В італії зникла безвісті Юркевич Євгенія. Коротка інформація: Юркевич Євгенія Михайлівна вже 6 роки недає про себе знати. Проживала в Римі. Виїхала з України у 2004 році. Розшукують її чоловік та двоє синів.  Народилася 06.01.1965 року в с. Озерна Зборівського району Тернопільської області...Читайте далі...

З матеріалів ЗМІ

У країнах-членах ЄС зафіксовано безліч випадків загибелі українців, котрі виїхали на заробітки, проте до Міністерства закордонних справ України інформація про це потрапляє не завжди, заявляють у Європейській правозахисній організації The Pan European Organisation of Personal Injury Lawyers (PEOPIL)...Читайте далі...

Ольга Струтинська

Недавно в мережі Інтернет з’явився фільм про українських заробітчан в Італії - "Жінка-банкомат". Автор – відома серед українців в Італії пані Маріана Сороневич - редактор багатотиражної "Української газети"...Читайте далі...

На тлі активних звітів можновладців про показове "покращення" рівень реального безробіття в Україні уже сягнув 10 млн осіб. Більше того - соціальну вразливість і погіршення життя за останні три роки відчувають понад 43% громадян.Хоча влада не знає точної цифри співвітчизників, які вирішили шукати кращої долі в чужих краях, вона не соромиться спустошувати їх кишені через нові податки. Причина проста - їй треба латати дірки власної управлінської некомпетентності...Читайте далі...

Сивими журливими птахами

Знову відлітаєш в далину...

Променем кудлатим над дахами

 Розстилає небо пелену.

(Леся Геник "Знову відлітаєш в далину...")...Читайте далі...

Під час VIII Міжнародної десятиденної пішої прощі родин мігрантів та всіх охочих з міста Самбора на Львівщині до Духовного Марійського центру «Зарваниці» на Тернопільщині духовні провідники паломницької спільноти священники Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о. Ігор Козанкевич та о. Василь Святківський і о. Антон Борис із Київської архієпархії УГКЦ відслужили Молебень на місці майбутнього пам’ятника 4 хвилі української трудової міграції...Читайте далі... 

Юрій КРИВЕНЬ, друковано в газеті "Галичина"

Українці — дивовижний народ. Ми добре помічаємо власні вади, хоча достоїнств у нас набагато більше. Через складні історичні умови нам постійно нав’язували комплекс неповноцінності. Однак приклади наших успіхів переконливо доводять, що ми гідні кращого життя, щоправда, нерідко таланти наших людей розкриваються аж за кордоном. Наш сьогоднішній гість — український підприємець Володимир Мулькевич, який побудував успішний бізнес у Парагваї...Читайте далі... 

Володимир ЛІПЧАНСЬКИЙ

В останню неділю серпня повсюдно великими і малими групами мешканці та гості міста Долини збиралися для того, щоб вирушити до місця освячення фігури Божої Матері. Кожен старався прийти якомога швидше для того, щоб вибрати зручне місце у затінку дерев, а також ближче до імпровізованої сцени. Всі з нетерпінням чекали урочистої миті. Вона настала і право зняти біле покриття з фігури отримали її автори. Закономірно, що конкурсна комісія вибрала проект, котрий запропонували уродженці Долинщини – скульптор Василь Заляско родом із села Сукіль та архітектор Руслан Романишин із села Оболоня...Читайте далі...

Ігор ЛАЗОРИШИН                                                                                                                          Гіркі ужинки

У духовній порадні спільноти колишніх заробітчан «Пієта», що при МХЦ Святого Івана Боска УГКЦ, відбулася молитовна зустріч і спілкування на тему «Наші діти в еміграції і в Україні». Сучасне заробітчанство як узалежнення  є одним з найнебезпечніших суспільних ризиків для української сім’ї і родини, руйнатором християнських, світоглядних і моральних цінностей; гроші ніколи не замінять батьківство, а батьки ніколи не відкупляться за соціальне сирітство своїх дітей – про ці та інші гіркі ужинки від суспільних вивихів йшлося під час спілкування у форматі духовної порадні. А після Святої Літургії та молебня до Найсвятішого Серця Ісуса, які відправив о. Ігор Пелехатий у співслужінні з о. Василем Слободою та о. Юрієм Козловським, присутні мали змогу почути добру науку про християнські підвалини української сім’ї і української родини в умовах небезпеки тих ризиків, які нині активно продукує суспільство... Читайте далі...

Наталія ГОЦА, Італія

Переді мною сидить Оксана, добрі світло-карі очі випромінюють тепло. Спокій, який лежить на її обличчі мимоволі передається мені.

-А знаєш, зараз я розповідаю вкотре свою історію і дивуюся сама собі, що вже не плачу. А раніше я спокійно не могла говорити, згадуючи. Постійно переживала той страх, ті приниження і плакала... Я їхала 7 років тому в Італію, до подруги, але вона мене не зустріла. Не знаю чому і не шукаю причину, може, не могла, а може, не хотіла. Я залишилась під відкритим небом чужого мені міста Неаполя. Наближався вечір, вже всіх, кого мали зустріти, - зустріли, а я стою паралізована страхом і чекаю. А чого чекаю, сама не знаю? Десь в блокнотику маю номер телефону однієї жіночки, який дали мені на фірмі у Львові. Думками шукаю шлях вирішення моєї проблеми, телефоную до Люди і поясню, що і як...Читайте далі...