Засноване 7 січня 1926 року блаженним мучеником
єпископом Григорієм Хомишиним і відновлене 27 березня 1991 року ісповідником
віри єпископом Софроном Дмитерком ЧСВВ, видання Івано-Франківської архієпархії
український греко-католицький часопис «Нова Зоря» відзначає поважну віху свого
медійного життя – вихід у світ 1000-го числа. Тисячу Божих світанків
засвітила «Нова Зоря» своїм читачам і шанувальникам. Вона народилася за Польщі,
відродилася ще за радянщини, а упродовж всіх років незалежності України є
потужним слугою Богові і Українській Греко-Католицькій церкві. А свій тисячний
світанок колектив часопису зустрічає на чолі з головним редактором о.Ігорем Пелехатим, котрий розповів і
«Галичині» про ту віху у житті «Нової Зорі», з якої складається її
понадвосьмидесятирічний шлях до українських читачів...Читайте далі...
У країнах-членах ЄС зафіксовано безліч випадків загибелі українців, котрі виїхали на заробітки, проте до Міністерства закордонних справ України інформація про це потрапляє не завжди, заявляють у Європейській правозахисній організації The Pan European Organisation of Personal Injury Lawyers (PEOPIL)...Читайте далі...
Недавно в
мережі Інтернет з’явився фільм про українських
заробітчан в Італії - "Жінка-банкомат".Автор–
відома серед українців в Італії пані
Маріана Сороневич - редактор багатотиражної "Української газети"...Читайте далі...
На тлі
активних звітів можновладців про показове "покращення" рівень
реального безробіття в Україні уже сягнув 10 млн осіб.Більше того - соціальну вразливість і погіршення життя за
останні три роки відчувають понад 43% громадян.Хоча влада не знає точної цифри
співвітчизників, які вирішили шукати кращої долі в чужих краях, вона не
соромиться спустошувати їх кишені через нові податки. Причина
проста - їй треба латати дірки власної управлінської некомпетентності...Читайте далі...
Блаженнішого патріарха Святослава у Селищі
Брошневі-Осаді на Рожнятівщині, яке глава УГКЦ неодноразово величав своєю
«малою батьківщиною», чекали, я б сказав, з благоволінням. І не лише через
урочистості з нагоди 10-літнього ювілею з часу освячення місцевої церкви-красуні
Святого Вознесіння Господнього 31 серпня 2003 року владикою Софроном Мудрим. У
Брошневі-Осаді патріарха Святослава греко-католицька громада вважає своїм,
рідним і близьким також через родинні пороги – у селищі, де народився його
батько і нині є чимала родина, майбутній глава УГКЦ і «вперше відкрив Святе
Письмо», і відправив свого часу у невеличкій тимчасовій церковці-каплиці свою
першу святу Літургію як новоієрей...Читайте далі...
Дякую Тобі, Діво Маріє, що проникла
до глибини мого серця і просвітила світлом любові побувати там, де Ти явилась
трьом дітям – Лусії, сестричці та братикові Жасинті та Франсішку. Дякую
Тобі, Всемилостливий Боже, що жодна з моїх невпевнених думок не була відкинута
земними турботами, які прив’язують людину до буденності скороминучого життя.
Дякую Тобі, мій предобрий світлий Ангеле, що завжди крокуєш зі мною і додаєш
сили ще більше пізнати небесні простори Божого Милосердя і Любові. «Дякую»
виривається з душі також до всіх учасників цієї прощі, бо разом з ними
збагачувала свій духовний простір. А ще ділилась думками, піснями, щирістю,
любов’ю до ближнього…Читайте далі...
В інтерв’ю газеті «Галичина» наш земляк,
виходець із Надвірнянщини, член Світового конгресу українців (СКУ), президент
Асоціації українців іспанії, голова соціально-правничої комісії Української
всесвітньої координаційної ради, заступник голови міжнародного громадського
об’єднання «Четверта хвиля» (представник від Європи), офіційний представник
Торгово-промислової палати України в іспанії, головний редактор газети
«Європейський українець», нагороджений СКУ медаллю Святого Володимира та
відзнакою «Патріот України» за допомогу українцям та Україні, радник голови
івано-Франківської облдержадміністрації з євроінтеграційних питань та
інвестицій, який днями брав участь у роботі десятого, ювілейного, Світового
конгресу українців у Львові, Михайло Петруняк поділився враженнями від
цьогорічного зібрання...Читайте далі...
Незважаючи на те, що чисельний наплив українців у
Грецію розпочався з 90-х рр. ХХ ст. і пов’язаний насамперед з явищем трудової
міграції, зв’язки між народами України та Греції сягають у глибину століть.
Достатньо пригадати тільки знакові історичні явища чи славетні постаті. З
одного боку — це існування грецьких міст колоній в Причорномор’ї та Криму,
збереження пам’яток грецького мистецтва та його вплив на культуру й виробництво
місцевого населення, наявність та активне використання в українській мові
грецизмів (слів чи зворотів запозичених із грецької мови). З іншого — постать
видатного представника української полемічної літератури кінця XVI – XVII ст.
Івана Вишенського, який майже сорок років з невеликою перервою прожив в
Афонських монастирях, де працював та закінчив свій життєвий шлях і відомого
українського композиторі, поета, перекладача XІX ст. Петра Ніщинського, який
закінчив філологічний та богословський факультети Афінського університету,
автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику,
перекладав на українську мову твори античних класиків Софокла, Гомера, а також
переклав на грецьку мову "Слово о полку Ігоревім” у 1881 р...Читайте далі...
У світлиці часопису «Галичина» відбулася поетична
зустріч «Під крилом у сонячного літа», яку зорганізували представники Івано-Франківського
Міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом» на чолі з Олександрою Туєшин.
У представленні своїх «літніх» поетичних добірок – пейзажної лірики,
замальовок, образків – взяло участь автори-аматори з Івано-Франківськї,
Тернопільської і Львівської областей. А Прикарпаття «під крилом у сонячного
літа» оспівували поеклубівці з міст Івано-Франківська, Калуша та Надвірної, із
селищ Перегінська Рожнятівського району та Биткова – Надвірнянського....Читайте далі...