом за ними подалися інші. Так було започатковано масову еміграцію до Канади. Потім була Аргентина, Австралія, США. І ось представники вже четвертої емігрантської хвилі оселяються у США, Італії, Польщі, Німеччині, Росії... Сьогодні ніхто не знає точної цифри, скільки українців виїхало з України. Лише в Італії, за неофіційними даними, близько 700 тисяч наших заробітчан. Більшість з них — нелегально. І в Україні до цього вже звикли. Влада може бути задоволена: заробітчани рятують економіку України. Погано лише дітям, які роками залишаються без батьків... Читайте далі...

Наталія Оленюк, Італія

Словами з цієї статті я не хочу ще раз доводити, що життя в Італії сіре, з присмаком розчарування, самотності та безнадії (слова з одного коментаря на лист читачки). Я не хочу ще раз писати, що в цій країні ми без прізвища. Мене в селі, де проживаю кличуть «бьонда». Працюємо як роботи-автомати. Ніхто не прислухається до нашої думки. Я не хочу повторювати слів з інших листів-статей моїх співвічизниць. Сама знаю та саме це пережила. Не хочу плакати в цьому листі, та переводити все на сумні ноти. Я хочу поділитись досвідом, як я долаю «розчарування» та «безнадію»...Читати далі... 

Лариса СИЧ, Рим

      Перші важкі краплі дощу наполегливо гупали у парасолю. Починався італійський немилосердний дощ.. Галина знала добре, що таке дощ в Італії. За тринадцять років свого перебування тут багато води стекло по її парасолі. Але сьогодні ці віщі краплі її не лякали. Їй би добігти до станціїї метро та пірнути у підземелля. Сьогодні ця натоптана дорога була легкою та радісною. Син Віталій погодився приїхати до неї...Читайте далі... 

Іванна Рижан

Свідчення учасників пішої прощі родин мігрантів Самбір-Зарваниця

Алла Резник, Болонья, Італія

Хочу розповісти історію, яка трапилася зі мною, і в яку навіть важко повірити. Але це насправді було. Я, як і тисячі наших жінок, працюю в Італії. Багато подій відбулося за ці роки, але немає нічого, про що би можна було згадати з задоволенням. Наймит – він і є наймит. І мало знайдеться італійців, які тебе будуть вважати за рівноцінного члена суспільства...Читайте далі... 

Людмила СТРАЖНИК.  Друковано в газеті "Галичина»

Алла Градова: На чужині мало кому вдається стати своїм

У цій незнайомій країні заміж виходять пізно, але встигають народити багато дітей

 Де лиш нема нині нашого українського люду: в італіях-іспаніях, америках, канадах і навіть у далекій Ірландії. В її столиці Дубліні та на околицях знайшли прихисток, легально й не дуже, понад 300 наших співгромадян. Одна з них — Алла Градова. Десять літ тому вона, маючи в обласному центрі невеликий квітникарський бізнес, зважилася шукати ліпшої долі в світах. Але рідна земля манить, каже, як магнітом, тож літню відпустку проводить на Прикарпатті. Навідується і до городенківської родини Соловчуків. Одного такого дня пані Алла й стала моєю співрозмовницею...Читати далі...

Оксана ПРОЦЮК, «Галичина»

Михайло Петруняк: Прикарпаття дбає про позитивний імідж України за кордоном

Подаємо інтерв’ю з членом президії Української всесвітньої координаційної ради, членом Світового конгресу українців, заступником голови Міжнародного громадського об’єднання «Четверта хвиля» (представник від Європи) та редактором газети «Європейський українець» п. Михайлом Петруняком.

Ви належите до тих, хто лобіює інтереси українців і України за кордоном. Розкажіть, як усе починалося?...Читати далі...

Яке щоденне життя жінки легкої поведінки? Що вона говорить, чим займається, який у неї стосунок з Богом?

 «Уявляв, що повія – це людина, котра усіма думками заглиблена у порнографію, еротику, статевість, вона хвора, не дбає про себе, а займається цим із бажання, чи примусу», – говорить о. Василь Поточняк, сьогодні виконавчий секретар ПМВ УГКЦ, колишній Пасторальний координатор українців греко-католиків в Італії, на практичному місійному семінарі для семінаристів УГКЦ, котрий відбувся у кінці червня 2011 р. у Львівській духовній семінарії Святого Духа...Читати далі...

Іванна Рижан

Заробітчанство має свої вимоги і виклики, свої потреби і очікування, свій біль і свою рану. Про працю, особисті переживання, очікування людей від духовного провідництва розповідали свідки на практичному місійному курсі для семінаристів УГКЦ, який нещодавно відбувся у Львівській Духовній семінарії Святого Духа…Читати далі…

Іван Босняк, друковано в газеті «Вперед»

 Долі і болі

Вірю: і моїм терпінням прийде кінець

Шановна громадо! Хочу представити на ваш розсуд свій життєпис і проблеми, які звалилися на мою голову за останні десять років. Важко писати про себе, особливо на тлі того, що діється довкола нас в Україні і в світі в цілому...Читати далі...